Підсумки 2021 року: які екологічні реформи так і не завершили нардепи rada.gov.ua

Підсумки 2021 року: які екологічні реформи так і не завершили нардепи

Олена Бережнюк

Серед головних "провалів": реформа ДЕІ, управління відходами та промислове забруднення

У 2021-му Верховна Рада працювала над кількома важливими екологічними реформами. Але на жаль, цей рік не став роком прориву для екологічної сфери. Більшість законопроєктів, якщо і пройшли перше читання, то на довго "застрягли" у комітетах і не дійшли  до залу, для прийняття у цілому. Над деякими з них навіть навис ризик не бути ухваленими взагалі.

Ми в ЕкоПолітиці вирішили виділити головні законотворчі "провали" 2021-го року, і будемо сподіватися, що згадані реформаторські законопроєкти все ж опиняться серед пріоритетів на 2022-й.

Реформа ДЕІ

Законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль" мав докорінно змінити систему державного нагляду у екологічній сфері. Він фактично ліквідовує Державну екологічну інспекцію та створює новий орган, з оновленим кадровим складом та більш широкими повноваженнями у частині нагляду та контролю. Водночас буде збільшена і відповідальність бізнесу за порушення екологічного законодавства.

Законопроєкт потрапив до сесійної зали ще у лютому 2021-го, але за результатами розгляду його направили на повторне перше читання. 15 липня доопрацьований документ прийняли за основу.

До другого читання він поки не дійшов, але вже став причиною для запеклих дискусій. Бізнес спільнота наполягає, що новостворена структура через розширені повноваження матиме більше можливостей для тиску на бізнес. Частина ж експертного середовища та автори проєкту наполягають: документ пропрацьований добре, а ті хто проти – недобросовісно ведуть свою діяльність. Коли законопроєкт буде ухвалений, а реформа ДЕІ ­завершиться – невідомо.

Реформа у сфері промислового забруднення

Наприкінці 2020-го у парламенті зареєстрували урядовий законопроєкт № 4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності". Провести реформу у цій сфері – обов’язок України за угодою про асоціацію з ЄС.

За цей рік законопроєкт № 4167 був тричі відхилений Верховною Радою. Але у рамках реформи у сфері промислового забруднення до параламенту подали аж 3 нових законопроєкти: №6004, №6004-1 та №6004-2. Вони різняться за багатьма положеннями, але в цілому передбачають більш прозорі правила регулювання промислового забруднення, появу інтегрованого довкілевого дозволу та створення електронної дозвільної системи. Обговорення цих документів наразі тривають, але жоден з проєктів поки не дійшов навіть до першого читання.

Реформа промислового забруднення важлива як для держави, так і для бізнесу. Адже найближчими роками ЄС планує впровадити СВАМ, який фактично обкладає додатковими податками продукцію, що випускається з перевищенням певного обсягу викидів вуглецю. Якщо до моменту запровадження цього інструмента наш бізнес не зробить свою продукцію більш "чистою", його чекають додаткові податки на європейському ринку, а значить наша продукція почне конкуренто програвати європейській.

Реформа екологічного податку

Загалом екологічний податок – це інструмент компенсації довкіллю шкоди, яку заподіюють підприємства внаслідок своєї роботи. Але на сьогодні екоподаток в Україні замість природоохоронної виконує лише фіскальну функцію. Кошти, сплачені за шкоду довкіллю, на покращення екологічної ситуації практично не йдуть, тому реформування системи екологічного податку давно назріло.

У парламенті нині зареєстровано близько 20 законопроєктів, які передбачають відповідні зміни, серед них, до прикладу, законопроєкт №2367, зареєстрований ще 2019-го. Але розгляд більшості з цих документів так і не розпочато. Верховна Рада приділяла деяку увагу екологічному податку протягом цього року. До прикладу, ще у квітні відбулося обговорення концепції реформування екоподатку. А нещодавно ухвалений закон № 5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" містить норми, які передбачають збільшення ставок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, ставок за викиди двоокису вуглецю та за відходи для підприємств гірничої промисловості. Водночас варто розуміти, що цей документ має на меті лише поповнення бюджету та не стосується охорони довкілля. Реальна реформа екологічного податку, яка дозволить нарешті спрямувати залучені кошти за призначенням – досі не стартувала. Жоден із законопроєктів, який передбачає реальні зміни у системі екологічного податку, навіть не почав проходити законотворчу процедуру.

Тим часом, нагадуємо, Європа планує впровадження системи СВАМ. Якщо ми не пришвидшимо реформу екологічного податку та не дорівняємо нашу  систему роботи до європейської, українських виробників чекають серйозні проблеми.

Реформа у сфері охорони цінних природних територій

Напередодні нового 2021-го року в парламенті зареєстрували законопроєкт №4461 "Про території Смарагдової мережі". Це загальноєвропейська мережа особливо цінних природних територій для збереження рідкісних видів флори та фауни, типів природних оселищ, які охороняються на європейському рівні. Законопроєкт мав імплементувати в українське законодавство основні положення Бернської конвенції про захист флори та фауни та двох директив ЄС – 92/43/ЄС "Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори" та  2009/147/ЄС "Про захист диких птахів".

Щоправда законопроєкт зіткнувся з критикою як бізнесу так і експертного середовища через недопрацювання. В липні цього року його відправили на повторне перше читання.

"Сміттєва реформа"

Серед "провалів" 2021-го варто виділити і багатостраждальний законопроєкт №2207-1Д "Про управління відходами". Це рамковий документ для всієї сфери відходів. Він був ухвалений ще влітку 2020-го, а у січні 2021-го мала бути оприлюднена порівняльна таблиця до другого читання. Відповідно, незадовго після цього, його мали б розглянути у профільному комітеті та винести до зали голосувань. Але натомість увесь рік документ  проходив якісь незрозумілі обговорення, після яких сам текст ухваленого у першому читанні законопроєкту змінився до невпізнаваності.

Лише місяць тому законопроєкт про відходи вийшов на розгляд у профільному підкомітеті та одразу отримав низку зауважень стейкхолдерів і навіть пропозиції від деяких депутатів відправити його на доопрацювання. Зараз складно уявити, коли "сміттєва реформа" пройде друге читання, лишається тільки сподіватися, що її не почнуть спочатку.

Читайте також
Зʼявився порядок денний екокомітету ВРУ на 11 серпня: що розглянуть нардепи
Зʼявився порядок денний екокомітету ВРУ на 11 серпня: що розглянуть нардепи

Нардепи розглянуть лист стосовно заяви екокомітету щодо недопустимості діяльності на території рф систем міжнародної екологічної сертифікації

Зʼявився порядок денний екокомітету Верховної Ради на 13 липня
Зʼявився порядок денний екокомітету Верховної Ради на 13 липня

Нардепи розглянуть проєкт Постанови щодо утворення спеціальної екологічної моніторингової місії для фіксації екологічної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії

Заборона петард і феєрверків: у Раду внесли законопроєкт
Заборона петард і феєрверків: у Раду внесли законопроєкт

Святкові "вибухи" завдають шкоди не лише людям, але й довкіллю і тваринам

ВР порекомендували ухвалити профільний закон про національний реєстр викидів
ВР порекомендували ухвалити профільний закон про національний реєстр викидів

РВПЗ сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань