Низка прифронтових регіонів України щоденно перебуває під обстрілами. Цілком зрозуміло, що екологія не може стояти вище від безпеки, тож ми не очікували особливого розмаху від екологічних програм Сумської області. Проте по суті виявлено два моменти — фрагментарна доступність інформації та плани на мільярди, затверджені вже під час повномасштабної війни.
ЕкоПолітика дослідила екологічні програми Сумщини для своєї серії матеріалів про використання екологічного податку.
Затишшя на рівні області
Окрему програму охорони природного середовища Сумської області знайти не вдалося. Про використання коштів спецфонду, який наповнюється коштом екологічного податку, можна судити хіба що з окремих повідомлень ОВА.
Наприклад, у 2025 році за кошти обласного фонду ОНПС планували реалізувати такі заходи:
- збирання, вивезення та знешкодження 19,2 тонн непридатних і заборонених пестицидів у Степанівській громаді;
- реконструкція каналізаційної насосної станції у Конотопі.
В ОВА наголосили, що вартість екозаходів становить 13,66 млн грн, і лише 6,42 млн грн з них — кошти спецфонду.
Екопрограма обласного центру
Екологічну програму міста Суми затвердили у січні 2025 року. Вона охоплює період із 2025-го по 2027 рік. Загалом за три роки на природоохоронні заходи тут планують витратити понад 3 млрд грн. Зазначимо, що фонд охорони навколишнього природного середовища серед джерел фінансування не згадується. Є лише кошти бюджету міста, області та "інші джерела".
Найдорожчим завданням Сум є зниження забруднення водних ресурсів. На цей напрям за три роки планують витратити майже 2 млрд грн. Найдорожчий захід — також у цьому розділі. Ним є реконструкція міських каналізаційних споруд за понад 1,6 млрд грн. Неназвані джерела фінансування тут відповідають за левову частку коштів — 1,52 млрд грн. На будівництво модульної зливної станції планували витратити ще 11,2 млн грн, на будівництво й реконструкцію каналізаційних колекторів — понад 315 млн грн.
На поліпшення стану водних об’єктів планують за три роки витратити майже 967 млн грн. Із них понад 98% коштів заклали на реконструкцію системи відведення міських зливових стоків, яку коштом "інших джерел" мають виконати у 2027 році.
Також у завданні з охорони навколишнього природного середовища бачимо встановлення сонячних електростанцій на об’єктах КП "Міськводоканал" за 75,7 млн грн. З них 60,5 млн грн планували отримати з небюджетних джерел.
Серед інших напрямів:
- утримання й розвиток об’єктів природно-заповідного фонду на трішки більш ніж 5 млн грн;
- передання відходів із вмістом ртуті до спецзакладів — 42 млн грн;
- відновлення порушених земель — 353 тис. грн.
Ми б хотіли дізнатися результати виконання попередньої екопрограми. Однак документ зі звітом на сайті департаменту фінансів відсутній.
Менші громади
У невеликих територіальних громад плани на екологію очікувано менш амбітні.
Степанівська селищна рада на 2026-2028 роки планує всього три заходи із загальним фінансуванням 69 тис. грн:
- озеленення громади із придбанням саджанців та квітів, благоустрій населених пунктів, збереження природного фонду;
- ліквідація стихійних сміттєзвалищ та упорядкування легальних;
- збирання й утилізація небезпечних відходів.
У Андріяшівської сільської ради екозаходів також три, та дещо інших:
- Поводження з твердими побутовими відходами: ліквідація стихійних сміттєзвалищ і виготовлення землевпорядної документації на сміттєзвалища;
- Охорона та раціональне використання водних ресурсів: відновлення сприятливого санітарно-екологічного стану водойм і санітарна очистка прибережних смуг;
- Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів: ліквідація аварійних, фаутних дерев та сухостою, кронування дерев, закупівля та висадка саджанців дерев і квітів, розбиття клумб, квітників.
Щодо міст області, то довільна навігація на офіційних сайтах і свобода громад у формуванні власних програм не дала нам змоги знайти конкретні екологічні плани. У більшості вони "зашиті" в інші документи.
Зокрема 2025 року Конотоп представив Програму комплексного відновлення території. І хоча в паспорті громади присутня загальна екологічна оцінка, якій присвячено цілих сім пунктів, серед пріоритетних напрямів природне середовище не згадується (стор. 97).
Однак присутні окремі проєкти, які інші громади з легкістю б зарахували до екології. Наприклад, будівництво сонячної електростанції для міського водопровідно-каналізаційного господарства, реконструкція водоочисної станції або ж очищення водойм на території громади. Серед запропонованих джерел фінансування (стор. 214) згадуються як держбюджет, так і європейські фонди.
В Охтирці окремої програми охорони природного середовища у переліку також немає. У місті діють окремі програми функціонування мереж водогінно-каналізаційного господарства, санітарної очистки та поводження із побутовими відходами, озеленення й регулювання чисельності безпритульних тварин. Додатки із заходами, обсягами та джерелами фінансування на сайті відсутні або ж розміщені так, щоб внутрішній механізм пошуку не дав їх знайти.
