В Україні кошти екологічного податку фактично є умовно регульованим ресурсом, який громади використовують на власний розсуд. Законодавчі обмеження доволі абстрактні, адже на бажання екологічний фактор можна знайти у доволі різних видах діяльності. Сьогодні розглянемо візію захисту довкілля, яка притаманна Миколаївській області.
ЕкоПолітика продовжує аналізувати регіональні екологічні програми та з’ясовувати, на що ж витрачаються кошти екологічного податку. Розбір інших областей України — у нашій серії матеріалів.
Екоподаток області в цифрах
Екологічний податок є певною компенсацією підприємств за негативний вплив на довкілля. Від миколаївських суб’єктів господарювання за викиди забруднювачів у повітря, води та ґрунти за 2025 рік надійшло загалом 58,2 млн грн. Такі дані навели у Головному управлінні ДПС регіону.
Кошти екоподатку розподіляють між бюджетами держави, областей і громад. У ситуації з Миколаївською областю, у держбюджеті залишилося 35,9 млн грн, а до місцевих спрямовано 22,3 млн грн.
За чотири місяці 2026 року від області вже надійшло 21,3 млн грн екоподатку. З них місцеві бюджети отримали 6,8 млн грн.
Екологічні платежі акумулюються у спеціальних фондах з охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). Звідти їх можна використовувати лише на природоохоронні заходи. Проте цей перелік визначає урядова постанова №1147 від 1996 року, що дозволяє доволі вільно зараховувати до екологічних заходів те, що одночасно перегукується із благоустроєм чи сферою ЖКГ.
Дослідимо, чи скористалися цим на Миколаївщині.
Охорона довкілля на рівні регіону
Екологічний курс Миколаївської області визначає комплексна програма, яка охоплює 2021-2027 роки. На заходи І етапу (2021-2023 роки) планували витратити понад 904,6 млн грн, з них майже 54 млн грн – кошти екологічного податку.
Як і в більшості регіонів України, найдорожчі заходи стосувалися каналізації — реконструкції і ремонтів насосних станцій, заміни обладнання тощо. Наприклад, 46,2 млн грн закладали на реконструкцію очисних споруд Первомайську, а 20,5 млн грн — на будівництво каналізаційних мереж у смт Криве Озеро.
Загалом на каналізацію закладали понад 354,1 млн грн (8,6 млн грн — фонд НПС), на поводження з відходами — 263,7 млн грн (з них 11,8 млн грн — із фонду ОНПС). Ще 7,5 млн грн екоподатку передбачали на фінансування системи моніторингу атмосферного повітря. Майже 17 млн грн із коштів екологічного фонду планували витратити на розробку проєктної документації для заповідних об’єктів, утримання й охорону ландшафтних парків.
Наприкінці листопада 2023 року в ОВА затвердили перелік заходів для реалізації її другого етапу. Щоправда, тут не знайти ані конкретних заходів, ані конкретних сум. Хоча у попередні роки фонд ОНПС було названо в джерелах фінансування ледь не кожного напряму екопрограми, тут його згадують лише у розрізі утримання ландшафтних парків області.
Щонайменше, у 2024 році кошти екологічного спецфонду дійсно пішли лише на заходи, які так чи інак стосуються територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Згідно з пояснювальною запискою від управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, з цільових фондів було виділено 4,65 млн грн, а освоєно 4,53 млн грн. Заходів лише три:
- Утримання та матеріально-технічне забезпечення діяльності регіональних ландшафтних парків — "Кінбурнська коса", "Тилігульський", "Приінгульський", "Гранітно-степове Побужжя". Освоєно 3,07 млн грн.
- Розробка землевпорядної документації для об’єктів ПЗФ — освоєно 1,36 млн грн.
- Розробка проєктів створення об’єктів та територій ПЗФ — освоєно 99,5 тис. грн.
Екопрограма обласного центру
У Миколаєві діє Міська цільова екологічна програма на 2023-2027 роки, яку ухвалили у жовтні 2023-го. У документі, розміщеному на сайті міського Департаменту ЖКГ, фонд НПС не згадується як джерело фінансування екологічних заходів. Загальний бюджет екопрограми на п’ять років — майже 76,2 млн грн. Розглянемо її ключові напрями та фінансові плани.
На охорону природних рослинних ресурсів закладено найбільше фінансування — понад 37,5 млн грн. Найдорожчий захід екопрограми — теж у цьому блоці. Неочікувано, але ним є боротьба з поширенням амброзії, на це заплановано майже 24,4 млн грн. Ще близько 13,2 млн грн закладено на придбання саджанців дерев, кущів і квітів.
Понад 26,1 млн грн місто запланувало на охорону водних ресурсів. Методи цієї "охорони" — управління стічними водами. Зокрема найдорожчий захід — будівництво очисних споруд на випусках зливових колекторів на р. Південний Буг та р. Інгул. Орієнтовний обсяг фінансування охоплює понад 23,9 млн грн.
На розробку документації, наукову та інформаційну роботу заплановано 15,3 млн грн. З них 4,8 млн грн збираються витратити на розробку та погодження проєктів землеустрою для парків і скверів. Понад 5,8 млн грн передбачено на невідомі "інші" проєктні розробки екологічного спрямування.
На збереження природно-заповідного фонду закладено найменше — 2,7 млн грн.
