Природі можна нашкодити багатьма різними способами. І системний аналіз повідомлень правоохоронців та екоінспекторів доводить, що в Україні не цураються жодного з них. Масове знищення лісів, самовільне видобування корисних копалин, браконьєрство, маніпуляції із законом, щоби заволодіти заповідними землями — це трапляється настільки часто, що просто є закономірністю.
ЕкоПолітика розповідає про найбільш типові та найпоширеніші в Україні злочини проти природи.
Справи лісові
За даними Державного агентства лісових ресурсів, лісовий фонд займає близько 10,4 млн га. Загалом лісистість України становить 15,9%. Такий величезний ресурс просто не дає спокою тим, хто прагне незаконної наживи. Тож правопорушення, пов’язані із незаконною вирубкою дерев, трапляються у зведеннях правоохоронців чи не найчастіше.
Прикро, що доволі часто фігурантами "лісових" справ є ті, хто має ці самі ліси захищати. Директори лісництв та лісових офісів ДП "Ліси України", головні лісничі та інші посадовці галузі, зокрема й локальних лісгоспів — через зловживання різного масштабу й нахабності вони завдають довкіллю сотні мільйонів збитків. Упродовж 2025 року саме посадовці лісової галузі відповідальні за шкоду для довкілля на понад 546 млн грн.
Серед найгучніших нещодавніх справ — вирубка понад 13,5 тис. дерев у нацпарку "Гуцульщина" зі збитками у понад 731 млн грн і "рубки рідколісся" на 103 млн грн на території одного з лісгоспів Львівської області. Окремо відзначимо, що лісівники часто маніпулюють війною, щоб нагріти руки. Так, у Херсонській області, прикриваючись пошкодженнями від воєнних дій, провели псевдосанітарні рубки. Так було знищено понад 2 тис. дерев на суму майже 8 млн грн.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Якщо посадовці "Лісів України" і не докладають руки до знищення лісів безпосередньо, то роблять це через свою халатність. Доволі розповсюджений тип справ, коли прокурори через суд вимагають від держпідприємства відшкодувати збитки через недостатню охорону лісових масивів, через що ті пошкодили "чорні лісоруби". Так, на Закарпатті "Ліси України" мають відшкодувати 1,2 млн грн збитків за рубки у Груниківському лісництві, а у Дніпропетровській області держпідприємство вже сплатило 2 млн грн за рубки у ландшафтному парку "Дніпровські луки". Також суд зобов’язав "Ліси України" відшкодувати колосальні 83 млн грн через вирубки у нацпарку "Гуцульщина". Про системний недогляд за лісами та стабільну сплату збитків через недбалість посадовців ЕкоПолітика готувала окрему статтю.
Самі "чорні лісоруби" також встигають попсувати українські ліси. Дістається й захисним лісосмугам. У Дніпропетровській області організована група злочинців вирубала понад 1 тис. дерев зі збитками понад 14 млн грн, а у Миколаївській аналогічним чином завдали шкоди на майже 2,7 млн грн. До слова, про причини та наслідки лісопосадок у ЕкоПолітики є окремий матеріал.
Джерело: Дніпропетровська обласна прокуратура
Незаконне користування надрами
Цей тип злочинів не настільки поширений кількісно, проте у розмірах збитків він безперечно тримається в лідерах. Порушники не просто обкрадають державу, нелегально добуваючи копалини. Вони пошкоджують природний ландшафт, складують відходи і здійснюють викиди без жодного контролю, дозволів і сплати. Розповімо про кілька найзбитковіших справ.
У Житомирській області підприємство роками незаконно видобувало пісок, завдавши державі збитків на 2,5 млрд грн. Ідеться про понад 113 тис. кубометрів копалини, які дістали із землі за межами гірничого відводу та спеціального дозволу на користування надрами.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Ще 1,2 млрд грн збитків завдав незаконний видобуток граніту в Кіровоградській області. Замість ліквідації підприємства арбітражний керуючий організував видобуток породи у промислових масштабах і після завершення дії спецдозволу на користування надрами.
У квітні в Черкаській області викрили схему з незаконного видобутку піску просто з берега річки Дніпро. Для нелегального гірництва ділки використовували земснаряд та іншу спеціалізовану техніку. Після видобутку сировину одразу продавали. Збитки для держави перевищили 750 млн грн.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Боротьба за цінні землі
Привласнити ділянку лісу і розорати її для вирощування агрокультур? Натиснути на посадовців і забрати собі мальовничу ділянку заповідника, щоб збудувати там готель чи власну резиденцію? На жаль, ці випадки — не рідкість.
Прокуратура продовжує розслідувати, як 226 га державного лісу стали "дачею Медведчука". Черговий підозрюваний — ексдиректор філії "Свалявське лісове господарство" ДП "Ліси України", який нині є депутатом Свалявської міської ради.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Верховний Суд нарешті поставив крапку у суперечці про долю Протасового Яру у Києві. Інстанція закрила провадження, за яким забудовник хотів оскаржити створення на цій території ландшафтного парку.
Насправді часто проблема полягає у некоректній реєстрації земельних ділянок. Прокуратура намагається діяти превентивно, через суд примушуючи землекористувачів оформлювати належні документи для природоохоронних об’єктів. Так, в Івано-Франківській області прокурори вимагають встановлення меж ландшафтного заказника "Грофа" площею 2,5 тис. га, а у Хмельницькій — заказника "Іванковецький" площею понад 1 тис. га.
Забруднення та засмічення природи
Також досить типовий злочин. Підприємства часто ігнорують відсутність спецдозволів на викиди або несправність обладнання, а громади просто не помічають на своїй території величезні стихійні сміттєзвалища. Зрештою атмосфера, води та ґрунти отруєні токсичними хімікатами, гине риба й рослинність, а винні постають перед судом.
Напевно, найзбитковішим злочином у цій групі є засмічення території поряд із полігоном у Голосіївському районі Києва. Розмір шкоди для довкілля тут оцінюється у понад 1,3 млрд грн. Протягом майже п’яти років ПрАТ "Київспецтранс" нелегально складувало відходи поруч з офіційним сміттєзвалищем.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Схожий злочин стався і у Львівській області. У службовій недбалості звинувачують ексзаступника голови львівського ЛКП "Збиранка". Понад 12 тис. м² земель біля сміттєзвалища були забруднені свинцем, міддю, кадмієм, хлоридами та іншими шкідливими для довкілля елементами.
Джерело: Львівська обласна прокуратура
Також у Київській області власник двох ділянок підозрюється у формуванні незаконного сміттєзвалища. Збитки для довкілля перевищили 15 млн грн.
Через несанкціоноване сміттєзвалище на землях "Укрзалізниці" підозри отримали колишній начальник і заступник начальника одного з підрозділів залізничної станції "Харків-Пасажирський". Сума збитків для довкілля сягнула майже 86 млн грн.
У Дніпрі повідомлення про підозру отримав директор із виробництва підприємства, яке спеціалізується на виготовленні сталевих труб і металопродукції. Бізнесу вручили припис про припинення діяльності, адже актив не мав дозволу на атмосферні викиди. Проте робота не зупинялась, а забруднювачі й надалі потрапляли в повітря. Шкода для довкілля перевищила 8,7 млн грн.
До слова, нещодавно у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, які мають посилити відповідальність за екоцид та забруднення водних ресурсів. Йдеться про суттєві терміни ув’язнення, аж до довічного.
Окремо варто згадати злочини проти тваринного світу. Насправді, прокурори мало про них пишуть, найчастіше — про незаконний вилов риби. Трапляються й повідомлення про перебіг справ щодо жорстокого поводження з тваринами. Так, у Києві три роки в’язниці загрожує чоловіку, який закрив на балконі французького бульдога, а той загинув. Проте це радше винятки.
Якщо прагнете бути в курсі злочинів проти українського довкілля, стежте за щотижневим дайджестом від ЕкоПолітики.
