Мільйони гривень на штрафи замість відновлення лісів: новий тренд "ефективної" роботи від "Лісів України"

Схоже, у ДП "Ліси України" з’явилася нова усталена стаття витрат. І ні, тут не про відновлення лісів, закупівлю сучасних систем моніторингу, посилення охорони лісових масивів чи наповнення державного бюджету. Натомість дедалі частіше компанії доводиться витрачати кошти на відшкодування екологічних збитків, компенсації громадам за незаконні рубки, засмічення лісів і відверті провали у контролі за власними територіями.

Йдеться не про десятки тисяч гривень. Лише за останні кілька років суми відомих штрафів, компенсацій та позовних вимог вже перевищили пів мільярда гривень. І це лише ті випадки, які з’явилися у публічному просторі.

Сьогодні ЕкоПолітика покаже, як держпідприємство дозволяє собі розкидатися мільйонами, заробленими на нашому суспільному багатстві. Ми наочно продемонструємо, що це вже не поодинокі випадки, а усталена система, яка діє за принципом "не своє — не шкода".

Коли гроші йдуть не на ліси

Хоча кожен окремий випадок можна було б пояснити збігом обставин, людським фактором чи "поодинокими порушеннями", останні новини з різних регіонів України складаються у доволі цілісну картину. Картину, в якій мільйонні претензії до найбільшого державного лісогосподарського підприємства країни поступово стають буденністю.

Мільйон сюди, півтора мільйона туди

Узятися за цю тему нас спонукало одразу декілька судових справ на мільйони гривень, про які стало відомо минулого місяця та в яких відповідачем є ДП "Ліси України" або його філії.

Львівщина

Господарський суд Львівської області задовольнив два позови громад Рава-Руської та Великих Мостів до філій ДП "Ліси України" через незаконні рубки на підконтрольних підприємству територіях. Загальна сума збитків, яку суд постановив стягнути, перевищила 1,1 млн грн. Йдеться про сотні незаконно зрубаних дерев у різних лісництвах на території громад.

Сума начебто й не рекордна. Особливо для державного підприємства, яке постійно демонструє масштабність своєї діяльності. Проблема в іншому.

Це вже далеко не перший випадок, коли "Ліси України" змушені компенсувати збитки через порушення, які відбуваються на територіях, за охорону яких вони безпосередньо відповідають.

Житомирщина

Про ще один показовий кейс написали ЗМІ Житомирської області. Лісовому держпідприємству довелося сплатити понад 1,6 млн грн через масштабне засмічення земель лісового фонду. Під час перевірки екологи виявили нелегальне звалище площею близько 1,7 га, засипане тирсою, іншими відходами деревообробки та побутовим сміттям.

Тобто тут уже не про складні схеми незаконного експорту деревини чи діяльність організованих груп "чорних лісорубів". Підприємство отримує мільйонні претензії буквально через сміттєзвалище у власному лісі, поступове утворення якого просто неможливо було не помітити.

Івано-Франківщина

Косівська окружна прокуратура подала до суду два позови проти ДП "Ліси України" на загальну суму понад 4 млн грн через незаконну вирубку заповідних лісів у Карпатах. Наразі Господарський суд Івано-Франківської області вже повністю задовольнив позов щодо стягнення 842 тис. грн. Розгляд справи про відшкодування ще 3,2 млн грн триває.

Географія проблеми розширюється швидше за ліси

Коли ми починали працювати над матеріалом, то навіть не підозрювали, що проблема виявиться настільки масштабною. Якщо подивитися на карту схожих випадків, стає помітною її широка географія: Львівщина, Житомирщина, Київщина, Закарпаття, Волинь, Івано-Франківщина. І цей список продовжує розширюватися.

Київська область

Липень 2025 року — Господарський суд Київської області стягнув з держпідприємства "Ліси України" на користь Ташанської сільської ради 3,33 млн грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.

Квітень 2026 року — та ж сама судова інстанція постановила стягнути з лісівників понад 1,3 млн грн через незаконну вирубку 185 дерев на території Глеваської селищної ради Фастівського району.

Закарпатська область

Жовтень 2025 року — прокуратура забезпечила стягнення з ДП "Ліси України" понад 10,3 млн грн збитків за незаконну вирубку дерев у межах природно-заповідного фонду.

Житомирська область

Червень 2025 року — схоже, на Житомирщині смітити у своєму ж лісі стає "доброю" традицією місцевих лісівників. А суд не втомлюється їх за це карати: філія "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" сплатила понад 1 млн грн до бюджету Ємільчинської селищної ради за складування тирси у лісі на площі 1,5 га.

Лютий 2026 року — майже 2 млн грн за знищення 80-річних дубів у заказнику "Словечанський кряж" за рішенням суду мають сплатити "Ліси України" до спецфонду охорони навколишнього природного середовища.

Тернопільська область

Листопад 2025 року — понад 750 тис. грн за рішенням суду мала сплатити філія "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" за незаконну рубку невстановленими особами 32 дерев різних порід.

Івано-Франківська область

На початку цього року підприємство сплатило майже 280 тис. грн Брошнів-Осадській селищній раді на Івано-Франківщині — також за знищені дерева.

До суду – як на роботу

Дуже наочно системність проблеми можна побачити на рівні Житомирщини. Ми зайшли на офіційні ресурси Державної екологічної інспекції Поліського округу та склали список випадків відшкодування за незаконну порубку, за якими вже є рішення суду. До речі, фіксували справи виключно за поточний рік.

Коли рахунок іде вже на сотні мільйонів

Втім, найбільш разючі кейси виникають там, де суми починають вимірюватися тризначними цифрами.

У квітні цього року Офіс Генерального прокурора повідомив про рекордні позови до ДП "Ліси України" у межах одного кримінального провадження. Йдеться майже про 387 млн грн збитків через масштабні незаконні рубки у заповідних лісах Карпат. Для української лісової галузі це вже сума рівня окремої державної програми.

За даними слідчих, у 2022 році посадовці тодішнього ДП "Кутське лісове господарство" організували системне знищення лісу на території Яблунівського та Березівського лісництв. Під сокиру потрапили й цінні масиви у межах національного природного парку "Гуцульщина". Прикриваючись фіктивними санітарними рубками, екслісівники незаконно вирубали понад 9 тис. дерев на площі більш ніж 108 га.

Ліси як джерело штрафів

Найприкрішими у цій тенденції є навіть не масштаби збитків. Найсумніше те, як швидко багатомільйонні претензії перестають бути надзвичайною подією.

Черговий мільйон за незаконну рубку.

Ще півтора — за засмічення земель.

Кілька десятків мільйонів — за недбалість посадовців.

Сотні мільйонів — за масштабні порушення у лісовому господарстві.

На цьому тлі особливо дивно звучать заяви про ефективне управління та реформування лісової галузі. Адже ефективність зазвичай вимірюється тим, наскільки добре система функціонує і запобігає проблемам, а не тим, наскільки справно та регулярно вона платить штрафи за їхні наслідки.

ЕкоПолітика надіслала запит до Державної екологічної інспекції, щоб дізнатися, скільки позовів подали її посадовці до ДП "Ліси України" та його територіальних підрозділів у 2025 році, а також скільки з них суд задовольнив і на яку суму. У ДЕІ нам повідомили, що "Держекоінспекція у 2025 році позовів до ДП "Ліси України" не подавала", та скерували наш запит до своїх територіальних підрозділів. Чекаємо на відповіді, про які обов'язково вам повідомимо.

Скільки лісу можна було б відновити за ці гроші?

Лише відомі публічні суми претензій, компенсацій і збитків навколо діяльності ДП "Ліси України" за минулий і поточний рік вже перевищують пів мільярда гривень. Цікаво, що менш ніж 2 місяці тому компанія хвалилася скороченням витрат приблизно на ту ж саму суму:

"Минулого року на зарплатах "управлінців" зекономлено майже пів мільярда гривень", — оголосили лісівники.

Підкажіть, будь ласка, а де ж тут економія, якщо ви ці кошти сплатили до бюджетів громад і держави за власні порушення?

І ще постає низка логічних питань:

• Скільки камер відеоспостереження можна було б встановити у лісах за ці гроші?

• Скільки лісових патрулів профінансувати?

• Скільки гектарів лісу відновити?

• Скільки природоохоронних заходів реалізувати?

"Ліси України" розміщують дуже мало інформації щодо фінансового боку своєї діяльності, тож відповісти на ці запитання досить важко. Але порівняти порядок цифр все ж таки можна. Так, наприклад, у 2021 році директор Богатирського лісового господарства Олег Пономаренко та очільник Семенівського лісового господарства Едуард Орлов оцінювали вартість висадки одного дерева у 2–4 грн, а витрати на заліснення 1 га, за їхніми даними, становили близько 12 тис. грн.

Навіть якщо припустити, що за 5 років вартість саджанців і робіт зросла вдвічі, то на пів мільярда гривень можна висадити 62,5–125 млн дерев і створити нові ліси на площі майже 21 тис. га. Це як засадити деревами 29 тис. футбольних полів або ж усе місто Дніпро.

Також цікаве порівняння виходить, якщо зіставити суми штрафів, які регулярно сплачують "Ліси України", з програмами щодо захисту лісів та розвитку лісової галузі. Наприклад, на виконання Програми охорони, захисту, використання й відновлення лісів Тернопільщини за 2024 рік використали близько 210 млн грн. Це майже удвічі менше, ніж сума претензій Генпрокуратури до лісівників, які знищували карпатські ліси.

На сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України є цікавий документ — "Проєкт Національної ради відновлення від наслідків війни". В ньому, зокрема, є й позиції, які стосуються лісів. Оскільки орієнтовні потреби у фінансуванні зазначені у євро, можемо вважати їх достатньо актуальними досі.

За сотні мільйонів, які лісівники витратили за останні пару років на відшкодування громадам, можна було б:

• побудувати 5 нових лісонасіннєвих центрів та розширити один теперішній;

• створити понад 480 нових рекреаційних пунктів і реконструювати понад 700 наявних;

• забезпечити системою відеоспостереження пожеж площу не менш ніж у 225 тис. га.

Сумні підсумки "ефективності"

Тоді як Україна шукає кошти на відновлення лісів та боротьбу з результатами впливу війни на довкілля, "Ліси України" регулярно опиняються в центрі судових справ. Замість того, щоб інвестувати у запобігання порушенням, державне підприємство дедалі частіше витрачає кошти на розплату за власні помилки.

І поки керівництво лісівників говорить про власну ефективність, раціональність у витратах і модернізацію галузі, мільйони гривень продовжують іти не на розвиток підприємства та покращення стану та збільшення площі лісів, а на штрафи й компенсацію збитків. Схоже, саме так сьогодні керівництво "Лісів України" уявляє собі модель "ефективного" управління.