Порушення екологічного законодавства доволі типові для України — від крадіжки надр загальнодержавного користування до зловживання службовим становищем для вирубки лісів. Найдорожчими для довкілля залишаються злочини, пов’язані з надрами. Але лісові порушення їх часто "наздоганяють" — завдяки своїй кількості.
Вже традиційно ЕкоПолітика зібрала для своїх читачів інформацію про екологічні злочини, про які цього тижня повідомляли в офіційних джерелах. Дані за період з 18 по 24 липня отримано з публікацій Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур, Державного бюро розслідувань і Державної екологічної інспекції.
Незаконне користування надрами
Видобуток пісковику замість геологічного вивчення родовища. У Вінницькій області провели огляд товариства, яке, ймовірно, незаконно видобуло копалини, завдавши колосальних збитків — понад 337 млн грн. Попередньо, придбавши на аукціоні дозвіл на геологічне вивчення ділянки, підприємство вирішило не зволікати. Без оцінки запасів і дозволів компанія просто почала добувати копалини у промислових масштабах. Ідеться про майже 38 тис. тонн пісковику. Директорові товариства повідомлено про підозру.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Забруднення довкілля
Цей тип злочинів нечасто потрапляє так високо у дайджест ЕкоПолітики. Однак цього разу є причина — величезна сума збитків для довкілля, яка сягнула майже 86 млн грн. Ідеться про несанкціоноване сміттєзвалище площею 2,7 тис. м2, яке утворилося у Харкові на землях "Укрзалізниці". Прокурори вручили підозру колишньому начальнику та заступникові одного з підрозділів залізничної станції "Харків-Пасажирський". Їм приписують неналежну організацію збирання й відвезення побутових відходів. Дослідження підтвердили перевищення вмісту забруднювальних речовин у ґрунті, зокрема фосфору.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Справи лісові
Знову лісівники не вберегли дерева і мають відшкодувати збитки. Цього разу суд вирішив стягнути майже 4,8 млн грн із Поліського лісового офісу ДП "Ліси України". Через недогляд його співробітників, які мали б охороняти ввірену їм територію, в Острівському лісництві було незаконно знищено понад 10 дерев.
Сім’я "чорних лісорубів" у Полтавській області незаконно вирубала дерев на майже 3 млн грн. Батько й син організували знищення лісосмуг, навіть наймаючи для цього людей. Тим вони казали, що мають всі дозволи на вирубку. Лише з травня по липень цього року завдяки "сімейному підряду" у Шишацькій громаді знищено 150 дубів. Чоловікам повідомили про підозру.
Джерело: Полтавська обласна прокуратура
До суду передали справу щодо злочинних дій колишнього лісничого Сокиричівського лісництва ДП "Ліси України". За даними слідства, експосадовець організував вирубку понад 100 дерев на цій території. Він достеменно знав, що жодних законних підстав для цього немає, зокрема й лісорубного квитка. Екслісничому загрожує до десяти років позбавлення волі.
Джерело: Державне бюро розслідувань
Масштабну нелегальну вирубку дерев виявили у Чернігівській області. Перевіряючи інформацію, екоінспектори зафіксували факт знищення 547 рослин різних порід і діаметрів. Попередній розрахунок збитків визначив суму у майже 16,5 млн грн. Рубка тривала впродовж 2026 року. Звісно, жодних дозвільних документів на винищення лісу немає. Державні екоінспектори передали всі зібрані матеріали правоохоронцям.
Боротьба за цінні землі
У Закарпатській області понад 4,6 тис. га території ландшафтного парку "Синяк" мають нарешті отримати належний захист. Парк створено ще 2011 року, проте лісогосподарське підприємство лише у червні 2026-го спромоглося занести відомості про природну пам’ятку до Держгеокадастру. Прикро, але це сталося тільки після втручання прокуратури. Парк цінний, адже є домом для реліктової флори, зокрема часів льодовикового періоду, а також для багатьох червонокнижних тварин.
Верховний Суд нарешті поставив крапку у суперечці про долю Протасового Яру у Києві. Інстанція закрила провадження, за яким забудовник хотів оскаржити створення на цій території ландшафтного парку. Докладніше про цю історію — у матеріалі ЕкоПолітики.
Прокурори по клаптику повертають державі землі з природоохоронним статусом або ж ділянки, які належать до лісового чи водного фонду. Ось кілька випадків за тиждень, що минає:
- Майже 3 га території нацпарку "Дністровський каньйон" виключили з комунальної власності Заліщицької міської ради. Там вона опинилася після інвентаризації земель та незаконної реєстрації з боку представників обласної філії Державного геокадастру, до яких також позивалися прокурори. Цінні території опинилися у власності міста як землі сільськогосподарського призначення.
- Ще у 2019 році понад 10 га земель лісового фонду в Бериславському районі Херсонської області раптом отримали аграрне призначення. Жодних підстав для цього не було, тож суд став на бік прокурорів і скасував реєстрацію.
- У Житомирській області вдалося відстояти понад 1 га прибережної захисної смуги, які в порушення закону стали землями промислового призначення. Територію з особливим режимом охорони встигли передати в оренду для експлуатації індустріальних об’єктів.
- Долю 15 га лісу у Харківській області ще не вирішено. Там прокуратура лише ініціювала судовий розгляд щодо земель, які незаконно опинилися у власності Лозівської міської ради і були передані місцевому управлінню ЖКГ. Як виявилося, 5 га цієї площі ще з 2010 року перебували у постійному користуванні ДП "Ліси України".
Доволі часто у повідомленнях прокуратури щодо незаконної реєстрації земель згадують підрозділи Держгеокадастру. Саме їхня недбалість зазвичай призводить до того, що землі з цінними екосистемами опиняються не в тих руках. Одну з таких посадовиць судитимуть на Закарпатті. Йдеться про колишню кадастрову реєстраторку, яка, не перевіривши законність поданих документів, зареєструвала понад 33 га землі як території сільськогосподарського призначення. Частина з них належала до лісового фонду. До слова, спірні ділянки вже повернули державі.
Джерело: Закарпатська обласна прокуратура
Порушення заповідного режиму
Зараз в Україні намагаються активно боротися з джипінгом, однак організатори цього злочинного виду туризму знахабніло "дають відсіч". Так, у Яремче натовп людей, зокрема й організатори джипінг-турів, перешкоджали роботі пункту екологічного контролю. У такий спосіб громада відреагувала на спільний рейд представників Держекоінспекції, поліції та Карпатського природного парку. ЕкоПолітика розповідала про цю ситуацію в окремій новині.
Джерело: Державна екологічна інспекція Карпатського округу
Ознайомитися з оглядом екопорушень минулого тижня можна за цим посиланням.
