У понеділок, 3 серпня, на сайті Верховної Ради України було зареєстровано одразу два законопроєкти, спрямовані на посилення відповідальності за екологічні злочини. Йдеться про екоцид і порушення правил охорони водних ресурсів.
ЕкоПолітика підготувала огляд на основні норми нових документів.
Відповідальність за екоцид
Законопроєкт № 15424-1 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за екоцид" визначає саме поняття екоциду та робить санкції за його вчинення суворішими. Співавторами законопроєкту є народні депутати Олег Бондаренко та Олена Криворучкіна — голова й заступниця голови парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Згідно з документом, екоцидом є протиправне умисне діяння, внаслідок якого було завдано тяжкої і широкомасштабної або тривалої шкоди довкіллю. Тривала шкода визначається як незворотна або така, від якої природа не може відновитися самостійно.
Законопроєкт диверсифікує відповідальність за злочин екоциду і робить її доволі суворою. Так, у мирний час винні особи можуть втратити свободу на строк від 10 до 15 років або ж пожиттєво. Під час воєнного стану покаранням може стати ув’язнення на 15 років або ж довічне позбавлення волі. Для цього вносяться відповідні зміни до ст. 441 Кримінального кодексу України.
Посилення покарання за злочини проти водних ресурсів
Другий зареєстрований у понеділок документ — законопроєкт № 15462 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення правил охорони водних ресурсів та режимів водоохоронних зон". Його співавторами є народні депутати Сергій Кузьміних і Георгій Мазурашу.
Законотворці вважають, що наявна система штрафів — неспівмірна заподіяній природі шкоди. Тож замалі санкції є основною причиною масових порушень водного законодавства.
Новий проєкт закону має це виправити. Запропоновані штрафи мають такий вигляд:
- Порушення правил охорони водних ресурсів: для громадян — від 3400 до 8500 грн, для посадових осіб і ФОП — від 17 000 до 51 000 грн. За повторне вчинення порушення штрафи зростають: для фізосіб — від 8500 до 17 000 грн, для юросіб — від 51 000 до 119 000 грн з конфіскацією засобів вчинення правопорушення. Тут ідеться про забруднення та засмічення вод, скидання неочищених стоків, порушення лімітів скидання тощо.
- Порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах: для громадян — від 5100 до 11 900 грн, для юросіб — від 17 000 до 68 000 грн. У цій групі злочинів ідеться про порушення обмежень господарської діяльності, розорювання земель, будівництво споруд, влаштування звалищ у водоохоронних чи прибережних зонах.
- Порушення правил охорони вод: від 51 000 до 136 000 грн або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років. Якщо злочин спричинив масове захворювання, загибель людей або об’єктів живої природи, штрафні санкції становлять від 136 000 до 340 000 грн, а термін ув’язнення — від трьох до восьми років.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що законопроєкт на цю ж тему в березні ухвалив Кабмін. Його санкції дещо скромніші, однак охоплюють ширший перелік правопорушень. Зокрема там встановлюється відповідальність за недотримання умов спецдозволів на водокористування, руйнування русел річок і водотоків, подання недостовірної інформації у сфері державного обліку вод.
