Лісосмуги довкола полів — це важливий бар’єр на шляху вітрів, а водночас — механізм боротьби з ерозією аграрних земель та навіть із перетворенням українського півдня на безплідну пустелю. Проте останнім часом посадки втрачають свою функцію.
ЕкоПолітика розбиралась, чому так відбувається та навіщо взагалі потрібні лісозахисні смуги.
Природні чинники
Медіа "Суспільне" звернуло увагу на висихання полезахисних лісосмуг у Кіровоградській області. Науковці не дають оптимістичних прогнозів. Наприклад, біля села Грузьке посадки можуть загинути вже впродовж одного-двох років, а згодом ситуація ризикує поширитися на весь регіон.
"На 100% можна казати, що жодного здорового дерева немає — усі вони стоять суховерхі. Багато поламаних дерев, які просто падають від вітрів. Дуже багато засохлих, верхівки майже всі сухі. Це лише питання часу, коли вони остаточно всохнуть. Цей ясен пропадає з різних причин, зокрема і через кореневу гниль грибкового походження", — прокоментував ситуацію доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Центральноукраїнського національного технічного університету Віталій Гулай.
У своїй більшості лісосмуги висаджувалися дуже давно. У Кіровоградській області йдеться ще про 1960-80-ті роки ХХ століття. Тож дерева переважно старіють природним шляхом.
Ласий шматок для "чорних лісорубів"
Поруч із непереборними природними та кліматичними факторами є і ще один, не менш нездоланний — людська жадоба. Під час системного моніторингу порушень екологічного законодавства, ЕкоПолітика неодноразово натрапляла на злочини різного масштабу, пов’язані зі знищенням захисних насаджень.
Як-от у Шишацькій громаді Полтавщини незаконна вирубка дерев у лісосмугах стала справжнім сімейним бізнесом. Батько й син лише з травня по липень 2026 року спромоглися винищити понад 150 дубів, завдавши громаді майже 3 млн грн збитків. Звісно, вони не впоралися б удвох. Відомо, що родичі-спільники наймали місцевих, запевняючи, що мають лісорубні квитки. Прокурори вже повідомили чоловікам про підозру, а суд збирається вилучити у них деревину й тягач.
Джерело: Полтавська обласна прокуратура
У Миколаївській області діяла більша група — семеро жителів села Лиса Гора з листопада 2025-го по березень 2026 року зрубали понад 90 дерев у захисних насадженнях. Звісно, вони не мали жодних дозволів. Тож держава зазнала збитків майже на 2,7 млн грн.
Проте наймасштабніший подібний злочин останніх місяців трапився у Дніпропетровській області. Там за пів року знищили понад 1000 (!) дерев у лісозахисних смугах Павлоградського району. Прокурори викрили дві організовані групи у складі 15 осіб. Серед порушників — двоє правоохоронців. Збитки для довкілля перевищили 14 млн грн.
Джерело: Дніпропетровська обласна прокуратура
Маємо великі сумніви, що порушники замислювалися про екологічні наслідки своїх дій для своїх же громад — пилові бурі чи видування родючого шару ґрунту, який може зменшити врожайність у їхній місцевості.
Хто має стежити за лісосмугами та як їх відновити
В Україні офіційно є регламент, який встановлює порядок догляду за захисними лісопосадками. Йдеться про постанову Кабміну № 650 від 22.07.2020 року "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення". Проте на практиці це не працює.
"Для утримання полезахисних смуг необхідно провести їхню інвентаризацію та оформити землевпорядну документацію. І лише на цій основі можна розробляти матеріали з лісовпорядкування. Догляд передбачає санітарні вирубки, захист від шкідників, полив і видалення сухостою. Усе це передбачено правилами, але на практиці не здійснюється", — розповів "Суспільному" заступник начальника Кропивницького райвідділу державного екологічного нагляду екоінспекції Придніпровського округу Олександр Яремчук.
Якщо лісосмуги не інвентаризують, а за деревами не доглядають, за це передбачені штрафи за ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сума в середньому становить лише 850 грн.
У Кіровоградській області єдина громада розпочала такий облік — Новопразька. Там уже 220 га лісосмуг передали на баланс спеціалізованому комунальному підприємству. Від створення КП минуло майже два роки, а процес іще не завершено. А поки документи не дооформлені, громада не може нічого зробити з посадками.
Важливість лісосмуг
Захисні насадження виконують одразу кілька функцій. За даними Державної екологічної інспекції, найважливіші з них такі:
- Стримувати вітрову ерозію ґрунту. Високі дерева стають бар’єром для вітру, зменшуючи його силу. Там, де посадки збережені найкраще, фіксується менше пилових бур і втрат родючого шару ґрунту.
- Утримувати вологу. Дерева дозволяють накопичувати сніг на полях. У спекотний сезон рослини заважають швидкому випаровуванню вологи.
- Гармонізувати мікроклімат. Лісосмуги послаблюють суховії та пом’якшують перепади температур.
- Бути домом для птахів і тварин. У лісових насадженнях оселяються різні представники фауни. Серед них — комахи-запилювачі та птахи, вкрай важливі для полів.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що втрата лісосмуг — один із чинників опустелювання південних регіонів. Саме їх відновлення є одним із важливих заходів для боротьби з кліматичними змінами.
