Тиждень, що минає, не відзначився вкрай гучними екологічними злочинами. Проте це не означає, що локально природа не продовжує потерпати від халатності посадовців, жаги наживи та службових зловживань.
Традиційний дайджест злочинів проти природи від ЕкоПолітики охоплює період від 4 по 10 липня. У матеріалі використано інформацію, яку оприлюднили Державне бюро розслідувань, Офіс Генерального прокурора та регіональні прокуратури, а також Державна екологічна інспекція.
Податкові махінації
Екоподаток є одним з інструментів, який примушує підприємства-забруднювачі платити за свій негативний вплив на довкілля. Щоправда, деякі намагаються обійти цей фіскальний механізм. Схожу махінацію виявили в Житомирській області. Там комунальне підприємство, яке управляє сміттєзвалищем, занижувало ставку екоподатку. Актив використовував показники для звалищ, які розташовані на відстані понад 3 км від житлової забудови, але фактично сміття складували за 900 м від домівок. Більш ніж 13,7 млн грн уже відшкодовано до бюджету.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Боротьба за цінні землі
Переоформив на наближених осіб 8 га заповідних земель. У Волинській області перед судом постане ексначальник Головного управління Держгеокадастру в регіоні. Посадовець, достеменно знаючи про природно-заповідний статус земель, передав у приватну власність чотири ділянки площею по 2 га. Території у межах нацпарку "Цуманська пуща" вже повернули в держвласність, однак посадовцю загрожує до шести років ув’язнення за зловживання службовим становищем із тяжкими наслідками для державних інтересів.
Джерело: Державне бюро розслідувань
Міськрада Івано-Франківська віддала рекреаційні землі біля озера вартістю 1,1 млн грн приватній компанії. Прокуратура виявила ознаки прихованої оренди, хоч міськрада й видавала це за договір сервітуту. По суті під ведення бізнесу віддали землі, де мав бути облаштований сквер. Господарський суд Івано-Франківської області вже відкрив провадження у справі.
Оформив на себе 35 га земель лісогосподарського призначення, використавши невідповідні документи. У Житомирській області з приватної власності вилучили цінні землі. Незаконність набуття підтвердила судова експертиза.
Поширене правопорушення — реєстрація земель природно-заповідного фонду в комунальній власності. Найчастіше заповідним територіям присвоюють статус земель для ведення сільського господарства. Зазвичай це загрожує неправомірним використанням території і знищенням унікальних екосистем. Ось кілька прикладів:
- Понад 60 га території ландшафтного заказника "Базавлуцький прибережно-річковий комплекс" стали власністю однієї з міських рад Нікопольського району. За позовом прокурорів господарський суд відкрив провадження стосовно повернення земель державі.
- Майже 150 га території загальнозоологічного заказника "Орчицький" у Харківській області незаконно передали в оренду, а згодом — в суборенду місцевому агропідприємству. Прокурори через суд вимагають визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав, скасувати договори оренди та суборенди й зобов’язати відповідачів повернути землю громаді.
- У Дніпропетровській області прокурори через суд довели незаконність передавання в приватну власність 237 га заказника "Сухий Бичок". Всі вони раптом виявилися сільгоспземлями.
- У Полтавській області в судовому порядку довелося доводити, що 32,5 га природно-заповідних земель ландшафтного парку "Диканський" не можна було передавати під ведення товарного сільськогосподарського виробництва
Джерело: Харківська обласна прокуратура
Окрема загроза спостерігається для самозаліснених земель. Ці природні лісові масиви не мають відповідного статусу, а отже й захисту. Тож у різних регіонах прокурори вимагають від місцевих рад належного оформлення ділянок. Так, у Дніпропетровській області прокуратура виграла справу щодо 188 ділянок загальною площею понад 1000 га. Вони розташовані на території громад Кам’янського та Павлоградського району, чиї ради обрали шлях бездіяльності у цьому питанні.
Справи лісові
До суду передали справу посадовців "Гальсільлісу", через злочинні дії яких у Львівській області було знищено понад 20 тис. дерев. Збитки для довкілля сягнули понад 112 млн грн. Звинувачені — головний лісничий та в. о. головного лісничого. Замість заліснення земель вони забезпечили знеліснення, видавши 50 лісорубних квитків.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Крали державний ліс і продавали деревину місцевим. На Закарпатті судитимуть двох чоловіків, які винищили дерев на суму понад 1 млн грн у Тячівському лісництві. Дерева різали бензопилами, перевозили вантажівкою, а згодом збували місцевим жителям за готівку.
Джерело: Закарпатська обласна прокуратура
Не зовсім про ліси, та про лісівників. У Закарпатській області ДБР викрило лісничого, який "забув" вказати в декларації майно на понад 9,6 млн грн, оформлене на родичів. Зокрема, пропустив дві земельні ділянки, квартиру в Ужгороді, дві автівки, двоповерховий будинок, де живе родина. У разі доведення провини, посадовець може втратити свободу на два роки із обмеженням права займатися певною діяльністю. ЕкоПолітика писала про цю справу в окремій новині.
Джерело: Державне бюро розслідувань
У Тернопільській області одна з міських рад має сплатити понад 1,8 млн грн шкоди за незаконну вирубку дерев. Апеляційний суд підтримав позов прокурорів.
Забруднення довкілля
Порушення, яке плавно переходить із лісових справ до забруднення. У Житомирській області прокуратура відстояла, щоби ДП "Ліси України" таки сплатило майже 1,6 млн грн за засмічення земель лісового фонду. Одна з філій держпідприємства роками складувала відходи деревообробки на землях лісфонду. Місцями висота насипів тирси перевищувала 3,5 м.
Безхазяйне використання сміттєзвалища однієї з сільських рад Івано-Франківської області призвело до судового позову від прокуратури. Роками влада ігнорувала приписи — не пересипала сміття ґрунтом, не проводила рекультивацію відпрацьованих ділянок. Навколо полігону вже з’явилося стихійне сміттєзвалище, яке отруює довкілля. Експертиза виявила в ґрунті небезпечне перевищення вмісту нафтопродуктів і важких металів.
Несанкціоноване звалище на орендованих землях. Без відома влади понад 2 га землі вартістю 22 млн грн стали смітником заввишки понад 2 м — із пластиком, автомобільними шинами та навіть рештками тварин. Автотранспортне підприємство отримало від держави на постійне користування цією землею ще 1999 року, проте занедбало її до моторошного стану. Тепер прокуратура через суд вимагає повернути землі громаді Харкова.
Джерело: Харківська обласна прокуратура
Злочини, пов’язані з тваринами
Через недбалість довів до смерті понад 50 корів. У Житомирській області повідомлення про підозру у службовій недбалості отримав директор одного з державних підприємств. Матеріальні збитки перевищили 1 млн грн. Посадовець приховував загибель тварин на активі у Звягільському районі. Трупи ховав без належної утилізації — просто закопував на території підприємства поблизу місць утримання іншої частини стада. Тварин не вакцинували та не лікували. Раніше про цей злочин ЕкоПолітика писала докладніше.
Джерело: Житомирська обласна прокуратура
Залишив собаку в спеку на балконі, що призвело до загибелі тварини. У Києві власнику французького бульдога Рафіка загрожує до трьох років позбавлення волі за жорстоке поводження з твариною. Задля "покарання" чоловік залишив пса на балконі власної квартири без їжі, води та вигулу. Про смерть тварини дівчина підозрюваного розповіла матері, а та — звернулася до правоохоронців. Сусіди повідомили слідчим, що чоловік неодноразово проявляв агресію до собаки.
Джерело: Київська міська прокуратура
Попередній огляд екозлочинів проти українського довкілля можна знайти за посиланням.
