Українській природі можна нашкодити різними способами — вийти на межі гірничого відводу кар’єру, вирубати дерева без дозволу, проігнорувати несправність очисних споруд. І всіма ними скористалися фігуранти сьогоднішнього огляду.
ЕкоПолітика зібрала інформацію про злочини проти довкілля у період із 27 червня по 3 липня. Матеріал підготовлено на основі даних Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур, Державного бюро розслідувань, Державної екологічної інспекції.
Незаконне використання надр
Вийшов за межі спецдозволу — завдав державі збитків на 2,5 млрд грн. Житомирські обласні прокурори скерували до суду обвинувачення щодо директора видобувного підприємства, яке роками незаконно видобувало пісок. Ідеться про понад 113 тис. кубометрів копалини, які дістали із землі за межами гірничого відводу та спеціального дозволу на користування надрами. Чоловіка обвинувачують як організатора масштабної оборудки. Нині його тримають під вартою із можливістю внести 10 млн грн застави.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Гірничий кар’єр на землях лісового фонду. Екопрокурори Закарпаття перевіряють, на яких підставах видобували андезит під Ужгородом і протягнули 3,5 км ЛЕП до виробництва через ліс. Відомо, що гірничі роботи велися без висновку оцінки впливу на довкілля, а 59 га спаплюжених земель мають рекреаційно-оздоровче призначення. Отже, видобуток призводив до винищення лісу та місцевої екосистеми. Днями проведено огляди на території родовища. Встановлюються всі обставини, а також причетні особи.
Джерело: Закарпатська обласна прокуратура
Видобували пісок на комунальних землях під прикриттям легальної господарської діяльності. Житель Кривого Рогу організував схему незаконного видобутку копалин. Із 2025 року по травень 2026-го встиг завдати державі збитків на 3,5 млн грн. Викрадені копалини продавав, прикриваючись документами на нібито легально придбану продукцію. До оборудки залучено ще троє осіб. Усім повідомлено про підозру в незаконному видобутку корисних копалин у великому розмірі за попередньою змовою.
Джерело: Дніпропетровська обласна прокуратура
Видавав корисні копалини за виробничі відходи. Завдяки винахідливій маніпуляції керівника одного з виробничих підрозділів казенного підприємства Житомирської області держава зазнала збитків на 2,1 млн грн. Посадовець продавав блоки габро за цінами дешевшого бутового каміння. Чоловіку повідомили про підозру в розтраті чужого майна. Слідчі розшукують інших причетних до оборудки.
Джерело: Житомирська обласна прокуратура
Справи лісові
Організували незаконну вирубку дерев у заповідних парках Львова. Двом директорам об’єктів ПЗФ оголосили про підозру. Їхні злочини сукупно завдали довкіллю шкоди на суму майже 8 млн грн. Діяли посадовці трохи по-різному. Обидва не мали лімітів на вирубку, однак перший залучив до правопорушення приватного підприємця, а другий наказав нищити дерева підконтрольним працівникам.
Джерело: Львівська обласна прокуратура
Вінницька регіональна філія "Укрзалізниці" відшкодувала 3 млн грн екологічних збитків. Як постійний лісокористувач, підприємство не забезпечило належної охорони підконтрольних зелених насаджень. У підсумку невідомі вирубали понад 200 дубів, деяким із них було понад 100 років. Суд став на бік прокурорів та стягнув кошти з УЗ.
Семеро спільників нищили дерева в лісопосадках Миколаївської області. За період від листопада 2025 року по березень 2026-го встигли незаконно вирубати понад 90 дерев, завдавши довкіллю шкоди на майже 2,7 млн грн. "Чорним" лісорубам повідомили про підозру.
Джерело: Миколаївська обласна прокуратура
Використання цінних земель не за призначенням
Розслідування незаконного будівництва, пов’язаного із сином одіозної ексочільниці Хмельницької обласної МСЕК. Родич героїні корупційного скандалу у 2020 році придбав будівлю колишнього диско-клубу у центральному парку Хмельницького — пам’ятці садово-паркового мистецтва. Нові власники мали право лише на реконструкцію існуючої споруди, проте натомість там розпочалося будівництво готельно-ресторанного комплексу. Роботи навіть зайшли за межі відведеної ділянки. Об’єкт нині заарештовано, а будроботи зупинено. У справі фігурують одразу три статті кримінального кодексу — самовільне будівництво, зловживання владою з тяжкими наслідками та підроблення документів.
Господарське використання Зеленодольського водосховища без жодних правових підстав. У Дніпропетровській області прокурори через суд вимагають повернути державі понад 1600 га водного фонду. Не маючи договорів оренди, рибогосподарське підприємство з 2022 року використовує водний об’єкт у своїх цілях.
Ландшафтний заказник — в оренді у фермерів. Також на Дніпропетровщині прокуратура звернулася до суду, щоб повернути до комунальної власності земельні ділянки площею 102 га у ландшафтному заказнику "Долина річки Бик". Як виявилося, природоохоронні землі перебували в оренді фермерського господарства, що використовувало територію для товарного сільгоспвиробництва. Це могло нашкодити унікальним степовим екосистемам із рідкісними рослинами.
Також прокурори борються за встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду й оформлення відповідної документації. Без цих бюрократичних процедур для земель є загроза відчуження або нецільового використання. Ось кілька прикладів за тиждень:
- У Полтавській області нарешті визначили межі ботанічних заказників "Воскобійницький" і "Величківський" загальною площею понад 100 га. Їх заснували ще у 1999 році, проте весь цей час межі не були встановлені та закріплені на місцевості. Тож прокурорам довелося позиватися до Шишацької селищної ради.
- У Черкаській області в суді перебуває справа щодо встановлення меж гідрологічного заказника "Стецівський" площею 50 га. Привід — бездіяльність однієї з місцевих рад, яка роками ігнорувала це питання.
Періодично трапляються кейси про повернення державі земель водного фонду під державними гідротехнічними спорудами. Так, лише у Черкаській області у суді перебувають справи щодо чотирьох об’єктів загальною площею 2600 га і вартістю 175 млн грн. У Чернівецькій області прокурори звернулися до суду, щоб скасувати право комунальної власності на ділянки водного фонду площею понад 115 га. Там також розташовані державні гідротехнічні споруди, а сама водойма є частиною водної системи річки Прут.
Забруднення довкілля
У Харківській області впродовж десяти місяців до річки й навколишніх земель потрапляли неочищені каналізаційні стоки. У злочині підозрюють головного інженера одного з комунальних підприємств. Прокуратура вважає, що саме він не забезпечив нормальну роботу очисних споруд. Загалом до довкілля потрапило майже 95 тис. кубометрів стоків, які забруднили понад 1200 м² території. Згодом ця токсична суміш природним шляхом просочилася до річки Вільхуватка.
Джерело: Харківська обласна прокуратура
У Києві судитимуть керівника підприємства, яке отруювало місто викидами діоксиду сірки й оксиду вуглецю. Концентрація речовин перевищувала норму в десятки разів. Такий токсичний вплив на довкілля тривав впродовж двох місяців, створюючи небезпеку для людей і довкілля. Збитки становили 2,7 млн грн.
Джерело: Київська міська прокуратура
Злочини, пов’язані з тваринами
Засновнику Ялтинського зоопарку "Казка" та парку левів "Тайган" заочно повідомили про підозру в незаконній передачі тварин. У "співпраці" з окупаційним директором "Асканії-Нови" бізнесмен вивіз із території заповідника десять зебр Чапмана та трьох корів унікальної української породи. Збитки для заповідника оцінюються у понад 67,3 млн грн.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Вимагав гроші з ветклініки після загибелі тварини. У Чернівецькій області судитимуть посадовця районного управління Держпродспоживслужби та його спільницю. Після смерті домашньої тварини жінки у ветеринарному закладі, той почав погрожувати власниці клініки перевірками, позбавленням ліцензії і закриттям. За припинення тиску вимагав хабар. На його отриманні обвинувачених і викрили в одній із кав’ярень Чернівців.
Від яких дій українських громадян і посадових осіб постраждала природа минулого тижня, можна дізнатися у попередньому дайджесті.
