НБУ та IFC розвиватимуть "зелене" фінансування в Україні

НБУ та IFC розвиватимуть "зелене" фінансування в Україні bank.gov.ua

Олекса Франко

Підписання договору має привести до позитивних результатів для всіх учасників сектору

Національний банк України (НБУ) та Міжнародна фінансова корпорація (IFC), яка входить до групи Світового банку, 16 квітня підписали угоду про співпрацю для розвитку "зеленого" фінансування в Україні.

Як повідомляє пресслужба Нацбанку, договір про співпрацю для впровадження Проєкту з розвитку сталого фінансування в Україні підписали голова НБУ Кирило Шевченко та регіональний менеджер IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар.

Мета проєкту – розвиток сталого фінансування в Україні шляхом розроблення стандартів "зеленого фінансування" та інтегрованих екологічних, соціальних та управлінських стандартів.

"Ми очікуємо, що це (підписання договору, – Ред.) приведе до позитивних результатів для всіх учасників сектору, зокрема фінустанов, які зможуть розширювати свій бізнес, виводити на ринок нові "зелені" продукти й застосовувати методи ESG, підприємств, які виграють від фінресурсів, що відповідають їхнім потребам, і народу України, який виграє, коли ми досягнемо наших кліматичних цілей", – сказав Джейсон Пеллмар.

Співпраця здійснюватиметься за двома програмами: "Зелене фінансування" та "Інтегрована програма з екологічної, соціальної та управлінської практики для сприяння інвестиціям у країнах Європи та Центральної Азії" (програма ESG).

За інформацією IFC, у глобальному масштабі на ринках, що розвиваються, є можливості для кліматичних інвестицій на близько $23 трлн до 2030 року. Тим часом в Україні вони оцінюються в $73 млрд. Щоб скористатися цим потенціалом, Україні необхідно ухвалити відповідні стандарти та політику для побудови сталого фінансового сектору.

"IFC із нетерпінням чекає початку реалізації проєкту, щоб підтримати Україну в цих зусиллях шляхом глобального обміну знаннями та надання технічної й фінансової підтримки на національному рівні", – зазначив Пеллмар.

Зі свого боку, Кирило Шевченко сказав, що цей Договір про співпрацю є визнанням наших спільних зусиль із розбудови сталого фінансового сектору в Україні.

У наступні три роки в межах співпраці НБУ та IFC передбачається:

  • розроблення стратегій НБУ щодо "зеленого" та сталого фінансування;
  • розроблення стандартів сталого та "зеленого" фінансування в Україні;
  • розбудова спроможності НБУ щодо включення аспектів ESG до нормативно-правових актів про корпоративне управління в банках України та стандартів розкриття інформації про ESG для банків, розроблення вимог з управління екологічними й соціальними ризиками в банках;
  • обмін знаннями та розбудова спроможності НБУ;
  • здійснення заходів із підвищення обізнаності для установ, що є об’єктами регулювання з боку НБУ (після прийняття НПА/РА і стандартів).

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, віцепрем'єрка Ольга Стефанішина розповіла, що Україна веде переговори з міжнародними партнерами та фінансовими організаціями про формування міжнародного фонду "зеленої" трансформації країни.

Читайте також
Темпи розвитку вітрової енергетики у світі впали на 18%
Темпи розвитку вітрової енергетики у світі впали на 18%

Очікується, що до кінця року світова потужність ВЕС перевищить 1,5 ТВт

RESILIENCE MARK 2026: команди, чиї рішення стали зразковою практикою стійкості українського бізнесу
RESILIENCE MARK 2026: команди, чиї рішення стали зразковою практикою стійкості українського бізнесу

Бізнеси отримали визнання цінності стійких рішень, що були ухвалені попри обмеженість ресурсів та складнощі довгострокового планування

У ЄС €3,4 млрд доходів ETS спрямують на втілення проєктів із декарбонізації
У ЄС €3,4 млрд доходів ETS спрямують на втілення проєктів із декарбонізації

За попередніми оцінками, їхня реалізація за перші десять років скоротить викиди приблизно на 290 млн тонн

Мінекономіки має посилити роботу з ЄС для відтермінування CBAM — EBA
Мінекономіки має посилити роботу з ЄС для відтермінування CBAM — EBA

Бізнес пропонує посилити діалог, щоб під час війни українські експортери не сплачували вуглецеве "мито", а згодом ці кошти йшли на реальну декарбонізацію промисловості