«Мільярд дерев» не вразив, де реальні результати? – підсумки візиту єврокомісара з питань довкілля Укринформ

«Мільярд дерев» не вразив, де реальні результати? – підсумки візиту єврокомісара з питань довкілля

Олена Бережнюк

Візит Єврокомісара Віргініюса Сінкевічюса продемонстрував: успіхів в охороні довкілля Україна не має

Єврокомісар з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкевічюс днями відвідав Україну та зустрівся з багатьма представниками органів влади та активною громадськістю. Спілкувався з міністром захисту довкілля Романом Абрамовським, першим віцепрем’єром – міністром економіки Олексієм Любченком та його заступниками, представниками Екологічного комітету ВР та громадськістю. Всі вони активно звітували про успіхи зустрічей на своїх ресурсах. Щоправда, поза офіційними протоколами деякі учасники зізнавалися: поведінка єврокомісара чітко демонструвала – в українські реформи в галузі охорони довкілля європейці вже не вірять.

Чому так сталося і які ризики нам несе візит європейського представника – розкаже ЕкоПолітика.

Навіщо приїхав?

Мета приїзду єврокомісара – обговорення ряду проблемних питань, зокрема курсу Green Deal в Україні. Візит був спланований саме напередодні чергового саміту Україна-ЄС, який пройде 12 жовтня. Там мають обговорювати, якого прогресу досягла наша країна у виконанні умов угоди про асоціацію.

"Думаю, цей візит не просто так, – говорить виконавчий директор ГО "Екологія-Право-Людина" Олена Кравченко. – Це може бути фазою підготовки до саміту з боку ЄС. Ми будемо просити представництво ЄС включити в порядок денний саміту також питання охорони довкілля".

Про що говорили?

Циркулярна економіка. З представниками Міністерства економіки Сінкевічюс обговорив запровадження економіки сталого циклу. Зокрема порадив розглядати "Європейський зелений курс" не лише як орієнтир на екологічні зміни, а й у інвестиційному контексті:

"Мета сьогоднішньої зустрічі – презентація інвестиційних можливостей, які можна реалізовувати у контексті "Європейського зеленого курсу", – зазначив єврокомісар. – Оновлення Україною Національного Визначеного Внеску – чіткий сигнал для бізнесу приділити увагу питанням стандартизації, побудови чистих виробництв, енергозаощадженню та декарбонізації".

В свою чергу міністр Любченко запевнив, Україна прагне кліматично нейтральної Європи, та прямує до неї навіть швидше, ніж ЄС (в Україні заплановано зменшити викиди на 65% до 2030 року, у той час, як амбіція ЄС обмежується 55%).

"Кліматично нейтральна Європа – наша спільна мета. Український Національний Визначений Внесок окреслює чіткі проекти, в яких ми очікуємо на посилення у співпраці з ЄС. Маючи досить консервативних і навіть агресивних сусідів, які поки мають намір збільшувати викиди, ми маємо бути дуже солідарними", – заявив Любченко.

Зміни до законодавства. Під час зустрічі з депутатами парламенту Сінкявічус підкреслив необхідність пришвидшити ухвалення двох законопроєктів: 3091 і 2207-1-д.

Законопроєкт 3091 "Про державний екологічний контроль" передбачає створення нового органу, що буде здійснювати державний нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища. Він уже пройшов перше читання у парламенті та готується до другого.

Законопроєкт 2207-1-д "Про управління відходами" — це рамковий законопроєкт. Його прийняття, окрім запровадження розширеної відповідальності виробника, дасть змогу налагодити процес переробки та сортування відходів.

"Єврокомісар з захисту довкілля Віргініюс Сінкявічус досить коректно натякнув, що українській промисловості та бізнесу необхідно підлаштовуватись під жорсткі Європейські вимоги до товарів, якщо ми хочемо бути конкурентно спроможними. Йдеться про CBAM- carbon border adjustment mechanism. Це нова система оподаткування імпортованих товарів, які лишають великий вуглецевий слід", – зазначив в коментарі ресурсу GreenPost депутат, голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища Едуард Прощук.

Угода про асоціацію. В інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" і порталу Green Deal Єврокомісар підняв ще одну важливу тему – перегляд угоди про асоціацію. Зокрема зазначив, що її необхідно поліпшити в частині захисту довкілля:

"Я знаю, що стосовно фінансових додатків було досягнуто великого прогресу, і я щиро сподіваюся, що те саме буде зроблено щодо екологічних додатків. Звісно, нам потрібно поліпшити їх відповідно до наших останніх амбіцій, "Європейського зеленого курсу", стратегії збереження біорізноманіття, стратегії лісового господарства", — зазначив Сінкявічюс.

Єврокомісар також відзначив, це точно відповідає тому, що він обговорював із міністром захисту довкілля України Романом Абрамовським. Проте, додав він, вони ще дискутують про це.

Антарктида. Найбільш дивним видалося спілкування Сінкевічюса саме з Міністром захисту довкілля Абрамовським. Судячи з допису єврокомісара, замість обговорення екологічних реформ мова йшла про можливість спільного спонсорства Україною європейської пропозиції щодо створення двох нових масштабних морських заповідних територій в Антарктиді. Що цікаво, на сайті Міндовкілля новини про зустріч узагалі немає.

Безперечно, збереження Антарктиди – це важливо, але це далеко не головна проблема на порядку денному у наших стосунках з європейськими партнерами. Можливо, діалог стосовно інших питань йшов зовсім не в тому ключі, який варто було б оголошувати, тому в офіційній інформації обмежилися Антарктидою?

Міндовкілля

Міндовкілля

Які враження від візиту?

Як розповідає координатора комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко, зустріч їх організації з єврокомісаром пройшла не зовсім так, як вони очікували:

"Ми вдячні за цю можливість і за цю зустріч. Однак, якогось конкретного зворотного зв’язку ми не отримали. Зокрема у сфері промислової екології. Наскільки ми зрозуміли, єврокомісара більше цікавили питання управління відходами, заборони одноразового пластику та циркулярної економіки. Навіть здалось, що питання екологізації промисловості не виглядають настільки актуальними для ЄС, хоча саме промисловість є найбільшим емітентом СО2 і 97% відходів в Україні виробляє саме промисловість, і водночас, не має такої підтримки від держави, як підприємства країн ЄС. Цікаво було почути, що Україні варто радше сподіватись нових вимог щодо застосування прогресивних технологій у промисловості, аніж на високий фіскальний тиск у питаннях екоподатків".

Олена Кравченко, яка також була присутня на одній з зустрічей з єврокомісаром, відзначає, і офіційна українська сторона проявила себе під час візиту не кращим чином. Адже за великим рахунком, успіхів в провадженні екологічних реформ, про які ми могли б розповісти європейським колегам, практично не було:

"Міністерство не могло поділитися позитивними новинами про шалений темп реформ в екологічній політиці. Новина про те, що в Міністерстві говорили про Антарктиду для мене є сигналом, що Міністерству нема чим похизуватися".

А хизуватися варто було б. Адже центральні органи виконавчої влади, зокрема Міндовкілля, отримують систематичну технічну підтримку від Європейської комісії: це і експерти високого рівня, і значні кошти. Коли ми не демонструємо результатів у партнерів виникає закономірне питання: чи є сенс узагалі підтримувати реформи в Україні?

Які результати візиту?

Офіційно Сінкевічюс оцінив візит у позитивному ключі:

"Я вірю в нашу тісну співпрацю в найближчі місяці та роки, і ви завжди можете розраховувати на підтримку Європейського Союзу у ваших наступних кроках, щоб стати зеленішими, здоровішими та витривалішими!", – написав він у своєму Twitter.

Щоправда, зі слів співрозмовника ЕкоПолітики, який також був на одній із зустрічей з Єврокомісаром та побажав лишитися неназваним, зусилля української влади в напрямку екологічних реформ були оцінені не надто серйозно та навіть із жартами. Тому й посилення підтримки на цьому шляху ми поки навряд чи дочекаємося

Лозунги про мільярд дерев чи декларування "зеленого курсу" – гарно діють на внутрішню українську аудиторію. Для того ж, щоб співпрацювати на рівних із західними колегами потрібно не просто розповідати, а демонструвати реальний результат. Якщо ж ми і далі будемо займатися імітацією екологічних реформ – у відповідь отримуватимемо імітацію переговорів та підтримки. А зустрічі делегацій, зокрема і саміт Україна-ЄС, ризикують перетворитися у символічні перфоменси, на яких іноземні представники будуть підігрувати нашим нестримним, але нереалізованим амбіціям.

Читайте також
Без складнощів не обійтися: Меркель про реалізацію “зеленої угоди” ЄС
Без складнощів не обійтися: Меркель про реалізацію “зеленої угоди” ЄС

Канцлер Німеччини припускає, що досягти цілей "зеленої угоди" ЄС буде непросто

У Львові пройшов "Австрійсько-український день "зелених" технологій"
У Львові пройшов "Австрійсько-український день "зелених" технологій"

Окреслено шляхи українсько-австрійського партнерства в досягненні цілей Green Deal

ЄС і Україна мають поліпшити Угоду про асоціацію відповідно до Green Deal, — єврокомісар
ЄС і Україна мають поліпшити Угоду про асоціацію відповідно до Green Deal, — єврокомісар

За словами Сінкявічюса, нині тривають дискусії про це

Тарас Качка про Green Deal, CBAM та екологічні проблеми України: ексклюзивне інтерв'ю
Тарас Качка про Green Deal, CBAM та екологічні проблеми України: ексклюзивне інтерв'ю

"Fit for 55" є ключовою зміною у світовій економіці, та, звісно челленджем для України