Хабарі та підозри замість реформи: ТОП очільників ДЕІ, які "вляпались" в корупцію

Хабарі та підозри замість реформи: ТОП очільників ДЕІ, які "вляпались" в корупцію

Олена Бережнюк

За останніх п'ять років підозри в корупції отримали чотири очільники Держекоінспекції

Днями  з’явилася інформація, що НАБУ та САП встановили нові епізоди розкрадання коштів КО "Київзеленбуд". У зв’язку з цим, трьом особам повідомили про підозру, ще 7-ми – підозри оновили.  За даними ЗМІ, серед підозрюваних у цій справі є й колишній начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований, який з травня 2020 і до листопада 2021 очолював Державну екологічну інспекцію.

Як з’ясувала ЕкоПолітика, це вже четвертий голова ДЕІ після Революції гідності, який приходить реформувати структуру, а потім "збирає" підозри у корупційних діях. Чому ж так трапляється?

Державну екологічну інспекцію давно вважають "розсадником" корупції в Україні. Замість охорони довкілля інспектори роками "кошмарять" добросовісний бізнес та за хабарі "покривають" крупні підприємства-забруднювачі.

Про необхідність змін в ДЕІ заговорили майже одразу після Революції гідності. Вже у 2015-му була створена "Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища". З тих пір кожен з очільників екоінспекції приходив на цю посаду нібито для реформування, а на практиці їх дії часто переростали у підозри в корупції та зловживаннях.

Першим після революції ДЕІ очолив Михайло Казимир. Він взяв на себе зобов’язання провести "очищення" цієї структури. Та, як заявляв у інтерв’ю журналістам тодішній міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник, підлеглі Казимира його рішення саботували. В результаті, жодних реформ не вийшло. Казимир пропрацював дещо менше року, до січня 2015-го, та був звільнений Кабміном за "одноразове грубе порушення трудових обов’язків".

Опісля ДЕІ очолив найбагатший її глава – Андрій Заїка. Він керував екоінспекцією з 2015 по 2017 роки. І хоч на загал Заїка говорив про реформування, буквально за кілька місяців після призначення отримав догану за те, що екоінспектори у Миколаївському та Одеському морських торговельних портах проводили несанкціоновані перевірки суден. Тобто, як бачимо, інспекція і надалі була зайнята збором "відкатів". Більше того, самого Заїку звинувачували у зловживанні службовим становищем, звільненні фахових кадрів та призначенні людей з сумнівною репутацією, а також у вимаганні хабарів від територіальних органів ДЕІ. Пізніше, за результатами службового розслідування, у відомстві Заїки знайшли низку корупційних порушень, а його самого – звільнили. У 2017 НАЗК виявило порушення у декларації чиновника, а у 2019 НАБУ завершило досудове розслідування щодо Заїки. За версією детективів, він не задекларував майна на загальну суму майже 60 млн грн.

Наступний одіозний "екоінспектор" – Ігор Яковлєв. Він очолював ДЕІ з 2017 по серпень 2019. Саме за його керівництва нарешті була ухвалена концепція реформування, за якою Держекоінспекцію вирішили ліквідувати та створити новий орган. Сам Яковлєв запевняв, що реформа повинна усунути тиск на підприємців та покращити матеріальне забезпечення інспекторів, щоб не спонукати їх до корупційних дій.

Тим не менш, не забував Яковлев і про власні інтереси. Правоохоронці підозрювали його та керівництво державної компанії "Укргазвидобування" в розкраданні коштів, які виділялися на утилізацію відходів буріння. Сума збитку приблизно 15 млн грн (за даними ЗМІ).

Після Яковлєва у 2019-му головою ДЕІ на кілька місяців призначали Юрія Сергієнка, який мало чим запам’ятався. А згодом Держекоінспекцію очолив Віктор Канцурак. Це прізвище стало добре відомим ще за каденції одіозного міністра екології Миколи Злочевського. У 2011 році Канцурак входив до складу тендерного комітету Міністерства екології під час закупівлі супутникових знімків території України у австрійської фірми Austroplan Austrian Engineering GMBH на суму 49,38 мільйона гривень. При тому що тоді на торги подавала заявку Харківська національна академія міського господарства, яка пропонувала ці фото за 250 тисяч гривень.

У 2016-му, не зважаючи на сумнівні справи та зв’язки, Канцурак здобув посаду заступника Міністра екології. Але після розголосу його швидко звільнили. 29 серпня 2019 НАБУ та САП повідомили Канцураку про підозру у внесенні недостовірних відомостей до е-декларацій за 2015-2016 рр. Зокрема, він не задекларував факт користування житловим будинком (556,4 кв м) та земельною ділянкою (0,1607 га). Ця підозра не завадила йому вже у жовтні 2019 очолити Держекоінспекцію. На щастя, всього на місяць. За цей час до реформи ДЕІ Канцурак, судячи з усього, не долучився.

З кінця 2019 до весни 2020-го ДЕІ очолював Єгор Фірсов. Мабуть, єдиний голова цього органу, що не має підозр у корупції. Щоправда, призначили його чомусь без проходження визначеної законодавством процедури конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, що викликає деякі питання. Як прозвітував сам Фірсов, за його керівництва оновили 85% керівного складу ДЕІ в регіонах, а також внесли ряд пропозицій поправок до законодавства. Але сама реформа екоінспекції не особливо просувалася.

Повернемося нарешті і до Андрія Мальованого. На період його керівництва припав основний крок у реформуванні ДЕІ. У липні цього року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль", який мав фактично ліквідувати Державну екологічну інспекцію та створити новий орган з більш широкими повноваженнями. Щоправда, коли законопроєкт дійде до другого читання та запрацює реформа – досі не відомо.

Сам же Мальований, окрім ймовірної підозри за "Київзеленбуд", отримував закиди у зловживаннях і під час перебування на посаді. Раніше ЕкоПолітика вже повідомляла, що голова ГО "Екологічний патруль" Тетяна Лампіка у відеозверненні на своїй сторінці в Facebook заявила, нібито Мальований за хабарі призначав регіональних начальників екоінспекції в обхід конкурсу.

Після нього ДЕІ очолив Дмитро Заруба, репутація якого теж не ідеальна. До 2014-го він керував Національним музеєм народної архітектури та побуту України "Пирогово". Співробітники музею нарікали, що після його приходу комплекс почав перетворюватися на зону відпочинку з шашликами та млинцями. У просуванні реформи ДЕІ, щоправда, він поки не відзначився. На посаді він пробув недовго – 2 грудня його змінив Ігор Зубович.

Ігор Зубович перебуває на державній службі з 2009 року. Працював на керівних посадах у Київській облдержадміністрації, у Головному управлінні Держкомзему у Київській області, у Головному управлінні Держземагентства у Київській області, у Державній екологічній інспекції, у Державній екологічній інспекції у Херсонській області.

У вересні 2021 року його було призначено начальником Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Державна екологічна інспекція здобула сумнівний імідж не просто так. Корупційна складова у її роботі вже ні в кого не викликає заперечень. Але на жаль, дивлячись на деяких її керівників, складається враження, що їх призначали не боротися з корупцією та реформувати ДЕІ, а підсилити стару систему. Ймовірно, саме тому реформа просувалася так повільно.

Читайте також
Стали відомі результати наради робочої групи з питань промислового забруднення
Стали відомі результати наради робочої групи з питань промислового забруднення

Промислове забруднення визначено як окремий напрямок у державному нагляді (контролі) у сфері охорони навколишнього середовища

"Київводоканал" не допустив екоінспекторів на перевірку
"Київводоканал" не допустив екоінспекторів на перевірку

Загальна сума нарахованих збитків ПрАТ "АТ Київводоканал" у 2021 році склала понад 25,5 млн грн

Держекоінспекція прокоментувала ситуацію із затриманням Немировського
Держекоінспекція прокоментувала ситуацію із затриманням Немировського

Щоб не дозволити шахраям спекулювати причетністю до Держекоінспекції, тут планують ліквідувати Консультативно-дорадчу раду