Коли місто називають зеленим, уява зазвичай малює парки, каштани, клумби та задоволених велосипедистів, які ніколи не стоять у заторах.
У реальності все трохи складніше. Місто може мати великий парк, але регулярно вирубувати дерева під забудову. Може закупити електробуси, але залишити мешканців околиць без нормального громадського транспорту. А може урочисто встановити контейнери для сортування сміття, але не потурбуватися про його подальшу переробку.
ЕкоПолітика вирішила скласти власний редакційний рейтинг, адже єдиного офіційного списку найзеленіших обласних центрів України наразі немає. Тому цей перелік варто сприймати як добірку міст, які вже мають помітні екологічні результати, системні програми або серйозні амбіції, до яких варто придивлятися та наслідувати.
Які критерії дійсно мають вагу
Ми намагалися бути максимально об’єктивними, тому звертали увагу на ті напрями, за якими оцінюють учасників конкурсу European Green Capital: це якість повітря, стан води, транспорт, поводження з відходами, рівень шумового забруднення, енергоефективність, захист природних територій і готовність міста до спеки, злив та інших наслідків кліматичних змін.
1. Вінниця — екологічний першопроходець
Вінниця роками очолює рейтинги найкомфортніших українських міст, і великою мірою це завдяки системному підходу до екології й урбаністики.

Місто звикло бути лідером у багатьох екологічних ініціативах:
- Вінницька громада першою в Україні проголосила "Зелений курс" у межах Європейського "зеленого" курсу.
- Місто першим у нашій країні пройшло міжнародну сертифікацію й отримало Європейську енергетичну відзнаку (European Energy Award — EEA) за досягнення у сфері енергоефективності та зниження викидів.
Цей обласний центр також належить до українських міст, залучених до європейського проєкту U_CAN, який допомагає українським громадам рухатися до кліматичної нейтральності. В його межах місто реалізує проєкт з охорони та відновлення місцевих річок.
Наразі у Вінниці створюють індустріальний парк "Екологічні ініціативи", який об’єднає переробку вторсировини — паперу, пульпи, картону. Також місто допомагає ОСББ і бізнесам встановлювати сонячні електростанції — місцевий бюджет компенсує до 40% вартості проєктів. Також місто здійснило масштабну термомодернізацію шкіл, садочків і лікарень.
А ще Вінниця давно асоціюється зі знаменитими швейцарськими трамваями. І це один із тих випадків, коли міський символ справді має екологічне значення. Тут найкраще розвинена мережа громадського електротранспорту та найдовша мережа велодоріжок, що суттєво знижує викиди CO₂ від приватних авто.
За що додаємо до рейтингу: електротранспорт, ініціативність та участь у міжнародних програмах.
2. Житомир — місто, яке планує та реалізує, а не лише обіцяє
Цей обласний центр нечасто очолює туристичні рейтинги, проте регулярно фігурує у новинах на теми енергоефективності та кліматичного проєктування. Житомир зробив колосальний ривок у сфері відновлюваної енергетики й енергонезалежності, ставши амбасадором європейських екологічних ініціатив у нашій країні. Тому й не дивно, що він планує стати першим кліматично нейтральним містом України до 2050 року.

Житомир бере участь у проєкті U_CAN. У межах цієї ініціативи місто отримало кошти на реконструкцію однієї з міських теплиць за пілотним проєктом із розвитку міського садівництва, а також готуватиме техніко-економічне обґрунтування для будівництва плавучої сонячної електростанції.
Житомир уже двічі — у 2019 і 2024 роках — отримував сертифікат EEA за досягнення у сфері енергоефективності. У відкритому рейтингу цієї системи місто демонструвало один із найпомітніших результатів серед українських громад.
Ще у 2015 році цей обласний центр долучився до Covenant of Mayors – East (Угода мерів – Схід) — ініціативи ЄС, яка допомагає містам і громадам у країнах Східного партнерства боротися зі зміною клімату, економити енергію та переходити на чисті джерела енергії. У межах цього проєкту місто регулярно перевиконує взяті на себе зобов’язання щодо скорочення викидів CO₂.
Також Житомир став першим містом в Україні, яке повністю перевело вуличне освітлення на енергоощадне з використанням LED-ламп. Місто активно залучало європейські кредити на модернізацію водоканалу для зменшення втрат води та покращення очищення стоків.
Це ще не означає, що тут зникли проблеми із транспортом, забудовою чи відходами. Але місто має надважливу перевагу: його екологічна політика вже понад 10 років є системною, а не прив'язаною до "екологічних" дат у календарі.
За що додаємо до рейтингу: енергоефективність, системна робота над кліматичною політикою та участь у міжнародних програмах.
3. Львів — багато амбіцій і не менше суперечностей
Місто Лева належить до найактивніших українських міст у сфері кліматичної політики. Воно, як Житомир і Вінниця, також бере участь у проєкті U_CAN, реалізуючи одразу два заходи — розвиток енергоефективних районів та інтеграцію стратегій і політики в контексті Європейського "зеленого" курсу.

У 2025 році Львів подав заявку на звання European Green Capital 2027. До фіналу конкурсу місто не потрапило, але підготовка такого комплексного документа потребує ретельного збору даних про воду, повітря, відходи, біорізноманіття та кліматичні заходи, а це вже корисна вправа для міської влади.
Цей обласний центр першим в Україні відкрив муніципальну станцію компостування органічних відходів. Мешканці та бізнес сортують органіку, яка потім перетворюється на добриво для міських парків.

Фото: "Зелене місто", Facebook
Щоб адаптуватися до зміни клімату, у Львові впроваджують практику "дощових садків" для природного збору води під час злив, щоби розвантажити каналізацію. Станом на квітень 2026 року їх було вже 4.
Також регулярно на території громади курсує ЕкоБус — мобільний пункт, куди всі місцеві можуть безоплатно здати небезпечні відходи: батарейки, ртутні лампи й термометри.
Водночас місто має серйозні транспортні, сміттєві й інфраструктурні проблеми. Затори нікуди не зникли, якість повітря залежить від району, сміттєпереробний завод будується вже багато років, але досі не завершений.
За що додаємо до рейтингу: кліматичні проєкти, точкові успіхи у локальній переробці відходів, активну міську спільноту та екологічні амбіції.
4. Хмельницький — тихий, але прогресивний учасник зеленої трансформації
Цей обласний центр рідко називають першим, коли йдеться про екологічні міста.

Однак дарма, і ось чому:
- Ще у 2015 році його міська рада приєдналася до Європейської угоди мерів щодо клімату та енергії й отримала нагороди за просування європейської інтеграції та цінностей.
- Місто бере участь в U_CAN — розбудовує соціальне та кліматичне врядування (зокрема у транспортній сфері та енергетиці), щоб підвищити свій рівень стійкості.
- У 2023 році тут розробили та оприлюднили проєкт Плану дій "Зелене місто" та Звіт про стратегічну екологічну оцінку, які стали дорожньою картою для поліпшення екологічного стану міста.
- Хмельницький приєднався до Рамкової програми Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) "Зелені міста". Це дало можливість отримати прямий доступ до системних інвестицій у довгостроковий сталий розвиток і модернізацію міської інфраструктури.
- У грудні 2024 року місто стало учасником програми Zero Waste Cities, і вже до 2028 року міська громада прагне отримати статус "Міста нуль відходів". Для цього міська влада збирається побудувати комплекс із переробки відходів за європейськими стандартами.
- У 2025 році міська влада також подала заявку на European Green Capital 2027.
У Хмельницькому немає великих підприємств важкої промисловості, тому якість повітря краща порівняно з багатьма іншими українськими містами. А ще тут курсує ЕкоБус, який збирає у містян небезпечні відходи на переробку.
За що додаємо до рейтингу: кліматичне планування, міжнародне партнерство та амбітність.
5. Івано-Франківськ — компактність як перевага
Це місто на Заході України зробило ставку на європейські директиви сталого розвитку й активне залучення громади до урбаністичних процесів.

Івано-Франківськ є активним підписантом "Угоди мерів" і має розроблений План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату. Це означає, що місто взяло на себе юридично закріплені зобов’язання щодо скорочення викидів вуглецю та адаптації інфраструктури до наслідків зміни клімату.
В обласному центрі системно працюють над зменшенням вуглецевого сліду від транспорту. Тут реалізували один із найкращих в Україні підходів до розвитку велоінфраструктури, створення пішохідних зон і заспокоєння дорожнього руху. Це сприяє зниженню концентрації вихлопних газів і пилу у повітрі та покращує його якість.
Місто також бере участь у проєкті U_CAN — впроваджує зелені технології у громадських будівлях.
Замість розростання ушир і знищення нових природних територій, місто демонструє успішні кейси ревіталізації старих промислових зон, наприклад, інноваційний центр "Промприлад. Реновація". Такі проєкти інтегрують принципи зеленого будівництва, енергоефективності й повторного використання ресурсів.
Водночас в Івано-Франківську активно впроваджують програми термомодернізації житлового фонду та бюджетних установ.
За що додаємо до рейтингу: компактність, ревіталізація і модернізація громадських будівель та участь у кліматичних програмах.