Палаючі ліси, мертві дельфіни, висохлі озера — екологічна картина 2026 року вимальовується у доволі темних тонах. Вже від початку року регіони України встигли постраждати від стихійних лих чи масштабного забруднення. І доволі часто в основі трагедій лежав людський фактор.
ЕкоПолітика зібрала для своїх читачів огляд найбільших катастроф, які встигли трапитися в українській природі за неповні вісім місяців цього року.
Пожежі в екосистемах
Думка, що масштабні пожежі у полях та лісах починаються у спекотну літню погоду, далека від реальності. Лише станом на 23 березня вогонь випалив вже 94 тис. га земель і забрав життя трьох осіб. За неповні три місяці рятувальники загасили 3225 пожеж.
Уже на початку травня настав час лісових пожеж. На Закарпатті 5 травня вогонь охопив 75 га території у Верхньо-Воловецькому лісництві. Для ліквідації стихійного лиха довелося залучити 250 осіб: рятувальників, лісівників, місцевих жителів. Приборкати стихію допомагали 24 одиниці спецтехніки, ДСНС довелося залучити власну авіацію. Вогонь локалізували лише 7 травня. Причиною масштабування пожежі в ДСНС назвали аномальну засуху та сильний вітер.
Водночас грандіозна за масштабом пожежа охопила 2400 га лісу у Чернігівській області, просто неподалік кордону з росією. Вогонь винищував ліси в межах Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва ДП "Ліси України". Гасіння пожежі ускладнювали ворожі безпілотники, які загрожували життю лісівників.
Кілька лісових пожеж охопили Житомирську область. Там станом на 11 травня вигоріло 250 га території.
Наприкінці червня одразу понад 500 осередків загорянь фіксували в Чорнобильській зоні відчуження. Появу пожеж пов’язували з воєнними діями та погодою.
Горіли і степи біосферного заповідника "Асканія-Нова", розташованого на тимчасово окупованій частині Херсонської області. Науковці завдяки супутниковим даним виявили, що станом на 29 червня вогонь вщент винищив 13 кварталів заповідника та пошкодив ще 15. Надвечір 1 липня стало відомо про ще п’ять нових осередків вогню.
Доволі часто причиною займання стає людський фактор, а спека та сильний вітер масштабують вогонь до руйнівної пожежі. Тому нагадуємо — в Україні передбачені штрафи за підпал сухої рослинності. Для громадян вони можуть сягати до 6120 грн, а для посадових осіб і підприємців — до 21 420 грн. Додатково доведеться відшкодувати збитки, завдані екосистемі. У особливих випадках передбачено й кримінальну відповідальність.
Вогонь і сміттєві полігони
Окремо виділимо пожежі на сміттєвих полігонах. Дим навіть від лісової пожежі містить шкідливі забруднювальні речовини. А у ситуації із загорянням чи тлінням тонн відходів в атмосферу потрапляють токсичні та канцерогенні сполуки, що напряму загрожують здоров’ю людей.
У 2026 році масштабні пожежі вже трапилися на кількох полігонах. Так, на початку травня загорілося Старобогородчанське сміттєзвалище в Івано-Франківській області. Хоч вогонь охопив лише 300 м2 території, для його гасіння довелося залучити 15 рятувальників і пожежну команду з сусіднього Підгір’я. Вміст чадного газу в епіцентрі перевищив норму у понад десять разів, а діоксиду азоту — в шість разів.
Джерело: ДСНС в Івано-Франківській області
Понад чотири доби Кривий Ріг потерпав від нестерпного смороду. Причина — пожежа на полігоні твердих побутових відходів, яка трапилася в ніч із 20 на 21 червня. Палало близько 500 м2 території, для гасіння та ліквідації тління довелося залучити 15 одиниць важкої техніки й використати тисячі кубометрів глини та піску. Серед імовірних причин загоряння називали падіння уламка збитого безпілотника, спеку або ж людський чинник, як-от кинутий недопалок.
Джерело: "Свої. Кривий Ріг"
Пересихання озер та річок
Водне банкрутство, яке декларувала ООН ще у січні 2026 року, поступово стає реальністю для українців.
Лише у липні стало відомо про остаточне пересихання найбільшого озера Хмельницької області — Святого. Льодовикова водойма, розташована у лісі національного парку "Мале Полісся", налічувала майже 10 тис. років. Проте вже зараз воно залишилося безводним. Експерти пов’язують це зі зміною клімату, посухи та високі температури призвели до скорочення рівня ґрунтових вод і пересихання сусідніх боліт, які живили Святе озеро.
Джерело: Суспільне
Схожа доля може спіткати і Великий Супій у Київській області. В окремих місцях кілька десятиліть тому глибина озера становила 10-15 метрів. Зараз же на більшій частині Великого Супія вона коливається в межах 1-1,5 метра. Серед причин, окрім глобального потепління, може бути відсутність очищення озера, його забруднення, розорювання прибережних зон і зависокі обсяги водозабору.
Джерело: Київська обласна рада / Facebook
Під загрозою зневоднення знову опинилися озера у гирлі Дунаю в Одеській області. Наприкінці травня уряд затвердив заходи для уникнення катастрофи. Серед них — примусове наповнення озер Катлабуг і Китай.
На початку серпня Мінекономіки повідомило про критичне пересихання низки українських річок. Серед них — Дністер, Західний і Південний Буг, Стир, Орава, Тур’я, Віча. Таке маловоддя вважається не те щоб нормальним літнім явищем, а екстремальним. Тож влада вирішила обмежити водокористування для 185 суб’єктів господарювання.
Забруднення водойм
Витоки нафтопродуктів через війну чи халатність місцевих підприємств — причини забруднення бувають різні, проте наслідки однаково катастрофічні.
Так, селище Летичів у Хмельницькій області залишилося без питної води через діяльність місцевого виробника добрив. Удруге за рік підприємство спричинило критичне забруднення води в єдиному джерелі. Місцева влада називала ситуацію наближенням екологічної катастрофи. А в селі Іванів на Волині колодязі отруїла місцева шахта через зливання пульпи мережею меліоративних каналів.
26 квітня ворог завдав удару по портовій інфраструктурі Чорноморська. Внаслідок ураження резервуарів, до акваторії потрапили тисячі тонн рослинної олії. Згодом ця пляма почала мігрувати водами, діставшись навіть до узбережжя національного парку "Тузлівські лимани". Там у перші тижні травня зафіксували, як олія забруднила десятки тисяч метрів квадратних піщаної коси.
Джерело: ДЕІ Південно-Західного округу
Масована атака по Києву, яку ворог застосував у ніч на 2 липня, призвела до пошкодження автозаправної станції та витоку паливно-мастильних матеріалів до озера Кирилівське. Забруднення поширилося на 20,6 тис. м2 водойми. Нафтопродукти з поверхні води зібрали лише 20 липня, викачавши понад 300 кубометрів забруднювальної речовини. Однак вже 23 липня були знайдені нові витоки нафтопродуктів, які потрапляють на берег водойми.
Масова загибель дельфінів та риби
Через воєнні дії в Чорному морі гинуть китоподібні — від початку вторгнення йдеться вже про понад 100 тис. азовок, білобочок та афалін. Однак науковці називають 2026 рік ще трагічнішим для дельфінів, ніж 2022-й. За попередніми оцінками, на початок липня загинуло вже понад 20 тис. чорноморських китоподібних. Серед основних причин трагедії — хімічне ураження внутрішніх органів через витоки забруднювальних речовин, а також акустичне забруднення через вибухи та роботу сонарів. Принагідно нагадуємо, як діяти за виявлення пораненого чи мертвого дельфіна.
Джерело: Іван Русєв у Facebook
Гине і річкова риба, до того ж масово та в різних регіонах України. Ймовірні причини різні — і забруднення, і нестача кисню у воді. Масовий мор фіксували у ставку в Житомирі, у місті Копичинці Тернопільської області, неподалік селища Есхар Харківської області, а також у Львівській, Одеській, Чернівецькій областях. Найчастіше причиною загибелі риби виявлялося забруднення. Так, у Шверидовому ставі Житомирської громади джерелом отруєння став фільтрат із полігону твердих побутових відходів, який експлуатує КП "АТП 0628" Житомирської міської ради.
Знищення Карпат
Унікальна екосистема українських Карпат не стикається з викликами війни. Тут достатньо діяльності людей. Зокрема, попри законодавчу заборону, місцеві гори тероризують любителі джипінгу. Заповідники вимушені перекривати дороги шлагбаумами, встановлювати приховані камери та посилено патрулювати територію.
Водночас обурлива ситуація розгортається довкола високогірних полонин, які продовжують знищувати для будівництва вітрових електростанцій. Попри опір суспільства, експертів і навіть народних депутатів, у горах знімають ґрунти, а через ліси рубають дороги, ігноруючи проживання там рідкісних видів із Червоної книги.
Джерело: "Екологія – Право – Людина" (ЕПЛ)|Facebook
Загалом антропогенне знищення екосистем заслуговує окремого матеріалу, адже у більшості вищевказаних катастроф так чи інак винні люди — через війну, господарську діяльність, халатність або ж системне отруєння планети парниковими викидами, які й стають причинами зміни клімату.
