Цим літом українські міста, як і вся Європа, продовжують потерпати від несамовитої спеки. І все це примушує замислитися, чи справді сучасні міста, де домінують бетон і скло, можуть протистояти глобальному потеплінню. Практика доводить, що жодні кондиціонери чи рамки з оприскувачами не здатні охолодити місто настільки, як це роблять дерева та вільні водні поверхні.
У своєму матеріалі ЕкоПолітика зібрала кілька найбільш дієвих урбаністичних практик, які здатні знизити температуру в місті та допомогти його жителям без втрат для здоров’я перетерпіти спекотні місяці, зменшуючи теплове навантаження.
Навіщо це потрібно?
Природне охолодження міст — це не питання відповідності європейським нормам чи сучасної естетики. Це банально стосується здоров’я і життя людей. Лише у червні-липні 2026 року від екстремальної спеки в Євросоюзі загинуло понад 10 000 осіб. В Україні таку статистику не ведуть, але це не означає, що спека не шкодить здоров’ю громадян.
За європейською статистикою, найбільше високі температури загрожують літнім людям, дітям, вагітним жінкам, людям із хронічними захворюваннями, а також тим, хто вимушений працювати фізично під спекою.
Джерело: shutterstock
Озеленення
Рослини — найкращий природний кондиціонер. За даними різних досліджень, температура в затінку дерев і температура розпеченого бетону можуть різнитися на понад 10°C. Деякі розрахунки наводять навіть шалені 30°C. Це пов’язано з тим, що розпечена тверда поверхня ще й віддає назад теплову енергію. Рослини на цей підступ не здатні. Ба більше, вони додатково охолоджують повітря завдяки процесу випаровування — транспірації.
Тому сучасні урбаністи у проєктуванні нових районів та реконструкції старих радять враховувати озеленення як базовий компонент кліматичної стійкості.
- Збереження наявних насаджень. Будь-що варто шукати інші шляхи для розвитку інфраструктури, ніж вирубати вже акліматизовані дерева та чагарники. Прокладаєте доріжки в парку — проєктуйте їх відповідно до насаджень. Хочете прокласти комунікації — шукайте найменш озеленені ділянки для знесення.
- Формування нових зелених територій. У будь-якому проєкті може знайтися місце для часткового озеленення. Це не обов’язково має бути великий масив, проте навіть біля нового ТРЦ чи на паркуванні можна виділити невеликі ділянки для висадки дерев, які згодом даватимуть тінь на асфальтне чи бетонне покриття.
- Вертикальні сади. Невелика ділянка відкритого ґрунту — і велика площа вкритої зеленню поверхні. Цього достатньо для багатьох в’юнких ліаноподібних рослин. Вони суттєво охолоджують поверхні будинків та споруд, а також створюють естетичне оформлення міського пейзажу. Так, у цих рослин є багато противників, які стверджують, що ті утримують вологу та сприяють руйнуванню оздоблення. Проте що більша тривалість спеки, то менша дієвість цих аргументів.
- Мікроозеленення. Маленькі клумби перед кав’ярнями, вазонки з квітами біля магазинів — це не лише про естетику й затишок.
Джерело: shutterstock
Не варто забувати, що територія міст була вирвана з природи, де до людей мешкали безліч інших живих істот. Збереження й формування зелених насаджень у містах дають прихисток птахам, комахам і малим ссавцям, які через урбанізацію втратили природне середовище проживання.
Тінь
Саме затінок здатний суттєво зменшити температуру просторів, якими пересуваються люди. Окрім дерев, це можуть бути різні малі архітектурні форми та конструкції:
- навіси над зупинками;
- тенти;
- криті пішохідні переходи;
- затінені дитячі майданчики;
- навіси над паркуваннями (ідеальний варіант — використовувати їх для встановлення сонячних панелей. Про схожі бізнесові практики ЕкоПолітика писала раніше).
Проте головне завдання містобудівельника — спроєктувати нерозривні затінені маршрути, особливо до місць важливого соціального призначення — лікарень, шкіл і дитячих садочків.
Джерело: shutterstock
Поверхні
Тут варто пам’ятати про два фактори — проникність і колір.
Із кольором все просто, достатньо згадати шкільну фізику — світлі поверхні відбивають сонячне світло та менше нагріваються, тоді як темні діють навпаки. Недарма всі міста півдня Європи такі біло-жовті – це пов’язано не лише з характеристиками будівельних матеріалів, а й із багатовіковим досвідом місцевих будівельників. Тож світлі, або й узагалі світловідбивні поверхні — найкращий вибір для дахів і фасадів.
Джерело: shutterstock
Проте проблема не лише в тому, наскільки нагрівається поверхня. Інше питання — куди дівається вода. Зі зміною клімату часті помірні дощі змінилися на короткочасні зливи, з якими просто не здатна впоратися міська каналізація та гектари, вкриті бетоном. Тож щоразу під час сильних опадів новинні канали рясніють черговими повідомленнями, що те чи інше місто "затопило".
Щоби виправити це, варто не лише передбачити більше площ із деревами та газонами, які вберуть у себе вологу. Можна використовувати водопроникну плитку, пермеабельний асфальт, а також взагалі відмовитися у проєктуванні від суцільного бетону чи асфальту, розділяючи його зеленими зонами.
Дахи
Ці поверхні краще виділити окремо, адже у горизонтальній площині вони займають величезну частку міста. Є два способи зробити їх "кліматичнішими":
- Cool roofs — це дахи зі світлим або спеціальним відбивним покриттям, яке менше поглинає енергію сонця;
- Green roofs — це дахи з озелененням. Комбінація субстрату з рослинами не лише створює тінь, а й сприяє охолодженню конструкції завдяки випаровуванню води.
Для великих промислових, складських і торговельних будівель це особливо актуально, адже їхні дахи можуть займати величезні площі та значно нагріватися упродовж дня.
Вода
Багато років міста хотіли "приручити" місцеві водойми. Насипи відбирали все більше території у озер чи морів, невеличкі ріки заганяли у підземні колектори. Проте коли щоліта температури перетинають позначку у 40°C, в Європі почали розуміти всю помилковість цих рішень. Час зрозуміти це і в Україні.
Водойми працюють як природні охолоджувачі у системі міського клімату. Тож варто більше турбуватися про їхню чистоту та водність — відновлювати малі річки, формувати дощові сади, "випускати" замкнені у колекторах потоки.
Для локального зволоження міста непогано працюють фонтани, для підтримки людей у спеку — питні фонтанчики чи розпилювачі.
Джерело: shutterstock
У разі злив, про які ми згадували вище, гарно працюватимуть накопичувальні водойми. Поруч можна висаджувати вологолюбні рослини, які потім також сприятимуть природному охолодженню.
