Повномасштабне вторгнення росії в Україну кардинально змінило життя українських екологічних активістів та змусило їх поставити на паузу громадську діяльність. Багато екоактивістів зникли і припинили свою діяльність, зокрема публічну. Значна частина еколідерів вимушено змінила місце роботи, місто та навіть країну проживання в пошуку притулку.
ЕкоПолітика вирішила зʼясувати, чи знайшли себе екоактивісти в новій реальності та на що вони тепер спрямовують свої зусилля.
Артем Приходько
Харківський екоактивіст Артем Приходько до початку повномасштабної війни організував проєкт "Чисті Уди" з прибирання річки від сміття та "Trash Killer", в рамках якого на річці Уди встановили сміттєвий уловлювач. Він активно брав участь в екологічному житті міста, не просто показуючи сміттєві проблеми, а пропонуючи рішення.
Наприклад, він запустив екоексперимент "Чисто Тут" та встановив урну на вулиці Георгіївській 10, де постійно накопичувалися купи сміття.
Після початку повномасштабної війни Приходько спрямував зусилля на допомогу літнім харківʼянам, людям з інвалідністю та родинам в складних життєвих умовах. Для цього він започаткував проєкт адресної допомоги “Людям від людей”. Згодом організація почала допомагати і військовим.
Хоча Приходько не покинув екологічний напрямок, більшість його публікацій у Facebook присвячена захисникам України, допомозі людям та жахливим наслідкам російської агресії.
Попри це, активіст опікується систематичним очищенням сміттєвого уловлювача Trash Killer. Наприклад, у квітні 2022 року, під час масованих ракетних ударів по Харківщині, його кошик очистили від 12 тонн сміття.
Також Приходько у червні 2022 року звернув увагу громадськості, правоохоронців та місцевої влади на екологічну катастрофу у селі Докучаєвське, де колись мальовниче чисте озеро перетворилося на “гнійну яму” від стоків з колектора. Поряд з озером розташована низка підприємств.
Євгенія Аратовська
Євгенія Аратовська – засновниця та керівниця громадської організації “Україна без сміття", яка займається прийманням та переробкою сміття. Також УБС поширює культуру сортування побутових відходів та ідеї соціального підприємництва у галузі.
Після 24 лютого вона організувала цех, який шиє плитоноски. Проте Аратовська не полишила екологічний напрямок і активно долучалася до впровадження сміттєвої реформи в Україні. Вона критикувала норми законопроєкту №2207-1-д “Про управління відходами”. Через це стався скандал: Аратовська поставила під сумнів компетентність експертів реформи, через що одна з менеджерок Міндовкілля почала погрожувати їй судом.
Після вимушеної паузи УБС відновила роботу сміттєсортувальної станції у Києві в травні 2022 року. Окрім того, у червні організація запустила благодійний аукціон унікальних колажів, створених із паперових відходів зі станції сортування. Гроші збирали для волонтерів, що рятували людей з гарячих точок. Серед інших ініціатив, УБС долучилася до забепечення українських воїнів теплим одягом, який вʼязали майстрині з непотрібної пряжі.
Іван Русєв
Еколог, доктор біологічних наук Іван Русєв – начальник науково-дослідного відділу національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині. До повномасштабного вторгнення він систематично показував на своїй сторінці у Facebook унікальну природу нацпарку та розповідав про його екологічні проблеми.
З 25 лютого він почав вести онлайн-щоденник війни, де висвітлював її вплив на природу.
“Я є голос безголосої природи”, – писав він у кожному пості.
Завдяки його зусиллям весь світ побачив наслідки війни для дельфінів Чорного моря. Русєв публікував шокувальні фото загиблих тварин та пояснював, що причиною цього є активність ворожого флоту та вибухи морських мін. Він розкритикував російських науковців, які причиною масової загибелі дельфінів називали хвороби.
Щоб відновити популяцію дельфінів, співробітники “Тузлівських лиманів” наполягають, що після війни на базі нацпарку необхідно створити велику морську резервацію, що має захистити дельфінів. Для цього науковці заручилися підтримкою Міндовкілля.
Також Русєв продовжує висвітлювати судові справи щодо незаконних забудов, а також пише про браконьєрство та масову загибель птахів від ймовірних отруєнь агрохімікатами.
Єгор Фірсов
Єгор Фірсов – колишній народний депутат, ексочільник Держекоінспекції, засновник та керівник ГО "Офіс довкілля".
Напередодні 24 лютого Фірсов розпочав масштабну кампанію "Життя без сміття", в рамках якої планував зробити публічним “тіньове” життя сміттєвої мафії та змусити нардепів запустити сміттєву реформу. Однак з початком війни він став до лав територіальної оборони Києва, а згодом як тактичний медик відправився на лінію фронту.
На своїй сторінці у Facebook він висвітлював наслідки війни, окупацію Чорнобильської зони відчуження, евакуацію людей, зокрема разом з домашніми тваринами. Також фіксував наміри окупантів вирубувати українські ліси тощо. Він періодично ділився історіями про врятованих тварин та розповідав про воєнні злочини росіян.
Він також написав, що захисники України дбають про довкілля та навіть на передовій намагаються не смітити, дехто навіть сортує сміття. Під час служби Фірсов дбав про безпритульних місцевих тварин, нагадував про небезпеку спалювання листя та сухої трави. Також публікував фото знищених окупантами лісів.
Фірсов написав кілька текстів про реалії війни та дав інтервʼю для міжнародних видань, зокрема Politico та The New York Times.
Тетяна Лампіка
Тетяна Лампіка відома раніше керівниця громадського формування "Екопатруль" та членкиня громадської екологічної ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації. Вона спеціалізувалася на питаннях контролю за роботою Держекоінспекції, проходження процедури ОВД, сортування побутових відходів та екологічних проблемах Дніпра.
Після початку повномасштабного вторгнення Лампіка евакуювалася з України. Вона розповідала у Facebook, як живеться українським біженцям за кордоном, публікувала корисні поради та необхідну інформацію для тих, хто планував отримати там притулок.
Роман Шахматенко
Роман Шахматенко обіймав посаду заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів з липня 2020 року до травня 2022 року. Він активно працював над реформуванням екологічного контролю, зокрема законопроєкт №3091, який він активно просував, вдалося довести до першого читання. Також він лобіював збільшення розміру обрахування збитків тощо.
Після 24 лютого Шахматенко став до лав тероборони та визначив для себе військову справу пріоритетною. Водночас на сайті Оперативного штабу по фіксації екозлочинів при Держекоінспекції він вказаний одним із засновників цієї організації.
За словами Шахматенка, у травні 2022 року він дізнався про своє звільнення з Міндовкілля з новин. Однак заявляв про плани і надалі займатися екологічними реформами. Проте наразі інформації про його діяльність в цьому напрямку у публічному доступі немає.
Шахматенко брав участь у забезпеченні гуманітарною допомогою цивільних та військових. У липні 2022 року він отримав подяку за долучення до виготовлення протитанкових "їжаків" для Києва.
Руфат Раімов
Київський зоозахисник Руфат Раімов є засновником та головою громадської організації Yapomoga. До повномасштабного вторгнення Раімову вдалося встановити 15 автоматів “Япомогабоксів” у Києві, три у Хмельницькій області та один у Черкасах. “Япомогабокс” перетворює пластикові пляшки на благодійні внески для підтримки безпритульних тварин, дітей з особливими потребами та людей старшого віку. У 2021 році проєкт Yapomoga зумів переробити майже 20 тисяч тонн пластику.
На початку повномасштабного вторгнення Раімов поставив на проєкт на паузу та спрямував всі зусилля на забезпечення притулків для тварин їжею та ліками, зокрема в найгарячіших точках України. Корм для тварин передавали навіть військовим, які першими заходять на деокуповані території.
Свою роботу “Япомогабокси” відновили лише у вересні. Згодом Раімов запустив спільний проєкт, в рамках якого 10 копійок з кожної зібраної пляшки відправляють на допомогу ЗСУ та стільки ж на програму United24.
У листопаді 2022 року черговий ракетний обстріл Києва зруйнував цех з усім обладнанням для переробки пластику, сортувальну станцію, автомобілі та підготовлені пакунки допомоги. Через це проєкт знову довелося поставити на паузу. Хоча згодом його роботу відновили, проєкт досі не запрацював на повну потужність.
Роман Ратушний
Київський екоактивіст Роман Ратушний у 2018 році очолив ініціативу "Захистимо Протасів Яр", а у 2019 році створив одноіменну громадську організацію. Він боровся проти забудови Протасового Яру в центрі Києва багатоповерхівками. Після числених судів Київська міська рада повернула земельній ділянці площею 3,15 га у Протасовому Яру статус зелених насаджень.
Після початку повномасштабного вторгнення Ратушний став до лав Сил оборони України та створив підрозділ "Протасового Яру". Він воював у на Київщині, Сумщині, згодом на Харківщині. 9 червня 2022 року Роман Ратушний загинув на Ізюмському напрямку. Його посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
Проте справа Ратушного таки була втілена в життя. 14 липня 2022 року Київрада підтримала рішення щодо створення ландшафтного заказника на обох схилах Протасового Яру.
Повномасштабна війна стала справжнім випробуванням для всіх українців. Проте більшість еколідерів країни, хоч і спрямували зусилля на перемогу, не полишили захист довкілля, або ж планують повернутися до цієї діяльності згодом.
Люди, яким насправді не байдуже теперішнє та майбутнє України, завжди знайдуть спосіб бути корисними не лише "тут і зараз", а й роботи внесок у стале майбутнє. Адже громадська діяльність не привілей мирного життя, і в реаліях війни вкрай важливо допомагати боронити країну, підтримувати людей, тварин та дбати про захист природи.
