Віце-премʼєр розповіла, що робити бізнесу щоб отримати гроші на декарбонізацію shutterstock

Віце-премʼєр розповіла, що робити бізнесу щоб отримати гроші на декарбонізацію

Катерина Бєлоусова

Український бізнес вже має свої плани щодо зниження шкідливих викидів

Щоб отримати фінансування на декарбонізацію від Євросоюзу та уряду українські компанії мають розробляти власні стратегії.

Про це заявила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час круглого столу, передає Green Deal.

Від оголошення на саміті Східного партнерства EUR17 млрд гарантій для країн партнерства, серед яких Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна, гроші мають пройти великий шлях до того, як будуть залучені для конкретної державної або приватної компанії.

Стефанішина закликала бізнес-асоціації європейських та українських виробників формувати власні стратегії з декарбонізації, адже це ключ для залучення фінансування. Також вона наголосила, що кожен бізнес хоче бути прибутковим, і “держава не буде просто субсидувати цей процес”.

“Компанії мають визначати свої пріоритети, формувати свої стратегії, і тоді Українська держава зможе спрямовувати фінансування, розуміючи, яке бачення конкретного сектора у цьому напрямі”, – зазначила вона.


Голова групи підтримки України в Європейській комісії Катаріна Матернова, нагадала, що існує платформа для залучення коштів із метою фінансування “зеленого” переходу України. 

“Цей механізм міг би залучати і пряме фінансування, і фінансування з боку країн-членів, двосторонніх донорів та міжнародних фінансових організацій”, – наголосила Матернова.

Координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко зазначила, що український бізнес вже має свої плани щодо зниження шкідливих викидів, і компаніям прагнуть синхронізувати свої плани з планами уряду. Вона також запропонувала залучити депутатів Верховної Ради до діалогу України та ЄС щодо Green Deal.

“Як свідчить практика, не завжди стратегії бізнесу можуть бути одразу підігнані, м’яко кажучи, під ті зобов’язання, які бере на себе уряд, особливо на міжнародних зустрічах”, – зазначила вона.

Також в Україні на початку 2023 має бути запущено Український кліматичний фонд, за словами екс-глави Мінекології Романа Абрамовського. Наразі проводиться робота з визначення, яким саме секторам потрібна така підтримка та якими є найбільші фінансові та регуляторні бар’єри в контексті створення проектів, розповіла заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук.

Вона також додала, що міжнародні експертирадять Україні поступово підвищувати податок на викиди  для того, щоб потім плавно перейти до СТВ, запуск якого очікується у 2025-2027 роках.

Нагадаємо, "Метінвест" і SMS group підписали меморандум про декарбонізацію сталі.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, забруднювачі стали захисниками інтересів майбутніх поколінь.

Читайте також
€4,8 млрд доходів від продажу квот ЄС спрямує на net-zero проєкти
€4,8 млрд доходів від продажу квот ЄС спрямує на net-zero проєкти

Це допоможе впровадити передові чисті технології в життя по всій Європі

Канада та ЄС домовилися допомагати розвивати вуглецеве ціноутворення у світі
Канада та ЄС домовилися допомагати розвивати вуглецеве ціноутворення у світі

Вони підкреслили вирішальну роль приватного сектора в стимулюванні інновацій та прискоренні інвестицій для переходу на чисту енергію

Фонд декарбонізації досі не запрацював: отримує гроші, але не може їх використовувати
Фонд декарбонізації досі не запрацював: отримує гроші, але не може їх використовувати

Установа наразі не може виконувати завдання, задля яких була створена