Світова трансформація металургії у напрямку декарбонізації поки не має визначеного лідера. Водночас досвід металургійних гігантів показує, що на зелений перехід у промисловості напряму впливають ціноутворення на вуглець та економічні стимули.
Про це в інтерв’ю ГМК Центру розповіла виконавча директорка SteelWatch Керолайн Ешлі.
"Зелена" трансформація економіки передусім упирається в питання фінансів. Викопне паливо для низки індустрій досі лишається субсидованим з боку держави. Проте зацікавлені у переході бізнеси мають використовувати лобістський тиск, щоб досягнути конкурентоспроможності у чистому виробництві, впевнена Ешлі.
За її словами, на рішення інвестувати чи ні в декарбонізацію, впливає низка факторів:
- ціноутворення на вуглець;
- доступність та вартість "зеленого" водню;
- підтримка держави;
- платоспроможність покупців, які обиратимуть "зелену" сталь замість "брудної".
"Політики та покупці металопродукції, які ставлять державну відповідальність на перше місце, допоможуть стимулювати перехід. Надійна схема торгівлі викидами в Європі разом з транскордонним вуглецевим коригуванням для будь-якого імпорту сталі є надзвичайно важливою", – наголосила Керолайн Ешлі.
Експертка наголошує, що втручання у EU ETS може призвести до уповільнення прогресу в декарбонізації. На її думку, якщо компанії дійсно зацікавлені у формуванні своєї майбутньої конкурентоспроможності, їм варто вимагати не пом’якшення системи, а твердої та визначеної політики щодо викидів без гойдалок і реформацій.
"Зелений" перехід невідворотний
Нині темпи переходу лишаються незмінними, як і обсяги викидів у галузі. На це передусім впливає геополітична невизначеність, через яку бізнеси відкладають інвестиції у декарбонізацію.
Керолайн Ешлі впевнена, що трансформація металургії із відмовою від викопного палива є неминучою, а економіку майбутнього визначатиме доступність відновлюваних джерел енергії.
"Громадяни дедалі більше усвідомлюють, що економічні потрясіння триватимуть, доки ми не відмовимося від виробництва, заснованого на викопному паливі. Війну в Ірані, як і війну в Україні, не можна розглядати як складний період у економіці, заснованій на викопному паливі. Її потрібно розуміти як кінець цієї економіки", – наполягає експертка.
ЕкоПолітика раніше розповідала про катастрофічний вплив СВАМ на експорт продукції української металургії до ЄС.
Промисловці наголошували, що індустрія України не може конкурувати з європейською через нерівні умови.
