Рейтинг сталого розвитку від укрЗМІ: як забруднювачі стали захисниками інтересів майбутніх поколінь

Рейтинг сталого розвитку від укрЗМІ: як забруднювачі стали захисниками інтересів майбутніх поколінь

Олена Бережнюк

Серед лідерів рейтингу – один з українських ТОП-забруднювачів "АрселорМіттал Кривий Ріг" та державні компанії

Журнали "Деньги" та "Кореспондент" в партнерстві з Мережею Глобального договору ООН в Україні склали "Рейтинг сталого розвитку українського бізнесу-2021". Як зазначили у анотації до рейтингу представники "Кореспондента", вони розіслали опитувальники багатьом українським компаніям, але відгукнулися лише 39. Власне, всі вони і ввійшли до створеного рейтингу. Оцінювали компанії за тим, як вони покращують управління, допомагають суспільству та охороняють довкілля. Через обмежену вибірку до рейтингу потрапили компанії, які складно назвати захисниками природи. Та й оцінки в деяких випадках досить суперечливі.

Тому ми в ЕкоПолітиці вирішили розібрати цей рейтинг детальніше.  

Загалом сталий розвиток – це загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, зокрема, потреба в безпечному і здоровому довкіллі. У світі подібні рейтинги складають багато міжнародних агентств. Провідні серед них – Sustainalytics та MSCI. Вони охоплюють оцінками від 3900 до 12 000 компаній. Тобто, український рейтинг за охопленням з ними навіть не можна порівняти. Та й узагалі, з оприлюднених "Кореспондентом" даних складно зрозуміти, за що саме той чи інший учасник отримав ту чи іншу оцінку. Водночас варто відзначити, що діяльність деяких компаній з рейтингу абсолютно не поєднується з принципами сталого розвитку.

Почнемо з того, що у рейтингу немало державних підприємств: Група "Нафтогаз", "Енергоатом", "Укрзалізниця" та "Укрпошта". Як бачимо з оприлюднених даних, дослідники відзначили їхні зусилля у боротьбі з корупцією та соціальних проєктах. І тут виникає питання, як можна високого оцінити протидію корупції в тій же "Укрзалізниці", де за твердженням екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна, щороку крадуть близько 15 млрд грн? Чи в "Енергоатомі", де ще восени 2020-го почали службове розслідування за підозрою в корупційному правопорушенні проти в.о. голови Петра Котіна? Щоправда, розслідування закрили після рішення КСУ стосовно електронного декларування. Виникають питання і до "Нафтогазу", де топ-менеджери отримують мало не космічні премії. При цьому у розпал енергетичної кризи продають газ українського видобутку, за твердженням експертів, в рази дорожче собівартості. Яким чином принципам сталого розвитку відповідає "Укрпошта", з її легендарним сервісом та періодичними звинуваченнями у втраті посилок – теж під питанням.

Також впадає в око – 7-ме місце у рейтингу, яке посідає "АрселорМіттал Кривий Ріг". Це саме те підприємство, якому у вересні цього року Державна екологічна інспекція нарахувала рекордний для України штраф в 450 млн грн за порушення екологічних норм. За даними інспекції, в таку суму оцінили збитки від незаконного розміщення шламу (відходи, дрібні частинки гірської породи у рідині) агломераційних цехів на одній із земельних ділянок, яка не призначена для таких відходів. Залізовмістні шлами містять оксиди заліза, важкі метали: цинк, манган, мідь, нікель, свинець тощо. Ці речовини негативно впливають на довкілля, зокрема, при потраплянні до підземних водоносних горизонтів. Але шлами – не єдина претензія до "АрселорМіттал". Компанію вже давно вважають одним з топ-забруднювачів довкілля в Україні. Ще у 2019-му проти її співробітників відкрили кримінальну справу за статтею 441 ККУ – екоцид. Лише за останній рік Державна екологічна інспекція тричі проводила перевірки на підприємстві. Всі вони виявили порушення з мільйонними збитками.

Далі на 16-му місці у рейтингу перебуває підприємство МХП – лідер українського птахівництва, який періодично потрапляє в фокус уваги екологів. Як повідомляв раніше Центр екологічних ініціатив "Екодія", селяни, що живуть навколо "найбільшої у Європі птахофабрики" МХП на Вінниччині, у 2018-му навіть подали скарги до Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та ЄБРР і попросили їх посприяти діалогу з компанією. Скаржилися на пил, сморід, зниження рівня води в колодязях та забруднення пестицидами.

Є питання і до компанії Kernel, яка посіла 20-ту позицію. На її підприємства теж періодично скаржаться мешканці, що проживають поблизу. До прикладу у 2018-му в одному із сіл Тернопільської області сталося масове отруєння місцевих жителів після авіаобробки полів соняшнику гербіцидом "Ураган форте" ближче 550 метрів від житлової забудови. Обробку проводила компанія "Агрополіс", яка, відповідно Youcontrol, входить до складу Kernel. В свою чергу мешканці Полтави скаржилися на надмірний шум від "Полтавського олійноекстраційного заводу" Kernel. А Держекоінспекція цього літа навіть подала до суду на підприємство, щоб заборонити йому проводити шумні роботи у вихідні та святкові дні. Тобто, про безпечне довкілля тут вже мова не йде.

Є у рейтингу "Кореспондента" й інші цікаві моменти. Деякі міжнародні компанії, які очолюють світові рейтинги сталого розвитку, опинилися мало не в кінці списку та програють багатьом українським підприємствам. До прикладу, аж на 36-му місці з 39 перебуває компанія PepsiCo Україна. При тому, що компанія PepsiCo входить до ТОП-компаній рейтингу ESG (екологічне, соціальне та корпоративне управління) агентства MSCI. Та водночас займає лідерські позиції серед 52 компаній індустрії напоїв. Мабуть, PepsiCo просто пощастило, що у рейтингах MSCI немає, приміром, "Укрпошти", "Укрзалізниці" чи "Укртелекому", які, якщо вірити "Кореспонденту" мають значно більший прогрес в сталому розвитку, ніж PepsiCo.

Схожа ситуація і з компанією Vodafone. В українському рейтингу вона лише на 33-му місці. "Київстар" та lifecell суттєво її випередили. Але от у рейтингу MSCI Vodafone серед лідерів сфери телекомунікацій. Мабуть, Vodafone теж пощастило, що "Київстар" та lifecell до світового рейтингу не внесли.

Автори "Рейтингу сталого розвитку українського бізнесу-2021" пишуть, що для компаній важлива не позиція у рейтингу, а сам факт потрапляння у нього. Керівників обраних бізнесів називають "реальними лідерами та стратегами, завбачливими та далекоглядними". Водночас, ми зі свого боку відзначимо, що потрапляння у цей рейтинг на лідерських позиціях деяких компаній суперечить суті сталого розвитку, тому повністю нівелює отримані результати. А оцінка експертами рейтингу деяких світових компаній навіть наштовхує на думку, що Україна за рівнем сталого розвитку бізнесу лишила далеко позаду мало не увесь світ. Якщо ми й надалі оцінюватимемо сталий розвиток за такими неоднозначними принципами, сприйматимемо його лише як якесь формальне поняття, то до втілення цієї стратегії на практиці прийдемо ще не скоро.

Читайте також
В Україні відбувся четвертий "Лісовий діалог": що обговорили експерти
В Україні відбувся четвертий "Лісовий діалог": що обговорили експерти

"Зелені" закупівлю сприятимуть розвитку економіки та збереженню довкілля

НБУ зобов’яже фінустанови оцінювати вплив своїх проєктів на довкілля
НБУ зобов’яже фінустанови оцінювати вплив своїх проєктів на довкілля

Йдеться про спеціальну звітність і ризик-менеджмент впливу на довкілля