Українські компанії, попри виклики війни, активно впроваджують зелені проєкти, спрямовані на зменшення впливу на навколишнє середовище та клімат, а також покращення екологічної ситуації.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів ТОП-10 українських компаній, які відзначаються активною роботою у цьому напрямку.
Варто зазначити, що деякі компанії з рейтингу відображають тенденції розвитку зеленого переходу, а сам ТОП не заснований на точних підрахунках позитивного впливу проєктів на довкілля.
- Львівська компанія "Мебель-Сервіс";
У 2022 компанія запустила біоТЕЦ на відходах власного виробництва (деревній трісці), яка має теплову потужність 8 МВт та електричну на 2,2 МВт. Завдяки ТЕЦ компанія забезпечує енергією себе та близько 8 тисяч сімей. Щодня на біоТЕЦ спалюють 110 тонн тріски, що продукує 52 тисячі кВт/год електроенергії, з яких в електромережу потрапляє 45 – 47 тисячі кВт/год.
- Recycling Solutions – експорт золи для виробництва цементу;
Компанія стала першою в Україні, яка попри логістичні труднощі відвантажила на експорт до Польщі суху золу, яку активно використовують для декарбонізації промисловості. Така зола утворюється внаслідок згорання палива на теплоелектростанціях і є сировиною для виробництва бетону, газобетону, цементу та будівельних сумішей.
Україна потенційно може стати одним з основних джерел сировини для виробництва цементу в таких країнах, як Польща, Словаччина та Румунія, адже має понад 250 млн тонн таких відходів.
- Паливо зі сміття для Кам’янець-Подільського цементного заводу;
У серпні 2023 року у Чернівцях на полігоні твердих побутових відходів фірма "Укрвторресурс-Буковини" запустила сміттєсортувальну лінію, яку не використовували декілька років. Кам’янець-Подільський цементний завод домовився з підприємством про закупку 30% твердих побутових відходів громади. Завод перероблятиме калорійне сміття (плівку, гуму тощо) на альтернативно паливо для своїх печей, щоб виробляти цемент.
- ДТЕК;
Енергетична компанія ДТЕК під час війни запустила першу чергу Тилігульської вітрової електростанції на Миколаївщині у 2022 році. Вона складається з 19 вітрових турбін та має потужність 114 МВт. ВЕС забезпечує енергією 200 000 домогосподарств та дозволяє уникнути 400 000 тонн викидів вуглецю на рік.
Запуск електростанції, яка знаходиться за 100 км від лінії фронту, став знаковою подією, яка продемонструвала міжнародним партнерам, що інвестувати в Україну можна вже сьогодні не чекаючи закінчення війни. Окрім того, Тилігульську ВЕС ставили у приклад уряду Великої Британії, адже в країні за час повномасштабної війни в Україні запустили лише Стаффордширську ВЕС на 1 МВт з двох турбін. 
Під час кліматичної конференції СОР28 компанії ДТЕК та Vestas домовилися про будівництво другої черги Тилігульської вітрової електростанції, що дозволить збільшити її потужність на 384 МВт.
Також ДТЕК планує збудувати ВЕС на Полтавщині та за час війни відновив низку понівечених окупантами сонячних електростанцій.
- Сонячна енергія для роботи заводу GreenCool;
ТОВ “GreenCool”, що виробляє холодильне обладнання, є одним з найбільших промислових заводів Вінниці. У вересні на його даху встановили сонячну електростанцію потужністю 600 кВт, яка у літній період зможе повністю забезпечувати його потреби в енергії.
Окрім того, у громаді підприємства встановили понад 10 МВт потужностей сонячних електростанцій для власних потреб, що забезпечило зеленою енергією близько 10% споживання. Такого розвитку ВДЕ-потужностей вдалося досягти за допомогою міської програми підтримки бізнесу.
- Біопаливо з зіпсованих молочних продуктів;
Компанія “Центр управління відходами” та “Danone Україна” реалізують спільний проєкт з переробки протермінованої молочної продукції та дитячого харчування. Так молочні залишки переробляють на біогаз на біогазовій станції, а упаковку або переробляють для повторного використання, або спалюють з виробництвом енергії.
- Сортування сміття;
В Україні 9 липня набув чинності євроінтеграційний Закон №2320-IX "Про управління відходами". Він запускає сміттєву реформу, зокрема замінює поняття “відходи” на поняття “сировина”, щоб зробити переробку інвестиційно привабливою. Закон вперше вводить поняття розширеної відповідальності виробника, тобто зобовʼязання для компаній збирати та утилізовувати упаковку та інше сміття від їхніх товарів. Хоча відповідні законопроєкти №№10061, 10061-1, 10061-2 "Про упаковку та відходи упаковки" досі опрацьовують, деякі великі мережі супермаркетів вже запустили роздільний збір, наприклад, "Сільпо", Metro та Novus. Також ініціативу підтримали й менші мережі, зокрема мережа магазинів “Аврора Мультимаркет” відкрила перший у Полтаві повноцінний пункт сортування сміття.
- Відмова від одноразових стаканчиків;
Низка кавʼярень Києва, Львова та Вінниці надає знижку відвідувачам, які беруть каву у свої багаторазові чашки, а не одноразові паперові стаканчики. Це дозволяє зменшити кількість сміття, а ековідповідальним українцям зекономити гроші. Аналогічні ініціативи реалізують і інші кавʼярні в різних містах України.
Також у Львові у 2021 році запустили послугу багаторазового горнятка для кави Zero Cup. Так напій можна взяти у кав’ярні у багаторазовому стаканчику, внести за нього заставу, а потім повернути гроші, віддавши посуд в іншому закладі.
- Збір батарейок;
Мережа супермаркетів АТБ у 2023 році зібрала та відправила на переробку 211,6 тонни відпрацьованих батарейок, які люди приносять у спеціальні контейнери. За час реалізації проєкту АТБ відправили на спеціалізовані заводи у Румунії та Польщі 311 тонн батарейок, тобто близько 15 мільйонів одиниць.
Окрім того, у 2023 році компанія Promo Service та “Батарейки здавайтеся!” відправили на безпечну утилізацію понад 200 тонн батарейок. З урахуванням інших організацій, які також займаються збором, на переробку потрапляє щонайменше 10% всіх батарейок, попри відсутність законодавчих норм, що регулюють збір таких відходів.
- Добрива з зіпсованих овочів та гною тварин.
На Волині підприємство "Зелена ферма" займається переробкою органічних відходів у біогумус за допомогою каліфорнійських червʼяків. За рік компанія переробляє близько 160 тонн таких відходів з Луцької громади на 100 тонн органічного добрива.
Це лише декілька прикладів українських компаній, які активно працюють над зеленими проєктами та спрямовують свою діяльність на збереження навколишнього середовища.
Раніше ЕкоПолітика підготувала 5 найбільш важливих досягнень України в рамках зеленого переходу у 2023 році.
