Україна попри повномасштабну війну у 2023 році мала низку успішних проєктів у реалізації зеленого переходу, зокрема щодо розвитку відновлювальної енергії, охороні довкілля та ресайклінгу відходів. Ці досягнення є важливим кроком вперед у зменшенні негативного впливу на довкілля та створенні сталого майбутнього для наступних поколінь.
Про найбільш важливі досягнення країни читайте далі – в матеріалі ЕкоПолітики.
-
Запуск Тилігульської вітрової електростанції;
У травні на Миколаївщині запустили першу чергу Тилігульської вітрової електростанції потужністю 114 МВт з 19 вітрових турбін всього за 100 км від лінії фронту. ВЕС зможе забезпечувати енергією 200 000 домогосподарств та дозволить уникнути 400 000 тонн викидів вуглецю на рік. Ця електростанція може стати найбільшою ВЕС у Східній Європі після завершення будівництва всіх черг.
Це стало знаковою подією, яка продемонструвала міжнародним партнерам, що інвестувати в Україну можна вже сьогодні не чекаючи закінчення війни. Окрім того, Тилігульську ВЕС ставили у приклад уряду Великої Британії, адже в країні за час повномасштабної війни в Україні запустили лише Стаффордширську ВЕС на 1 МВт з двох турбін.
"Це просто вражає, що Україна, борючись за своє виживання, побудувала більше вітрових потужностей на суші, ніж Англія”, – сказав засновник і керівник кампанії Britain Remade, яка виступає за зелене економічне зростання Сем Річардс.
Під час кліматичної конференції СОР28 компанії ДТЕК та Vestas домовилися про будівництво другої черги Тилігульської вітрової електростанції, що дозволить збільшити її потужність на 384 МВт. В ДТЕК заявили, що готові розпочати будівництво у 2 кварталі 2024 року, а закінчити – наприкінці 2025 року.
-
Перехід бізнесу Вінниці на сонячну енергію;
У Вінниці підприємства встановили понад 10 МВт потужностей сонячних електростанцій для власних потреб. Це забезпечило зеленою енергією близько 10% споживання. СЕС на підприємствах дозволяють зменшити споживання з централізованих мереж на 5-50%.
У літній період встановлені потужності на частині підприємств, наприклад на заводі ТОВ GreenCool, що виробляє холодильне обладнання, зможуть повністю забезпечити їхні потреби в енергії. Інші підприємства зможуть частково забезпечити свою роботу.
Такого результату вдалося досягнути завдяки міській програмі підтримки мікро–, малого та середнього бізнесу. Окрім приватних підприємств, СЕС також встановили на даху трамвайного депо.
Вінниця стала першою громадою в Україні, яка прийняла Європейський зелений курс. Серед іншого, програма передбачає наявність зеленої складової у кінцевій продукції підприємств, наприклад енергії з ВДЕ.
-
Перший судовий позов за екоцид;
У квітні вперше в історії незалежної України до суду скерували позов за вчинення екоциду. Двох працівників підприємства тепловодопостачання звинувачують у масовому знищенні флори та фауни в притоці річки Случ, де на чотирикілометровій ділянці загинуло все живо. Працівники протягом 2017-2021 років систематично скидали у річку недоочищені стічні води, які містили токсичні відходи картонно-паперового виробництва.
Наразі результати судового процесу не оголошені.
-
Запуск роздільного збору відходів на засадах РВВ на Полтавщині;
В Україні 9 липня набув чинності євроінтеграційний рамковий Закон № 2320-IX "Про управління відходами", який запускає довгоочікувану сміттєву реформу. Серед інших положень, документ вперше вводить поняття розширеної відповідальності виробника. Хоча відповідний секторальний законопроєкт №10066 "Про упаковку та відходи упаковки" ще не пройшов навіть перше читання у Верховній Раді, бізнес вже починає втілювати принципи РВВ у життя.
Так на Полтавщині у Пирятині у серпні відправили на переробку перші 30 тонн відходів картонної упаковки, які зібрали підприємства та мешканці чотирьох громад за два місяці. У жовтні об'єднання виробників товарів в упаковці, що діє за принципом розширеної відповідальності Recopack та Броварська територіальна громада, Київщина, підписали договір про створення аналогічної системи.
-
Ліквідація звалища з токсичними відходами на Одещині.
У жовтні на Одещині прибрали звалище зі 147 тонн інсектициду ДДТ, що знаходилися на узбережжі Хаджибейського лиману з 1979 року. Токсичні відходи потрапили на околиці села Алтестове у 1979 році після того, як затонув теплохід "Моздок".
За словами місцевих мешканців, від отрутомогильника поширювався неприємний запах, хімікати проникали у ґрунт, а отруйна рідина стікала у лиман.
Активісти роками били на сполох та намагалися змусити місцеву владу прибрати звалище. У 2023 році мешканці наполягали на терміновій необхідності ліквідації зіпсованих пестицидів, щоб уникнути катастрофи, ризик якої на тлі російської агресії зростав. Під час ліквідації звалища виявили, що мішки, у яких зберігалися інсектициди, вже почали протікати.
У 2023 році Україна досягла певних успіхів у зеленому переході. Збільшення виробництва зеленої енергії та децентралізація енергосистеми, зменшення викидів CO2 і підвищення обсягів використання вторинних матеріалів свідчать про серйозні зусилля країни в боротьбі з кліматичною кризою, шлях до сталого розвитку та підвищення екосвідомості українців. Ці досягнення покладають позитивний фундамент для подальших зусиль в напрямку збереження навколишнього середовища та зменшення антропогенного впливу на природу.
