З 2016 по 2020 роки підприємства Рівненської області заплатили майже 100 млн грн екологічного податку. А тільки за 5 місяців цього року — вже майже 27 млн грн. Що цікаво, найбільший платник екоподатку в області — ПрАТ "Рівнеазот".
За що саме платить підприємство — вся Україна побачила минулого тижня. Тоді через викид газів над його цехами утворилася руда хмара, яка налякала жителів околиць. Але повернемося безпосередньо до екологічного податку. Згідно із законом 30% від всієї суми йде в бюджет області, у випадку з Рівненською — це понад 30 млн грн. Гроші не маленькі. Куди ж вони пішли? Розібралася ЕкоПолітика.
Кошти обласного фонду охорони навколишнього середовища мають бути спрямовані на відповідні природоохоронні заходи. Які саме? Це визначено постановою Кабінету міністрів №1147 від 17.09.1996. Перелік природоохоронних заходів в цій постанові дуже широкий. Туди входить як установка обладнання для очищення повітря, благоустрій водойм, озеленення, так і екологічна освіта.
Раніше ми вже писали про те, як в Миколаєві гроші екоподатку витратили на голубів і літературні читання.
Всі заходи, які фінансуються з Рівненського екофонду, внесені туди на підставі цієї постанови Кабміну, але чи дійсно гроші Фонду витрачають належним чином?
Найбільш цікава стаття витрат Рівненського обласного фонду охорони навколишнього середовища: "Виконання заходів з розробки проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Рівненської області".
Іншими словами, розширення меж природно-заповідного фонду. Все б нічого, гроші на такий захід з цільового фонду виділяти можна. Але є в цій ситуації два "але".
По-перше, ця стаття витрат незмінно потрапляла до переліку заходів з охорони навколишнього середовища п'ять років поспіль.
По-друге, за п'ять років на проєкти землеустрою витратили 877 тис. грн, а самі суми були дуже дивними.
З 2016 по 2019 роки на проєкти землеустрою виділяли стабільно від 199 000 грн до 190 000 грн. Можливо, це випадковість, але занадто вже близько ці суми підходять до порога 200 тис. грн, згідно з яким закупівлі можна було проводити за спрощеною процедурою. Саме так їх успішно і проводили, починаючи з 2017-го. Що цікаво, коли поріг закупівель у 2020-му році знизився, ця послуга різко подешевшала більш ніж удвічі: до 95 тис. грн. А в 2021-му році цей пункт, за дивним збігом обставин, взагалі зник з переліку витрат Рівненського обласного фонду охорони навколишнього середовища. Мабуть, за 800 тис. грн заповідні території настільки розширили, що більше вже нікуди.
Є в Переліку природоохоронних заходів і разові статті видатків, що не менш цікаві, ніж постійні. Наприклад, у 2020-му році на "Регіональний план управління відходами до 2030-го" планували витратити 500 тис. грн. Якщо тільки план роботи коштує таких грошей, уявіть, скільки можуть коштувати самі роботи!
У 2021-му за 100 тис. грн планують провести стратегічну екологічну оцінку "Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2022-2026 роки". Невже в фонді стільки грошей, що їх можна так легко витрачати навіть не на виконання самої програми?
Також на гроші від екологічного податку в Рівненській області організовують освітні заходи. Наприклад, у 2019-му в списку заходів значилося: "Проведення семінару з питань збереження природно-заповідного фонду України і пропаганди охорони навколишнього середовища з метою впровадження на місцях міжнародних вимог екологічної політики". Він повинен був обійтися аж в 198 тис. грн. Знайома цифра, правда? Закупівля — знову допорогова. Цікаво, що даних про проведення такого семінару в мережі — немає, як і немає інформації про закупівлю такої послуги на Prozorro.
Як ми вже говорили вище, найбільшим платником екологічного податку в Рівненській області є "Рівнеазот". Робота такого підприємства не може не позначитися на стані повітря в регіоні. До того ж, не мала частина податку в області сплачена саме за викиди в атмосферу. Але гроші з цього податку чомусь не йдуть на очищення повітря. Як бачимо, в кращому випадку вони витрачаються на каналізацію і сортування сміття, а в гіршому — на паперову роботу, семінари та форуми. Тим часом, жителі околиць продовжують дихати забрудненим викидами повітрям.
Подібних ситуацій можна буде уникнути, якщо екоподаток стане цільовим: гроші підприємств будуть витрачатися на те, щоб усунути наслідки їхньої діяльності. Зараз же цей метод більше виконує фіскальну функцію, ніж природоохоронну. Тому руді або інші хмари з "Рівнеазоту" і схожих підприємств продовжать осідати в околицях, а натомість з податків підприємств будуть оплачувати ремонт колекторів і семінари.
