Багатостраждальна Херсонська область, попри часткову окупацію та обстріли, розробила власні плани із захисту довкілля. Вони доволі традиційні для всієї України, адже поводження зі стічними водами й відходами передбачає найбільше заходів, до того ж — найдорожчих. Щоправда, і їхня реалізація, і фінансування — під питанням через війну.
ЕкоПолітика продовжує огляд екологічних програм регіонів України й того, наскільки ефективно вони використовують кошти від підприємств-забруднювачів.
Понад 70% території Херсонської області нині перебуває під тимчасовою російською окупацією. Низка громад щоденно страждає від ворожих атак. За таких умов було б дивно сподіватися, що екологічний податок від підприємств області — це якась захмарна сума.
За даними Державної податкової служби, за вісім місяців 2025 року забруднювачі Херсонщини сплатили близько 282 тис. грн екологічних платежів. З них 200,2 тис. грн залишилося у місцевих бюджетах, а саме у спеціальному фонді з охорони навколишнього природного середовища (ОНПС).
Водночас у ДПС нагадують, що підприємства, розташовані на прифронтових або тимчасово окупованих територіях, екологічний податок не сплачують.
То що ж тоді планують робити з екологією?
Фокус області — на стоках та смітті
Чинну програму охорони довкілля Херсонської області ОВА затвердила вже після деокупації обласного центру, в листопаді 2024 року. Вона охоплює період із 2025-го по 2027 рік і має загальний кошторис у понад 1,1 млрд грн.
Заплановано, що 674,2 млн грн надійде з держбюджету, майже 303 млн грн — із місцевих, ще 158,9 млн грн — інших джерел. Обласний бюджет планує виділити на екозаходи лише 2,15 млн грн. Одразу зазначимо, фонд ОНПС як окреме джерело фінансування взагалі не згадується.
Херсонщина не є унікальною у своєму баченні екологічності. Одні з найдорожчих заходів у регіоні "присвячено" каналізації. Область запланувала навіть роботи у громадах, які перебувають під окупацією. Щоправда з приміткою, що їхнє виконання можливе лише після звільнення територій.
На реконструкцію, капремонт або ж нове будівництво мереж та очисних споруд за три роки планують витратити:
- 119 млн грн — у Херсоні;
- 80 млн грн — у Бериславі;
- 40 млн грн — у Дар’ївській тергромаді;
- 19 млн грн — у селищі Білозерка.
Сотні мільйонів закладено й на управління відходами. Зокрема на збирання та зберігання непридатних пестицидів у Дар’ївській громаді планують витратити 203 млн грн.
Комплекс заходів присвячено створенню сміттєпереробної інфраструктури:
- 33,6 млн грн — на будівництво сміттєпереробного заводу у Херсоні;
- 25 млн грн — на будівництво сміттєперевантажувального комплексу на території Великоолександрівської селищної громади;
- 25 млн грн — на будівництво сміттєсортувальної станції на території Чорнобаївської сільської громади;
- 14,2 млн грн — на облаштування станції компостування у Херсоні;
- 18,4 млн грн — на облаштування компостувальної станції у Бериславській міській тергромаді.
Також у "сміттєвому" блоці екопрограми — розробка місцевих планів управління відходами та схем санітарного очищення населених пунктів.
Серед інших розділів програми можна побачити й намір збільшити площу природно-заповідного фонду, оцінити збитки для довкілля від війни та потреби у відновленні, відновити пошкоджену інфраструктуру моніторингу стану довкілля чи розробити регіональну схему формування екологічної мережі.
Екопрограма обласного центру
Захист природи у Херсоні регламентує міська цільова програма "Екологія". Ухвалена у вересні 2024 року, вона діє до 2026-го включно. В документі наголошують, що реалізація заходів можлива лише за стабілізації безпекової ситуації в місті. Щодо фінансування, то 132 тис. грн передбачено з міського бюджету, зокрема фонду ОНПС, також є кошти партнерів — ЄС і Японії.
Екопрограма визначає вектор природоохоронної роботи, проте не дає розуміння обсягів фінансування й періодів реалізації цих кроків. Тож просто коротко зазначимо, що у Херсоні хочуть зробити для екології міста.
- визначити морфологічний склад твердих побутових відходів;
- розробити стратегію переходу до "нуль відходів" і місцевий план управління відходами;
- організувати об’єкт для тимчасового зберігання відходів руйнування та влаштувати майданчик для їхнього сортування;
- залучити підприємців до рециклінгу відходів руйнації;
- встановити лінію для сортування сміття;
- посилити контроль за незаконною вирубкою зелених насаджень;
- проводити заходи з озеленення території;
- продовжити інвентаризацію зелених насаджень.
На 2024 рік з фонду ОНПС планували профінансувати один захід — проведення оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. На це заклали 132 тис. грн.
