П'ять питань до скандального законопроєкту "Про промислове забруднення" shutterstock

П'ять питань до скандального законопроєкту "Про промислове забруднення"

Валентина Гембарська

У Верховній Раді вже заявляли, що законопроєкт визначає занадто стислі терміни перехідного періоду

Днями Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування рекомендував парламенту проголосувати "за" доопрацьований законопроєкт №4167-д "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності".

До слова, це вже третя редакція документа. Двічі він з тріском провалився в Верховній Раді — не дивлячись на барвисті аргументи авторів, нардепи відмовилися підтримати законопроєкт. Але як то кажуть, Бог любить трійцю — і документ знову намагаються протягнути до сесійної зали.

ЕкоПолітика вирішила нагадати, чому ж законопроєкт так негативно сприйняли представники промисловості, на яку він направлений. Почнемо з основних положень.

Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл і т.д.

Документ був зареєстрований ще у кінці вересня 2020 року. Він передбачає впровадження системи контролю промислового забруднення в рамках проєкту "Найкращі доступні технології та методи управління для України" (НДТМ), який реалізується за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням уряду Німеччини.

Що він ще передбачає:

  • впровадження інтегрованого довкілевого дозволу на викиди для підприємств-забруднювачів;
  • визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкілевого дозволу;
  • вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ);
  • моніторинг викидів і контролю суб'єктів господарювання, які отримали інтегрований довкілевий дозвіл.

У доопрацьованому документі промисловості пропонується більш тривалий період для впровадження НДТМ. Підприємства матимуть понад 12 років, за умови отримання відступу в Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів.

"Крім того, Мінприроди та Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ забезпечать повну підготовку промислових підприємств і держслужбовців до запуску системи видачі інтегрованих екологічних дозволів на основі НДТМ згідно із законопроєктом №4167", — пояснили в Мінприроди.

Зокрема, проєкт GIZ Ukraine "Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України" попередньо передбачає пілотний запуск фінансового механізму на підприємствах, які впроваджують НДТМ, з безповоротним фінансування до 2 млн євро для кожного.

Але до законопроєкту є питання.

По-перше. Він про екологію чи економіку?

Народний депутат Муса Магомедов вважає, що законопроєкт №4167 у запропонованій редакції не здатний вирішити проблему екології, А в частині умов для модернізації може завдати відчутного удару по національній промисловості і економіці в цілому.

Згоден з ним і президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков. Він вважає, що документ не має жодного стосунку ні до екології, ні до боротьби з забрудненнями.

"У запропонованій редакції це скоріше не екологічний, а економічний закон, який не вирішує екологічні проблеми України, але обов'язково призведе до погіршення економічної ситуації в країні", — пояснив він.

По-друге, де взяти кошти? 

В Україні ж тільки впровадження НДТМ коштуватиме підприємствам мінімум 10 млрд доларів. А якщо підприємство не зможе знайти ці кошти, то опиниться перед загрозою закриття. Без держпідтримки ймовірність такого результату висока.

В Євросоюзі екомодернізація промисловості відбувається при активній підтримці з боку держави. В Україні, як і в законопроєкті №4167, такої підтримки не передбачено.

За даними Євростату, до початку 2021 року ЄС направив на екологічні перетворення промислового сектора 450 млрд євро. До 2030 року планується виділити ще 800 млрд євро.

"Таким чином, законопроєкт №4167 у його нинішній редакції відкриває прямий шлях до деіндустріалізації України. Цей процес незмінно буде супроводжуватися втратами для бюджету і зростанням безробіття. В результаті через небажання авторів документа прислухатися до рекомендацій бізнесу і експертів постраждають усі. Документ слід грунтовно доопрацювати або відкликати і переписати заново, але вже з іншою групою авторів", — вважає Магомедов.

По-третє, як буде формуватися перелік НДТМ?

Саме президент Всеукраїнської громадської організації "Жива планета" Світлана Берзіна неодноразово підкреслювала, що в законопроєкті 4167 ніяк не врегульовано статус НДТМ як документа, що створює прецеденти.

"Закон в тій редакції, яка фінально обговорювалася, не давав чіткої відповіді на питання, яким чином НДТМ будуть управлятися. Тому що висновки на основі НДТМ будуть причиною для перегляду нормативів. А ось хто управляє НДТМ, який статус цього документа, в законі відсутнє геть. Відсутнє розуміння взагалі, хто буде керувати цими документами, хто буде переглядати, як будуть взагалі розроблятися ці найкращі доступні технології та методи", — зазначила екологиня.

На її думку, потрібно не сліпо копіювати європейські екологічні норми і НДТМ, а враховувати стан і можливості української промисловості, а також і всієї економіки країни.

"Голі переклади з європейських брефів — це на корені губить взагалі науково-технічний прогрес в Україні. Виходить, що ми взагалі не беремо до уваги те, що відбувається в нашій країні. А у нас по багатьом галузям все-таки є кращий технічний потенціал", — пояснила Берзіна.

По-четверте, чи створює законопроєкт корупційні прецеденти?

Скоріше так, ніж ні. Самі нардепи вважають, що документ містить ризики зловживань дозвільних органів. Для отримання інтегрованого дозволу встановлюється порядок без вичерпних підстав відмови в його видачі, анулюванні та зупинці.

Цю ж тезу наводить і Європейська Бізнес Асоціація в своїх зауваженнях до тексту законопроєкту.

"Для отримання інтегрованого дозволу для операторів установок встановлюється порядок без вичерпних підстав відмови у видачі, анулюванні, призупиненні інтегрованого дозволу. Це, відповідно, може призвести до появи ризиків зловживань з боку дозвільних органів", — сказано в заяві.

Свої зауваження висловили і у ВГО "Жива планета" в частині що стосується таких корупційних ризиків:

  • наділяє дозвільний орган дискреційними повноваженнями з визначення умов інтегрованого дозволу і перелік органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, з якими необхідно узгодити заяву на отримання (внесення змін до) інтегрованого дозволу і документи, які до нього додаються (ч. 1 ст. 9);
  • не визначає чітких підстав, критеріїв та порядку прийняття дозвільним органом рішення про відмову (корупційна складова) в наданні оператору установки права відступу від кращих доступних технологій і методів управління (права відступу від НДТМ) для встановлення менш жорстких нормативів гранично допустимого забруднення (ст. 15)
  • не визначає вичерпний перелік інформації (корупційна складова), яку повинен представити оператор установки дозвільного органу з метою перегляду і оновлення умов інтегрованого дозволу (ч. 4 ст. 23);
  • наділяє дозвільний орган дискреційними повноваженнями (корупційна складова) по встановленню періодичності надання звіту оператора установки про дотримання умов інтегрованого дозволу (п. 6 ч. 2 ст.12).


По-п'яте, 12 років на екомодернізацію промисловості — цього достатньо?

Головна проблема — завищені вимоги по впровадженню найкращих доступних технологій і методів управління. У новій редакції законопроєкту автори пішли на поступки і продовжили термін установки НДТМ до 12 років, хоча самі промисловці просять не менше 15-ти. Якщо мета законопроєкту — сприяти перетворенням, а не заганяти бізнес в жорсткі рамки, то потрібно враховувати українські реалії.

Якщо ми збираємося рівнятися на Євросоюз, то потрібно відповісти на питання: чому жодна країна, яка інтегрувалася в ЄС, не здійснювала перехід на НДТМ за такий короткий термін? Польщі знадобилося 20 років, Словаччині — на три роки менше.

У Верховній Раді вже заявляли, що законопроєкт визначає занадто стислі терміни перехідного періоду, що не дозволить підприємствам адаптувати господарську діяльність до впровадження нових регуляторних правил.

За весь час обговорення цього важливого для всіх українців закону його ініціатори не провели конкретних розрахунків з найголовнішого питання — скільки буде коштувати модернізація і звідки візьмуться гроші. Хоча саме це питання мало б бути першим. Без відповіді на нього можна ухвалювати будь-який закон з будь-якими нормами, він, як і багато інших корисних екологічних ініціатив, не буде працювати...

Читайте також
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"

На думку фахівців, документ потребує змін, які допоможуть створити прозорі правила для підприємств та сприятливий інвестиційний клімат

Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"
Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"

Згідно документу, підприємства мають понад 12 років на впровадження НДТМ, за умови отримання відступу у Міндовкілля