На Миколаївщині розорали та приватизували сотні гектарів “Висунсько-Інгулецького” парку shutterstock

На Миколаївщині розорали та приватизували сотні гектарів “Висунсько-Інгулецького” парку

Катерина Бєлоусова

Більшою загрозою ніж війна для ендемічного виду астрагалу є дії місцевої влади, яка не бачить явних порушень

На Миколаївщині 620 га території регіонального ландшафтного парку “Висунсько-Інгулецький” розорано та віддано до приватної власності.

Дерибан та знищення землі відбувається з дозволів ОТГ та Держгеокадастру, повідомляє “Українська Природоохоронна Група – UNCG” у Facebook.

Парк був створений на у 2011 році для охорони 30 цінних степових ділянок Березнегуватської громади в басейні річок Висунь та Інгулець з ендеміками, тобто видами, які зростають лише в цьому місці і більше ніде у світі.

Однак за 10 років існування адміністрації в парку так і не створили. Коли парк був землями державної власності, загроз, окрім самозахоплення земель, існувати не могло. Проте земельні реформи все змінили.

Приватизованими виявилися цілі заказники та пам’ятки природи, включені до складу парку без скасування їхнього статусу. Тобто землі, що давно мали заповідний статус і за збереження яких несуть відповідальність громади. У парку під приватизацію підпали ділянки площею понад 150 га. 

Так тепер приватною власністю є пам’ятки природи “Пришиб” та “Балка”, що входять в склад однієї з відокремлених ділялок РЛП “Висунсько-Інгулецький”. 

В матеріалі зазначили, що наприкінці 2021 року Березнегуватська громада рішенням сесії зняла за пропозиціями UNCG з земельних торгів цінні степові ділянки

“Подібний екоцид повною мірою рівний екоциду, який здійснює росія під час війни і не може бути виправданий”, – зазначили природоохорнці.

У межах парку та між с. Березнегувате та с. Висунськ зростає вузьколокальний ендемічний вид астрагал висунський (Astragalus visuniacus), який наразі під найбільшою загрозою зникнення, оскільки південно-східні ділянки парку є лінією фронту, а Березнегуватська ОТГ регулярно страждає від постійних обстрілів агресора.

“Утім, як не дивно, найбільшим ризиком для цього виду є дії місцевої влади, яка не бачить явних порушень”, – підкреслили в UNCG.

Наразі немає можливості на місці дослідити стан популяцій астрагалу висунсього та парку загалом, адже територія перебуває на лінії фронту. Це саме стосується і можливості контролюючих органів виїхати в парк та зафіксувати порушення. До того ж, отримання будь-якої додаткової інформації ускладнюється відсутністю спеціальної адміністрації в парку.

Від незаконної приватизації та розорювання найбільше потерпають Висунські ділянки парку, а від військової агресії – Інгулецькі ділянки, оскільки вони найближче розташовані до лінії фронту на межі Миколаївської та Херсонської областей.

Нагадаємо, на Миколаївщині найцінніші природні оселища нацпарку “Бузький Гард” опинилися під загрозою затоплення, через плани НАЕК “Енергоатом” щодо підвищення рівня Олександрівського водосховища.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в НПП “Тузлівські лимани”, що на Одещині, з початку повномасштабного вторгнення масово гинуть дельфіни, змінюються міграційні маршрути перелітних птахів, руйнуються місця гніздування рідкісних видів. 

Читайте також
Екопрокуратура змогла захистити унікальну природну пам’ятку
Екопрокуратура змогла захистити унікальну природну пам’ятку

Цей об’єкт є одним із найбільших масивів природних заболочених лісів Полісся

Управління екології КМДА звинуватили у махінаціях задля забудови Оболонського острова у Києві 
Управління екології КМДА звинуватили у махінаціях задля забудови Оболонського острова у Києві 

За твердженням аналітика, війна стала прикриттям для оборудок із заповідною територією

На Житомирщині створили 6 нових заповідних об’єктів
На Житомирщині створили 6 нових заповідних об’єктів

Їхнє формування ініціювали екологи