Використані медичні матеріали становлять надзвичайну небезпеку для здоров'я людей, адже загрожують інфікуванням. Тому медвідходи мають утилізовувати особливим чином — спалюванням у спеціальних печах високої температури. Утім, більшість медичного сміття в Україні опиняється на несанкціонованих звалищах.
Що належить до медичних відходів, чому вони такі небезпечні та яка ситуація з їх утилізацією в Україні — з'ясувало видання "Фокус".
Якими бувають медичні відходи
До категорії медичних відносять усі відходи медустанов, лабораторій, біомедичних і дослідницьких центрів. Серед них — використані шприци, системи, мішки з-під крові, пробірки, перевʼязувальні матеріали, навіть одноразовий посуд і залишки їжі, а також тканини тіла — усе, що має причетність до пацієнта та його лікування.
Зазначається, що лише до початку пандемії в Україні кожне лікарняне ліжко генерувало в середньому 5 кг медичних відходів на добу.
Чому медичне сміття не можна викидати в загальний смітник
Медичне сміття належить до класу небезпечних відходів, оскільки може бути джерелом поширення інфекцій: ВІЛ, туберкульозу, гепатитів, а віднедавна — і COVID-19. Такі небезпечні відходи заборонено вивозити на сміттєві полігони й тим більше — на нелегальні звалища. Їх мають утилізовувати особливим способом — шляхом спалювання у спеціальних печах високої температури.
Попри це майже 90% медвідходів викидають незаконно, через що небезпечне сміття опиняється на стихійних звалищах, посадках і лісосмугах. Наприклад, на початку 2021 року Державна екологічна інспекція в Київській, Миколаївській та Львівській областях виявила стихійні звалища з медвідходами.
У кінці 2020-го в Старому Селі, що на Сумщині, місцеві жителі почали бити на сполох, коли незаконне звалище утворилося в безпосередній близькості від будинків. У червні 2021 року величезне звалище медичних відходів виявили в Сумах — у промислову зону міста їх вантажівками звезли зі Старого Села та, за попередніми даними, інших регіонів України. Із села медичне сміття вивезли незабаром після пожежі, яка виникла на звалищі.
Проблеми утилізації медвідходів
Безпечна утилізація повинна передбачати скорочення обсягу відходів, їх сортування й обробку, яка знизила б ризики для медпрацівників і населення. Проте в Україні цього не дотримуються.
"Усе починається ще в лікарнях, де медвідходи не сортуються й викидають разом з іншими відходами в загальні смітники. Нині лікарні не можуть собі дозволити створити якісну інфраструктуру зберігання небезпечних відходів до забору утилізаторами — на це немає грошей. Але навіть якщо медустанова укладає договір із фірмою-утилізатором, це все одно не гарантує, що та виконає свої обовʼязки належним чином", — розповів Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції.
В Україні немає потужностей для утилізації медвідходів
Хоча більшість підприємств має документи на вивезення небезпечних відходів, але не забезпечена необхідними потужностями (спеціальними печами) для спалювання такого сміття, тож просто вивозить його на незаконні звалища.
Небагато хто з підприємств-утилізаторів має сміттєспалювальні печі з температурою 850-1100°C, які відповідають міжнародним нормам викиду діоксинів і фуранів. У решті ж випадків спалювання сміття значно шкодить довкіллю.
За словами Мальованого, Держекоінспекція за дорученням премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля перевіряє 65 субʼєктів, які працюють у системі збору, перевезення та утилізації медичних відходів.
Нині ДЕІ готує позовні заяви до суду з вимогами припинити діяльність 13 підприємств, які працюють із медичними відходами в Київській області.
"У шести підприємств немає необхідних потужностей для спалювання сміття, ліцензій позбавлені чотири обʼєкти, щодо інших йдуть судові процеси", — зазначив голова ДЕІ.
Як розв'язувати проблему утилізації медвідходів
На думку представників фірм-утилізаторів, суворі санкції не допоможуть розв'язати проблеми. Зокрема, директор компанії "УкрЕкоПром" Віталій Данкевич вважає, що ситуація вимагає комплексного рішення.
Окрім того, додає він, потрібно перевіряти й медустанови — найчастіше вони самі з метою економії урізують статті витрат на утилізацію відходів.
"Програють саме ті компанії, які мають необхідні печі необхідних потужностей: обладнання є, а роботи немає. І ці процеси також повинна контролювати екоінспекція, але, на жаль, сьогодні в неї немає на це повноважень", — вважає директор компанії "УкрЕкоПром".
Тим часом штрафи в Україні за порушення вимог поводження з відходами — це копійчані суми (від 850 до 1700 грн), які не здатні змусити порушників відмовитися від незаконних дій. З огляду на це щороку кількість нелегальних звалищ зростає, у 2020 році їх виявили 2144. Тому розв'язання проблеми потребує глобальних змін, починаючи із законодавства, що стосується всієї системи поводження з відходами, і закінчуючи відповідальністю кожного українця.
"Сьогодні особливого значення набуває твердження законопроєкту № 2207-1д "Про управління відходами", який Верховна Рада ухвалила в першому читанні. Він встановлює порядок збору, вивезення та обробки муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збору та рециклінгу, передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу", — зазначив Андрій Мальований.
Він додав, що важливим є й законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль". Цей документ, за словами голови ДЕІ, стане поштовхом до якісних змін у сфері утилізації відходів і дасть можливість Україні стати ближчою до найкращих практик країн Євросоюзу.
