ДЕІ навмисно закриває очі на санітарні рубки в "сезон тиші", — екоактивісти shutterstock

ДЕІ навмисно закриває очі на санітарні рубки в "сезон тиші", — екоактивісти

Зоряна Бердник

У сучасному вигляді Держекоінспекція, за окремими винятками, залишається недієвим контролювальним органом, вважають в ЕПЛ

Працівники Державної екологічної інспекції під час проведення планових перевірок у лісових господарствах проігнорували незаконні санітарні рубки в "сезон тиші".

До такого висновку дійшли в міжнародній благодійній організації "Екологія – Право – Людина".

Нагадаємо, що з 1 квітня по 15 червня в Україні триває "сезон тиші" – це період масового розмноження диких тварин, протягом якого забороняються роботи та заходи, які можуть стати джерелом підвищеного шуму та неспокою тварин. Серед таких і здійснення санітарних рубок лісу.

Усупереч законодавству в низці лісгоспів цією вимогою нехтують та активно заготовляють деревину  шляхом санітарних рубок. Незаконні в цей період санітарні рубки, за даними Відкритого реєстру лісорубних квитків, провели й два підприємства, у яких Держекоінспекція здійснила планові перевірки, – це Кременчуцький і Жовтневий лісгоспи.

Проте в жодному з них інспектори ДЕІ не зафіксували незаконних "санітарок", хоча перевірки тривали по 10 днів, за участі від 6 та 11 інспекторів. У результаті було виявлено низку інших порушень: від недотримання умов висновку з ОВД та самовільних рубок десятків дерев, до таких формальних речей, як не подання статистичної звітності по відходах і водокористуванню, та не проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Тим часом Кременчуцький лісгосп 10 березня виписав собі лісорубний квиток ПО 019556 на проведення суцільних санітарних рубок у Салівському лісництві. Екоактивісти наголосили, що проведення суцільних санітарних рубок Кременчуцьким лісовим господарством можна чітко зафіксувати на свіжих супутникових знімках місії Sentinel 2.

Зокрема, якщо проаналізувати супутникові знімки ділянок, де заплановані рубки, згідно з цим квитом, станом на початок сезону тиші та найсвіжіші наявні, то можна виявити, що в проміжку 11 квітня – 14 травня було проведено суцільну рубку у 4-му виділі 46-го кварталу. Водночас на інші рубки в цьому кварталі, окрім санітарних, лісгосп не отримував лісорубних квитків.

"Аналогічна ситуація із суцільною санітарною рубкою у вид. 6 кв. 28 Салівського лісництва, де рубка "з’явилася" в проміжку 30 березня – 14 травня", – додали в ЕПЛ.

Зміни у площах суцільних рубок у виділі 6 кварталу 28 та вид. 4 кв. 46 Салівського лісництва Кременчуцького лісгоспу на знімках за 30 березня та 14 травня 2021 року. З ймовірністю у 95+% можна стверджувати, що ці рубки були проведені вже після 1 квітня.

Знімок території 4-го виділу 46-го кварталу Салівського лісництва підтверджує, що рубку провели вже після 11 квітня, тобто під час "сезону тиші".

"Інспектори ДЕІ за бажання могли під час перевірки перевірити акти приймання деревини на лісосіках і товарно-транспортні накладні на цю деревину, у яких чітко вказується дата проведення кожної рубки, і встановити факти порушень. Або теж використати дані супутникового моніторингу, оскільки ще наприкінці минулого року Держекоінспекція прозвітувала, що починає застосовувати такий метод для відстеження природоохоронних правопорушень, – звернули увагу активісти. – Питання "чи було це зроблено?" і "чому немає результатів у актах перевірки?" залишаються відкритими…"

Ще одну перевірку було заплановано провести у Врадіївському лісгоспі, куди інспекторів не пустили. Відтак підприємство відбулося тільки штрафом у 255 гривень. Згідно з даними Відкритого реєстру лісорубних квитків, там теж потенційно проводилися незаконні "санітарки".

З огляду на це екоактивісти МБО "Екологія – Право – Людина" зазначили, що в сучасному вигляді Державна екологічна інспекція, за окремими винятками, залишається недієвим контролювальним органом: "підприємства порушники можуть просто не допускати її працівників для проведення перевірки, але й самі інспектори часто не знаходять суттєвих порушень природоохоронного законодавства, фіксуючи водночас несуттєві правопорушення", – пояснили в ЕПЛ.

Наголошується, що Україні вкрай потрібна повноцінна реформа державного екологічного контролю зі створенням нового відповідального ЦОВВ, посиленням функцій і відповідальності екологічних інспекторів, а також відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Це передбачає законопроєкт № 3091, який найближчим часом буде проходити повторне перше читання в парламенті.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, організація охорони навколишнього середовища "Українська природоохоронна група – UNCG " звинуватила Державну екологічну інспекцію в тому, що та часто покриває лісопорушення, замість того, щоб із ними боротися.

Читайте також
Проєкт Стратегії реформування державного екоконтролю: екоспільнота дала оцінку документу
Проєкт Стратегії реформування державного екоконтролю: екоспільнота дала оцінку документу

В екоспільноті підтримують необхідність реформування системи державного екоконтролю, попри певні занепокоєння

В ЄБА розповіли про переваги реформи екоконтролю в Україні
В ЄБА розповіли про переваги реформи екоконтролю в Україні

Держекоінспекція, в силу своїх широких повноважень, була одним з важелів тиску на бізнес

Міндовкілля розширило можливості для “екобатальйону” в застосунку “ЕкоЗагроза”
Міндовкілля розширило можливості для “екобатальйону” в застосунку “ЕкоЗагроза”

За допомогою “ЕкоЗагрози” українці можуть повідомляти про всі випадки шкоди довкіллю, свідками яких вони стали

Українці можуть вступити в "екологічний батальйон" через новий застосунок "ЕкоЗагроза"
Українці можуть вступити в "екологічний батальйон" через новий застосунок "ЕкоЗагроза"

Завдяки йому кожен зможе дізнатись точну інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інші довкіллєві дані