Україні потрібна зелена промислова політика, що об’єднає нормуючі та стимулюючі методи задля забезпечення екологічної модернізації промисловості. Законодавча база має постійно вдосконалюватись та бути основою для економічного зростання, а також підвищення соціальних та екологічних стандартів.
До такого висновку дійшли учасники круглого столу, що відбувся 4 жовтня на платформі Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.
Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА, Директор ГМК-Центр Станіслав Зінченко та координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА Ольга Бойко презентували Білу книгу екологічних реформ. В основі підходу до підготовки книги – європейський досвід та пропозиції щодо його імплементації в Україні через пропозиції до конкретних нормативно-правових документів.
"Нам вдалось зібрати експертизу компаній-членів Комітету, юридичних радників та створити системний документ з реформування екологічної політики України. Звісно, ця Книга – переважно реакція бізнесу на законодавчі ініціативи Верховної Ради України та Міндовкілля. Однак, вона містить і низку наших пропозицій та бачення щодо розвитку тих напрямків, де ще немає законодавчого поля. Відтак, у Книги є 2 статуси: по-перше, це свого роду handbook для підприємств, які не мають можливості відстежувати усі законодавчі зміни та оцінити наслідки тієї чи іншої ініціативи для конкретного підприємства. По-друге, це – практичне керівництво до дій для законодавців – для депутатів ВРУ та регіонального рівня, які можуть одразу зрозуміти, як на екологічні ініціативи дивиться бізнес", - прокоментував презентацію білої книги Зінченко.
Бойко звернула увагу учасників на взаємозв’язок пропозицій бізнесу та європейського досвіду:
"У книзі ми сформували своє бачення у вигляді конкретних завдань для Верховної Ради України та для Кабміну. У сьогоднішній презентації ми намагалися показати, що усі наші пропозиції мають певне походження: вони або присутні в законодавчих документах Європейського Союзу, або напрацьовані роками практики та Європейського союзу. Деякі позиції просто-напросто мають враховувати український контекст, з огляду на те, що Україна не є членом ЄС, а також має іншу структуру економіки та організації суспільства".
Про нагальність переходу від сировинної економіки до виробництва продукції з високою доданою вартістю, а також про роль державної допомоги в розвитку промисловості розповів Олексій Устенко, голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
"Європейська політика стає все більш жорсткою та умовно з середини 2020-х років ми вимушені будемо платити великі податки та мита в ЄС в рамках турботи про екологію. А тому ми маємо надати нашим товаровиробникам, нашим підприємцям можливість вкладати кошти в екологічну модернізацію. Тому у податковій політиці мають бути якісь стимули – навіть якщо це будуть втрати на рік-два для бюджету – які потім допоможуть збільшити податкові надходження через збільшення виробництва. Нам потрібна програма "Велика індустріалізація", і я вважаю, що до кінця року нам вдасться прийняти хоча б у першому читанні відповідні ініціативи", - пояснив він.
На думку Вікторії Гриб, члена Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, основна проблема України на шляху до декарбонізації полягає у відсутності загальної стратегії.
"Якщо ми будемо сьогодні підвищувати податки, і вони продовжуватимуть іти в загальний фонд бюджету і використовуватись на інші, не пов’язані з екологією потреби, це не допоможе досягти скорочення викидів. Тому я пропоную сьогодні розглядати усі екологічні ініціативи, у тому числі з огляду на їхній вплив на економіку. А при прийнятті певних міжнародних зобов’язань у сфері захисту довкілля, потрібно зважати у першу чергу на наші економічні інтереси", – наголосила експертка.
Голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Людмила Буймістер поділилась роздумами щодо євроінтеграційних зобов’язань України та можливостей для українського бізнесу:
"Ми наразі не бачимо від Уряду рішучої позиції щодо участі у Європейському зеленому курсі. На мій погляд, чим краще буде представлена позиція промисловості у цих переговорах, тим кращі результати ми можемо отримати і тим швидше ми зможемо виконати екомодернізацію, до якої ми усі так прагнемо. Нам достатньо показати європейцям свій шлях до встановленої мети, і при цьому залишатись послідовними. Деіндустріалізація – це хрест на довгостроковому майбутньому нашої держави та нашої економіки, особливо в контексті вже існуючої імпортозалежності в Україні".
На думку експерта з управління відходами в Українському інституті майбутнього Олександра Лимаря, основною причиною дисфункції системи управління побутовими відходами в Україні є відсутність вартості сортування та переробки в тарифі на поводження з відходами. Для ефективної реформи сфери управління відходами необхідно здійснити 5 кроків: внести зміни до Закону "про місцеве самоврядування", до Податкового кодексу, до Закону про "ЖКП", і тільки потім вводити поетапну реєстраційну та дозвільну системи для підприємств, залучених до сфери управління відходами.
Генеральний директор ТОВ "Центр екології та розвитку нових технологій" Владислав Антипов поділився інсайдами щодо результатів запуску системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
За його словами, станом на сьогодні електронний реєстр не працює, плани моніторингу подаються, але поки що вони не погоджені. Значною проблемою є також недостатня кількість персоналу для опрацювання усіх документів. Як зазначив Антипов, СТВ є більш гнучким інструментом, аніж податок на викиди СО2, адже надасть більше можливостей бізнесу для екомодернізації бізнесу та зменшить тиск з боку державних органів.
Виконавчий директор Центру економічного відновлення, радник Прем’єр-міністра України Кирило Криволап поділився логікою, що лягла в основу підготовки оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди.
За його оцінкою, у фінальній версії документ вийшов достатньо компромісним: ціль 35% дозволяє нам потрапити у "клуб цивілізованих країн", але в розділі 6 документу є декілька обов’язкових умов для реалізації цієї мети, зокрема торговельна підтримка з боку міжнародних партнерів, створення спільних кліматичних фондів, збереження транзиту газу, подолання енергетичної бідності.
Також голова громадської ради при Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів України, президент ВГО "Жива планета" Світлана Берзіна проінформувала учасників про стан розгляду законопроєкту 3091. У фінальній редакції документу ймовірно були враховані важливі зауваження громадськості, зокрема у частині запобігання корупційним ризикам. Однак, тексту до законопроєкту поки що ніхто не бачив.
