Але був упевнений, що, незважаючи на загальний скепсис, вдасться досягти позитивних результатів. Разом з командою взяли курс на поступову системну трансформацію ДЕІ, що охоплює всі структурні елементи і всі сфери діяльності.
І сьогодні нам є що розповісти, хоча, зрозуміло, що проблем і викликів менше не стало. Більшість з них обумовлені об'єктивними факторами, на які Інспекція поки не має прямого впливу: недосконале законодавство, низькі штрафи для порушників, мізерні зарплати співробітників, недостатньо модернізована матеріально-технічна база. Але ми віримо, що "дорогу подужає той, хто йде", тому рухаємося в обраному напрямку!
Зараз є принаймні п'ять чітких індикаторів в роботі Державної екологічної інспекції, про які варто і важливо говорити.
Перший - це перевірки дотримання екологічного законодавства підприємствами. У цьому, власне, і полягає одна з основних функцій ДЕІ. Отже, за перше півріччя 2021-го їх було проведено на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це колосальний приріст, навіть якщо враховувати "ковідні" обмеження.
Так само на 26% зросла кількість складених адмінпротоколів. Тобто перевірки проходили не "в холосту", а мали наслідком виявлення конкретних порушень, за які настала відповідальність.
До того ж ми системно відстежуємо проблемні точки в екології нашої держави та ініціюємо перед Урядом проведення заходів контролю за цими напрямками. Це, зокрема перевірки:
- найбільших забруднювачів водних ресурсів, оскільки тільки сліпий не помічає, якими темпами міліють річки, як деякі з них взагалі пересихають і зникають з поверхні Землі;
- підприємств, які здійснюють поводження з медичними відходами, які разом з тим, часто "імітують" утилізацію, відвантажуючи небезпечний непотріб на смітники або в лісосмуги;
- полігонів твердих побутових відходів, більшість з яких вже віджили свій вік і вимагають закриття;
- АЗС і міні-НПЗ, де, зокрема, торгують контрафактним паливом, яке вбиває навколишнє середовище і наше здоров'я;
- агрофірми, які безконтрольно застосовують агрохімікати та пестициди, забруднюючи ґрунти, водні об'єкти та підземні джерела.
На жаль, під час цих перевірок зафіксовані і сумні рекорди шкоди для навколишнього середовища. Так, ДП "Кривбасшахтозакриття" повинен заплатити 5,6 млн грн за шкоду навколишньому середовищу, ПВКГ "Красилівське" (Хмельницька область) - 1.3 млн і т.д.
ДЕІ вдалося потрапити на підприємства, куди раніше інспекторів системно не допускали. Ця практика досить поширена, тому нічим не загрожує порушникам, крім грошового штрафу (765 гривень). Але все ж ми перевірили Дарницьку ТЕЦ в Києві, Бурштинську ТЕС на Прикарпатті та Трипільську ТЕС в Київській області.
Другий індикатор змін в діяльності Держекоінспекції - це пріоритетна увага до промислового забруднення. Ми стали першим центральним органом виконавчої влади, який створив окремий потужний підрозділ центрального апарату за межами столиці - Офіс в Кривому Розі. Логіка була проста - в Кривбасі зосереджені найбільші промислові підприємства, сам регіон екологічно депресивний і потребує окремої уваги. Тому Офіс ДЕІ в Кривому Розі здійснює постійний, щоденний оперативний контроль стану навколишнього середовища. Там працює лабораторія для контролю викидів забруднювальних речовин в повітря, поверхневих і зворотних вод, забруднення ґрунтів.
Завдяки концентрації уваги на промисловому забрудненні Інспекція стала модератором у вирішенні однієї з найбільших екологічних проблем Дніпропетровщини - забруднення річки Інгулець через неналежну експлуатацію ставка-накопичувача стічних вод балки Свистунова. Є кричущі факти порушення технологічного процесу з боку ДП "Кривбасшахтозакриття", яке небезпечні води без їх відстоювання та очищення скидає в річки.
Зараз йде робота над прийняттям Плану управління шахтними водами Кривбасу. Необхідно якомога швидше досягти домовленостей між усіма учасниками процесу, адже відкладання проблеми в "довгий ящик" може призвести до екологічної катастрофи.
Третій індикатор - діджиталізація ДЕІ. Уже проходить проведення державних закупівель для створення системи "Екологічний інспектор". Цей інструмент дозволить в електронному вигляді здійснювати реєстрацію звернень громадян про проведення перевірки, підготовку і реєстрацію наказів про позапланові та планові перевірки, формування уніфікованого акта за результатами перевірки, аналітичних та статистичних звітів для публікації у відкритому доступі і т.д.
Велика частина процесів буде автоматизована. Наприклад, плани перевірок підприємств система буде формувати самостійно, ґрунтуючись на ступенях ризику діяльності підприємства для навколишнього середовища.
Крім того, систему "Екологічний інспектор" інтегрують з рядом реєстрів, такі як Єдиний реєстр по оцінці впливу на навколишнє середовище і Реєстру підприємств забруднювачів. Це потрібно для швидкого отримання даних нашими фахівцями.
Основна мета діджиталізації - підвищити продуктивність праці працівників ДЕІ та знизити корупційні ризики.
Наступний крок по діджиталізації - нагрудні відеореєстратори для інспекторів. Плануємо запуск вже найближчими днями.
Четвертий індикатор перетворень - застосування нових технологій в роботі ДЕІ. В кінці 2020 року Держекоінспекція підписала Меморандум про співпрацю з Національним центром управління та випробування космічних засобів і Державною екологічною академією. На базі академії створено Центр стратегічних екологічних досліджень і аерокосмічного моніторингу. Сюди надходять фото земної поверхні й тут же обробляються фахівцями. У разі виявлення на знімках вирубок зелених насаджень, несанкціонованого складування сміття, забруднення вод з суден і т.п., фото передають в роботу Держекоінспекції. Це не тільки дозволяє відстежити динаміку процесів, а й оперативно реагувати на випадки протиправних дій.
П'ятий індикатор трансформації Інспекції - це її відкритість. Часи, коли робота держустанови ховалася від суспільства, давно минули. Я і мої підлеглі завжди відкриті для ЗМІ та громадськості, надаючи інформацію та експертизу з питань екологічного нагляду і контролю. Як голова ДЕІ не припускаю кабінетний стиль роботи та завжди намагаюся бути на місці подій. Крім перебування в Кривому Розі, що стало правилом, проводжу до сотні виїздів на проблемні об'єкти.
Отже, Державна екологічна інспекція може працювати ефективніше!
Сподіваюся, після ухвалення парламентом у другому читанні рамкового законопроєкту 3091 "Про державний екологічний контроль" у нас для цього буде більше коштів і можливостей.
