31 грудня 2023 року мало бути запроваджено поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.

Однак 22 грудня напередодні Урядом внесено зміни до постанови КМУ від 20.08.2008 N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів".

Вдумайтесь. У державах ЄС від використання мийних засобів із фосфатами відмовилися ще 10 років тому.

Ми євроінтегруємось, чи як?

А в Україні таку продукцію активно імпортують. І споживачі активно її використовують, не замислюючись про наслідки. Хтось скаже – екологічний порядок денний не на часі.

А питання здоровʼя на часі? Усім треба розуміти, що жоден мийний засіб не вдається змити з поверхні посуду або виполоскати з тканини повністю. 

Тому через нашу шкіру, яка є третьою ниркою, через продукти харчування хімікати потрапляють в організм. 

Вони можуть викликати порушення в роботі печінки, нирок, скелетних м’язів, що в свою чергу призводить до тяжких отруєнь та порушення процесу обміну речовин.

А питання порятунку наших рік на часі? 

70% населення України користуються водою із Дніпра, і всі вони залежать від того, в якому стані ця річка. 

Майже вся річка зарегульована греблями, вона становить собою поступовий каскад водосховищ, в яких вода не поновлюється, застоюється, накопичує на дні бруд і мул. І з приходом літа, з прогрівом води ми спостерігаємо масовий розвиток планктонних форм водоростей. 

Ми часто бачимо різноманітні водорості, що зростають на дні водойми або на її берегах у чистій воді. Але для екології водойми проблему становлять водорості, яких ми не бачимо. Дніпро зеленіє, цвіте, гине риба.

А питання національної безпеки під час війни? Чи вода не стратегічний ресурс? Висока концентрація фосфатів у річках може призвести до зупинки водопостачання цілих міст, що катастрофічно в мирний час. 

А що говорити про сьогодення? 

Декілька років тому в двадцятитисячному місті Корсунь-Шевченківський було припинене водопостачання з річки Рось. 

І як питна використовувалася привозна вода! 

Це потягло за собою величезні витрати, бо Стеблівське водосховище було повністю забруднене. Тобто, місто стоїть на річці, а водою з нею користуватися не можна.

Сподіваємось в Professional Association of Environmentalists of the World на невідкладну реакцію Олега Бондаренка, Руслана Стрільця, Олександра Краснолуцького та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і всього Кабінета Міністрів України Дениса Шмигаля.

Бо чого варті всі красиві презентації та всі форуми відновлення, коли ми продовжуємо втрачати воду?