Китай закликали провести серйозну реформу системи торгівлі квотами на викиди (СТВ), щоб посилити глобальну декарбонізацію, а також підготуватися до сплати вуглецевого мита CBAM (механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС).
Наразі СТВ поширюється лише на електростанції, а вартість квот сягає €7-8, тобто вдесятеро менше, ніж поточна ціна дозволів на викиди в ЄС, повідомляє CHOICE.
Зазначається, що Китай планує досягти абсолютного піка викидів парникових газів до 2030 року та кліматичної нейтральності до 2060 року. Декарбонізація країни має критичне значення для обмеження глобального потепління, адже Китай створює 26% всіх викидів людства. У країні СТВ запустили у 2021 році після низки пілотних проєктів.
В матеріалі розповіли, що завдяки СТВ в Євросоюзі з 2005 року вдалося скоротити викиди від електростанцій і промисловості на 37%. Проте європейська та китайська системи значно відрізняються, адже:
- у Китаї СТВ охоплює лише роботу електростанцій, а в ЄС – електро– та опалювальних станцій, промислових виробничих підприємств, таких як нафтопереробні, цементні та металургійні заводи, а також внутрішньоєвропейські рейси та морський транспорт. Наразі СТВ Китаю включає понад 2000 компаній, які щорічно виробляють близько 4,5 мільярдів тонн вуглекислого газу;
Зазначається, що у 2016 китайську СТВ планували розширити на найбільш вуглецевоємні сектори економіки, зокрема на виробництво чавуну та сталі, алюмінію, цементу та паперової промисловості.
Очікується, що систему розширять на виробництво цементу та алюмінію у 2025 році, або раніше. Більша кількість учасників ринку призведе до високоякісного цінового сигналу, що призведе до більшої активності на ринку.
- СТВ ЄС має встановлену межу викидів загальної кількості парникових газів, яка щороку зменшується, а підприємства торгують один з одним надлишковими квотами. Проте китайська система не має абсолютної межі, тобто вона не є системою обмеження та торгівлі.
В матеріалі додали, що квоти на викиди в китайській системі виділяються безкоштовно залежно від того, скільки електроенергії виробляє дана електростанція. Хоча в європейській системі також є безкоштовні квоти, електростанції їх не отримують з 2013 року.
З 1 жовтня 2023 року в ЄС запустили перший етап впровадження CBAM, протягом якого імпортери мають лише звітувати про свої викиди. Сплата вуглецевого мита розпочнеться з 1 січня 2026 року, коли компанії отримуватимуть CBAM-сертифікати та сплачуватимуть різницю між місцевою ціною на викиди парникових газів та європейською. CBAM охоплює імпорт заліза та сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
Зазначається, що вуглецеве мито сильно вплине на Китай, адже на країну припадає 10% усього імпорту у блоці. Тому для країни важливо реформувати СТВ, щоб гроші за викиди потрапляли у китайський, а не європейський бюджет.
“Запуск вуглецевого ринку Китаю поки точно не можна назвати успішним. Якщо система має на меті ефективно скоротити викиди, СТВ Китаю має встановити обмеження на викиди, припинити надмірне розподілення та розширитися на інші галузі”, – йдеться у матеріалі.
У CHOICE додали, що європейський вуглецевий ринок також почався не надто амбітно. Тому шлях Китаю може слугувати моделлю для інших країн для впровадження внутрішнього ринку вуглецю.
Нагадаємо, у Китаї запустили програму сертифікованого скорочення викидів (CCER), яка дозволяє компаніям певних галузей промисловості торгувати своїми показниками скорочення викидів вуглецю після добровільної участі у заходах з їхнього скорочення.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Великій Британії протягом тижня з 29 січня до 2 лютого ціна квот на викиди вуглецю впала до рекордно низького рівня – до $40 (31,48 фунта стерлінгів).