Європейська система торгівлі викидами EU ETS досі є одним із найефективніших ринків вуглецю у світі. Вона забезпечує скорочення викидів, хоч і з деяким падінням темпів. Зокрема у 2025 році викиди СО2 у межах ETS впали на 1,3%. Проте нині перед системою постали нові стратегічні завдання, окрім декарбонізації — зберегти конкурентоспроможність промисловості та нарешті дати бізнесу довгострокову передбачуваність.
Про це свідчать дані звіту аналітичного центру ERCST (European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition).
Конкурентоспроможність — у центрі дискусій
Амбіції з декарбонізації поставили під загрозу життєздатність європейського бізнесу. За даними ERCST, ключові показники індустрії вже підтверджують, що "промислова криза" не є перебільшенням.
Фундаментальна загроза — фінансова. Ціни на викиди постійно зростають, а кількість безкоштовних квот скорочується. До чого це вже призвело?
- Аукціони мають вкрай високий вплив на енергетичний сектор. Водночас лише до 10% його викидів покривають безкоштовні квоти.
- Для енергоємних галузей профіцити квот змінилися на структурні дефіцити.
- Ціна, яку промисловість платить за дотримання кліматичних вимог, перевищила €35 млрд для енергосектору, €7,6 млрд — для енергоємних галузей.
"Хоча витрати, пов'язані з ETS, залишаються суттєво меншими, аніж витрати на енергію, у більшості секторів, тенденції промислового виробництва демонструють усе більший тиск з боку високих цін на енергоносії, глобальної конкуренції і витрат на викиди вуглецю разом узятих", — наголошують аналітики ERCST.
Найвищі ціни, які не пом’якшує СВАМ
Ціни на європейському вуглецевому ринку значно вищі, ніж у межах інших світових СТВ. У ЄС середня вартість тонни СО2 у 2025 році становила $85. Це більше, ніж у Китаї, Каліфорнії, Кореї та Новій Зеландії.
Водночас у ERCST зауважують, треба враховувати фактичні витрати на вуглець, а не лише їх видиму частину. Навіть після розподілу безкоштовних квот і компенсацій витрати європейської промисловості лишаються одними з найвищих у світі.
Механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) мав би захистити промисловість ЄС від недобросовісної конкуренції. Проте водночас він призводить до скорочення безкоштовних квот. Без державної підтримки та скорочення технологічних витрат це аж ніяк не сприяє декарбонізації.
Необхідність реформ
Попри те, що європейська СТВ є найбільш ефективною, вона має відповідати своїй новій ролі — рушія промислової трансформації ЄС.
Для цього EU ETS потрібні реформи, тож, на думку ERCST, вони мають збалансувати скорочення викидів, збереження конкурентоспроможності промисловості та забезпечення довгострокової регуляторної передбачуваності. Лише так європейська індустрія не втратить свої позиції, а екологічні заходи отримуватимуть необхідні інвестиції.
Останніми місяцями критика європейської СТВ значно посилилася, особливо на тлі війни на Близькому Сході, яка призвела до підвищення цін на енергоносії. ЕкоПолітика докладно розбирала позиції сторін, які закликають зберегти або перекроїти ETS. Зокрема в Польщі називають кліматичну політику ЄС цілковитим "безумством".
Єврокомісія вже оголосила, що в липні оновить засади СТВ. Раніше президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголошувала про чотири цільові заходи, які мають зменшити навантаження на промисловість.
