У Китаї запустили оновлену систему торгівлі вуглецевими кредитами

У Китаї запустили оновлену систему торгівлі вуглецевими кредитами shutterstock
Катерина Бєлоусова

Покупцями вуглецевих кредитів стануть переважно підприємства з високим рівнем викидів

У Китаї запустили програму сертифікованого скорочення викидів (CCER), яка дозволяє компаніям певних галузей промисловості торгувати своїми показниками скорочення викидів вуглецю після добровільної участі у заходах з їхнього скорочення.

CCER доповнить існуючий ринок торгівлі вуглецевими кредитами учасниками якого можуть бути лише підприємства з визначеною квотою на викиди парникових газів, повідомляє China Daily.

За словами експертів, CCER краще стимулюватиме розвиток деяких компаній, особливо тих, що працюють у секторі відновлювальної енергетики, щоб сприяти зеленому переходу країни. 

На початковому етапі CCER складатиметься з чотирьох секторів, а саме: 

  • лісорозведення;
  • сонячна теплова енергія;
  • офшорна вітрова енергетика;
  • створення мангрової рослинності.

В матеріалі пояснили, що компанії, задіяні в цих секторах, можуть зареєструвати свої акредитовані показники скорочення викидів у системі CCER і чекати транзакцій.

“Ці сектори були обрані тому, що їх прибутковість значною мірою залежить від продажу вуглецевих кредитів”, – пояснив керівник бюро соціології навколишнього середовища Китайської науково-дослідної академії наук про навколишнє середовище Ян Пінцзянь.

Він розповів, що покупцями вуглецевих кредитів стануть переважно підприємства з високим рівнем викидів, які не можуть вкластися у свої ліміти викидів та мають їх компенсувати. А також компанії, які хочуть продемонструвати свою корпоративну соціальну відповідальність, роблячи внесок у побудову більш зеленого майбутнього.

Ян підкреслив, що з часом, коли програма стане більш зрілою, будь-яка особа зможе придбати квоту, щоб компенсувати свій вуглецевий слід. Порівняно з ринком торгівлі квотами на викиди вуглецю, програма CCER розроблена для всіх, хто зацікавлений у скороченні викидів.

Зазначається, що вперше CCER запустили у 2012 році та призупинили у 2017 році через низький обсяг торгівлі та необхідність стандартизації роботи.

Нагадаємо, дослідження організації Climate Leadership Council показало, що близько 22% викидів вуглецю припадає на імпортні товари (приховані викиди), які фіксують у країнах-виробниках, а не споживачах. 8 з 20 найбільших глобальних потоків прихованих викидів походять з Китаю.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Альпарслан Байрактар заявив, що у країні у 2024 році планують запровадити ETS (національну систему торгівлі викидами).

Читайте також
Компанія Kernel планує вийти на міжнародний ринок вуглецевих сертифікатів
Компанія Kernel планує вийти на міжнародний ринок вуглецевих сертифікатів

Вартість сертифікату на одну тонну поглинутого вуглецю зараз становить $15-30

Вуглецеве ціноутворення: як Україна готується до запуску власної СТВ. Частина 1
Вуглецеве ціноутворення: як Україна готується до запуску власної СТВ. Частина 1

План є, дедлайни визначені — але чи з’явиться працююча система? Що насправді відбувається із формуванням вуглецевого ринку у нашій країні

Стала відома перша квартальна ціна на вуглець у межах CBAM
Стала відома перша квартальна ціна на вуглець у межах CBAM

Ціну на ІІ квартал опублікують 6 липня 2026 року

Італія використала на кліматичні заходи лише 9% з аукціонів EU ETS
Італія використала на кліматичні заходи лише 9% з аукціонів EU ETS

Окрім нецільового використання коштів аналітики фіксують відсутність повної звітності