На особисті автівки у Києві має припадати не більше 10% пасажирських перевезень. На такий показник міська влада хоче вийти вже через 10 років. Решту пасажирів планують пересадити на громадський транспорт, електромобілі та велосипеди.
Бажаний розподіл користування транспортом
Бажане співвідношення транспортних засобів відбите у "Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року". Її депутати Київради ухвалили 20 грудня.
ЕкоПолітика досліджує транспортний аспект цього документу.
Джерела викидів у Києві
Саме на транспорт нині припадає 85% забруднення атмосферного повітря у Києві. 70% транспортних викидів дає особистий автотранспорт. Зараз його питома частка набагато більша, ніж бажані 10%. У Києві офіційно зареєстровано 1,2 млн автівок. На 2-3 мешканця столиці припадає один автомобіль. До 2025 року, за прогнозами, кількість автівок має зрости ще на 60%. Що планують зробити у Києві, аби за ще 5 років увібгати цей залізний потік у ті 10%?
Розвантажити місто від транзиту
Сьогодні 40% авто, що проїжджають дорогами Києва, – транзитні. Тож суттєво знизити навантаження на екологію та інфраструктуру столиці можна, пустивши їх в обхід міста. Це стане можливим після завершення будівництва Великої кільцевої дороги. Буквально днями, 17 грудня, відкрили проїзд її новою ділянкою – від вулиці Сім'ї Кульженко до вулиці Богатирської.
Строк завершення будівництва Великої кільцевої дороги неодноразово переносили. За нинішніми планами її мають здати 2025 року.
Якісно і кількісно оновити громадський транспорт
Він має стати комфортнішим, аби привабити киян, та більша екологічним, щоб за мінімумом забруднювати повітря столиці. Якщо говорити про автобуси з двигунами внутрішнього згорання, то тут може прислужитися використання газу в якості пального – природного, або, в перспективі, біометану чи водню. Це європейська практика, перевірена вже десятиріччями.
Розвиток електротранспорту у Києві
До 2030 року всі пасажирські перевезення мають здійснюватися електричним громадським транспортом. На додачу до метро, трамваїв і тролейбусів у столиці планують активно використовувати електробуси. Вони не потребують контактної мережі, а з розвитком технологій, передусім – акумуляторних, стають дедалі доступнішими. Вже до кінця наступного року Київ має отримати перші 17 електробусів. Тендер на їхню закупівлю КП "Київпастранс" оголосило кілька місяців тому.
Сприяти мікромобільності
Якщо простіше - створити умови, аби кияни могли комфортно та безпечно користуватися велосипедами, в тім числі – й електричними. Слід подбати про велодоріжки, місця для паркування, систему прокату електровелосипедів і електросамокатів тощо. Сюди ж автори концепції додали і зарядні станції до електромобілів. Хоча цей напрямок – створення інфраструктури для повноцінних електричних легковиків – можливо, заслуговував би на окремий пункт – бо це не про велосипеди та самокати.
Створити оптимізоване міське середовище
Місто має стати таким, щоб більшість питань можна було вирішити в межах пішохідної доступності. Інфраструктуру слід наблизити до місця проживання. Свій внесок тут може зробити й подальший розвиток дистанційних послуг. Найменше навантажує довкілля той транспорт, якого просто немає.
Заходи, спрямовані на те, щоб зменшити кількість викидів від транспорту в атмосферу столиці, виглядають доречними і реалістичними. Деякі з них, як-от створення системи прокату велосипедів і електросамокатів, здійснюються, по суті, автоматично в межах бізнесових проектів. Теж саме стосується сектору електричних легковиків. Тут якісь бюджетні надзусилля, вже, либонь, і не потрібні.
Найпроблемнішим виглядає механізм, котрий мав би відправити у брухт старі автівки. Хоча комфортний міський транспорт – коли його справді зроблять таким, вкупі з дорогим пальним та можливими екологічними обмеженнями цілком може зробити так, що бензинові авто на вулицях столиці таки стануть новішими, чистішими і менш чисельними.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що з-поміж українських регіонів лише Одещина збільшила рівень шкідливих викидів у атмосферу протягом останніх 10 років.
