Єврокомісія обрала 77 проєктів, які отримають фінансування у межах конкурсу Інноваційного фонду, оголошеного у грудні 2025 року. Загальна сума підтримки — €3,4 млрд з доходів європейської системи торгівлі викидами EU ETS. Це проєкти з різних країн ЄС у різноманітних галузях — від енергоємної промисловості й "зеленої" енергетики до зменшення використання викопного палива в авіації та судноплавстві.
Про це повідомили в Єврокомісії.
Спектр декарбонізації
Проєкти-переможці охоплюють 23 країни Європейської економічної зони. У переліку є технології різного типу та масштабу. Серед них проєкти у таких сегментах:
- енергоємні галузі — сталева, цементна, хімічна, а також виробництво передових декарбонізованих видів палива;
- виробництво — тобто обладнання з сектору чистих технологій. Зокрема йдеться про теплові насоси й акумулятори електромобілів, а також критично важливі сировинні матеріали;
- відновлювана енергія — використання вітрової, сонячної та гідроенергії;
- мобільність — зменшення використання викопного палива в авіації, автомобільному та морському транспорті.
Сукупний екологічний ефект від реалізації всіх 77 проєктів — скорочення викидів парникових газів на 290 млн тонн за перші десять років. Це відповідає приблизному скороченню викидів CO₂ на одну тонну щосекунди протягом десятиліття.
"Ці проєкти показують, що європейські новатори перетворюють кліматичні амбіції на промислове лідерство. Реінвестуючи доходи від системи торгівлі викидами ЄС у чисті технології, Інноваційний фонд допомагає компаніям вийти на ринок, скоротити викиди та зміцнити конкурентоспроможність Європи", — наголосив Вопке Гукстра, єврокомісар з питань клімату.
Переможців конкурсу обирали за п’ятьма категоріями:
Масштабна загальна декарбонізація — 12 проєктів на суму €1,58 млрд. Фінансування буде спрямоване на низьковуглецеві види палива, управління викидами в промисловості, зокрема в чорній металургії і хімічній галузі.
Загальна декарбонізація середнього масштабу — 17 проєктів на €458 млн. Ця група охоплює проєкти, пов'язані з хімічною продукцією, нафтопереробними заводами, морською галуззю, склом, керамічними та будівельними матеріалами, цементом і вапном, біоенергетикою, чавуном і сталлю, а також воднем.
Загальна декарбонізація малого масштабу — 20 проєктів на €124 млн. Тут представлені проєкти з сектору переробки критичної сировини, целюлозно-паперової промисловості, будівництва, нафтопереробки, хімічної й водневої індустрії тощо.
Виробництво чистих технологій – 12 проєктів на €895 млн спрямовані на виробництво сонячних панелей, акумуляторів для електрокарів, теплових насосів, електролізерів, рідкоземельних магнітів.
Пілотні проєкти — 16 ініціатив на суму €394 млн.
Ще 84 проєкти хоч і не отримали фінансування, проте пройшли оцінювання. Тож це може допомогти їм отримати кошти на реалізацію з інших джерел, приватних або державних.
Нагадаємо, українська Національна система торгівлі викидами поки не затверджена. Наразі є один міністерський і три депутатські законопроєкти, кожен з яких пропонує різні варіації, зокрема й використання коштів від доходів НСТВ. Докладне порівняння — у матеріалі ЕкоПолітики.
