Українські промисловці провели прямий діалог із представниками Єврокомісії стосовно ключових кліматичних політик — запуску майбутньої Національної системи торгівлі викидами та реального впливу європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на промисловість України.
За інформацією Федерації роботодавців України, ці теми були головними під час круглого столу "Україна та вуглецевий ринок: чи готові ми до запуску НСТВ і як це вплине на застосування CBAM для українських товарів?".
Національний ринок вуглецю
В Україні триває різнорівнева підготовка до впровадження національного ринку вуглецю. На заході обговорили, наскільки готова до цього українська промисловість, які декарбонізаційні завдання стоять перед Україною, зокрема в розрізі інтеграції до європейського вуглецевого ринку.
НСТВ може стати для промисловості додатковим тягарем поруч із СВАМ, тому на заході дискутували про зв’язок цих інструментів.
"Ідеться не лише про виконання кліматичних вимог ЄС, а й про пошук практичних рішень, які дадуть змогу поєднати декарбонізацію економіки з модернізацією промисловості, врахувати наслідки війни та зберегти конкурентоспроможність українського бізнесу", — наголосили у ФРУ.
Закони щодо НСТВ
Як раніше повідомляла ЕкоПолітика, є чотири законопроєкти щодо української СТВ. Про їхні відмінності та ризики можна прочитати у матеріалі.
Зі свого боку, ФРУ підтримала документ № 15386-2, автором якого є народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
У спільноті наголосили, що майбутня система має не просто калькувати європейську задля їхньої сумісності. Вона має врахувати реалії української економіки часів війни — з достатніми перехідними періодами, зрозумілими та прозорими зобов’язаннями, дієвими механізмами підтримки промислової декарбонізації.
Відтермінування СВАМ
Вуглецеве "мито" в процесі експорту до ЄС стало додатковим ударом для української промисловості, тож на круглому столі очікувано підіймали питання запровадження для України спеціального режиму.
Генеральний директор Генерального директорату Європейської еомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Герасимус Томас відзначив, що Україна креативно підійшла до питання верифікації показників викидів. Водночас він наголосив, що залишається ще низка відкритих питань. Одне з ключових — можливість застосування спеціального режиму для України.
За твердженням ФРУ, він запропонував продовжити співпрацю щодо можливої майбутньої підтримки підприємств у декарбонізації.
"Це створює основу для подальшої предметної роботи над рішеннями, які допоможуть українським виробникам адаптуватися до нових кліматичних вимог, планувати модернізацію і зберігати конкурентні позиції на європейському ринку", — повідомили у Федерації.
Раніше міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко повідомляв, що попередньо у Європарламенті підтримали можливість застосування спеціальних заходів СВАМ для України. Проте остаточне рішення ще залежить від переговорів між Європарламентом, Радою ЄС і Єврокомісією.
Раніше Європарламент розширив дію механізму на похідні товари — від дротів до предметів домашнього вжитку.
Нагадаємо, СВАМ працює як певне вуглецеве мито для такої продукції, як сталь, алюміній, цемент, водень, добрива, електроенергія. Імпортер має сплачувати ЄС за вбудовані викиди парникових газів, які відбувалися під час виробництва продукції.
Механізм діє з 1 січня 2026 року.
