Зеленський пообіцяв, що Україна відмовиться від пластику: як це буде. Інфографіка Слово і діло

Зеленський пообіцяв, що Україна відмовиться від пластику: як це буде. Інфографіка

Зоряна Бердник

Виконання передвиборчих обіцянок президента не стоїть на місці, але навряд чи можливо реалізувати їх за одну каденцію

У своїй президентській програмі Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна відмовиться від пластику, а також запровадження сортування і перероблення сміття.

Як виконуються ці дві взаємопов'язаних обіцянки, дослідили аналітики видання "Слово і діло".

Підставою для цього стало те, що останнім часом оточення президента звернуло пильну увагу на президентську програму, активно просуваючи тезу про те, що Володимир Зеленський виконує передвиборчі обіцянки.

Журналісти звернулися до світового досвіду з обмеження використання пластикових пакетів.

"У деяких країнах – Франції, Чехії, Молдові, ПАР – заборонено поширювати такі пакети. У Греції і Швеції ввели екологічний податок на продаж. У Грузії, Кенії, Ботсвані, Бангладеш заборонено не тільки виробництво і розповсюдження, а й ввезення пластикових пакетів", – йдеться в матеріалі.

Тим часом Верховна Рада України нині тільки на початку шляху в цій боротьбі.

У листопаді 2019 року в першому читанні депутати ухвалили законопроєкт "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". Пропонується заборонити в об'єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг використання:

  • надлегких пластикових пакетів;
  • легких пластикових пакетів завтовшки до 50 мкм;
  • оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів.

Обмеження не будуть поширюватися тільки на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікронів і розмірами 225х345х450 мм, які використовують як первинне упакування для м'яса, риби, сипучих продуктів. Їх заборонять від 2023 року, коли на ринку з'явиться альтернатива.

Заборона на пластикові пакети має почати діяти через дев'ять місяців із дня ухвалення закону. Як альтернативу пропонують використовувати біорозкладні і паперові пакети, сумки багаторазового використання. За поширення пластикових пакетів штрафуватимуть.

У законопроєкті йдеться, що мета Європи – використовувати до 90 пакетів на людину в рік і поступово знижувати цю цифру. В Україні ж нині на одну людину за рік випадає 500 пакетів.

Проте у другому читанні законопроєкт не ухвалили, а відправили на доопрацювання. Нині він знову з'явився в парламенті, але кочує з одного пленарного тижня в інший, так і залишаючись без розгляду через карантин і коронавірус.

У Міндовкілля у відповідь на запит журналістів також нагадали, що на повторне перше читання відправлено проєкт закону "Про управління відходами". Після його остаточного ухвалення напрацюють зміни до законодавства щодо європейських підходів до управління відходами пластику.

Щодо другої обіцянки Зеленського, то з її реалізацією складніше, адже місцева влада вже не один рік обіцяє побудувати у своїх регіонах сміттєпереробні та сміттєсортувальні комплекси. Про це ЕкоПолітика детально писала в недавньому матеріалі.

Наприклад, у Києві та Дніпрі для будівництва сміттєпереробних заводів сьогодні ще шукають інвесторів. У Полтаві мер Олександр Мамай обіцяв побудувати завод до 2025 року, поки що розробляють проєкт.

У Сумах, Івано-Франківську, Житомирі, Вінниці та Одесі вже є інвестори для будівництва сміттєпереробних заводів. Влада Херсона веде переговори з потенційним інвестором, а в Чернівцях тільки розглядають можливість будівництва.

Слово і діло

Міндовкілля в цьому питанні теж посилається на законопроєкт "Про управління відходами". Він передбачає:

  • введення ієрархії поводження з відходами;
  • запровадження принципу "забруднювач платить";
  • створення можливостей для залучення інвестицій в будівництво сміттєпереробних заводів;
  • законодавчі основи для короткострокового і довгострокового планування управління відходами.

У міністерстві зазначили, що ухвалення законопроєкту створить умови для будівництва сміттєпереробних заводів і появи сміттєсортувальних потужностей в країні.

На розгляді парламенту є ще два законопроєкти, які допоможуть реформувати цю сферу – "Про відходи електронного та електричного обладнання" і "Про батареї та акумулятори".

Тож, хоч виконання передвиборчих обіцянок президента не стоїть на місці, навряд чи можливо реалізувати їх за одну каденцію.

Як повідомляла ЕкоПолітика, у Держекоінспекції назвали області, де назрів сміттєвий колапс. Найзасміченішими областями виявилися Харківська та Херсонська.

Читайте також
Екокомітет проголосував за скандальний законопроєкт “Про управління лісами” – УПГ
Екокомітет проголосував за скандальний законопроєкт “Про управління лісами” – УПГ

Законопроєкт скасовує процедуру ОВД для суцільних санітарних рубок для ділянок менше ніж 10 гектарів

Міндовкілля почало розробку законопроєкту “Про батареї та акумулятори”
Міндовкілля почало розробку законопроєкту “Про батареї та акумулятори”

Прийняття такого закону є частиною євроінтеграційних зобов'язань України

Зʼявився порядок денний парламентського екокомітету на 14 березня: що розглянуть нардепи
Зʼявився порядок денний парламентського екокомітету на 14 березня: що розглянуть нардепи

Нардепи розглянуть 2 профільних законопроєкти, за наявності висновку науково-експертного управління