У забруднення природи мікропластиком виявили ще один негативний ефект – цього разу кліматичний. Науковці виявили, що кольорові частинки, які розносить вітер, здатні утримувати тепло. Вони поглинають сонячне світло, тим самим сприяючи підвищенню температури.
Про це розповіло видання Bloomberg з посиланням на статтю у журналі Nature Climate Change.
Невидимий вплив
Експериментальні дослідження виявили, що пластикове забруднення повітря відповідає 16,2% впливу чорного вуглецю на утримання тепла. А він є другим після вуглекислого газу чинником глобального потепління.
У глобальному вимірі такий вплив може здаватися незначним. Проте в окремих регіонах, які страждають від масштабного забруднення, мікропластик шкодить клімату у 4,7 раза більше за чорний вуглець.
З пляшки чи контейнера – у мікроскопічну загрозу
Науковці ще раніше виявили, що у повітряних потоках атмосфери "зависають" часточки мікро- та нанопластику.
Пластикові відходи дрібнішають поступово. Спочатку вони забруднюють ландшафти та водойми, а згодом під впливом фізичних факторів, зокрема сонячного світла, розщеплюються на елементи розміром від мільярдної до мільйонної частки метра.
Вплив мікропластику на природу та здоров’я є об’єктом активного вивчення з боку дослідників. Раніше вони гадали, що саме на клімат його вплив незначний. Однак науковці тоді зосереджувалися на білому пластику, чиї частинки відбивають світло.
У той час кольорового пластику у довкіллі більше, а він вже зданий затримувати тепло. Автори нового дослідження навіть виміряли, з якою швидкістю ті чи інші частинки нагріваються.
"Атмосферні пластикові частинки або вже темні, або світліші темніють з віком. Кінцевим результатом є потепління", – сказав Дрю Шинделл, кліматолог з Університету Дьюка та співавтор статті.
Точніший вплив на потепління складно виміряти – для цього треба дізнатися точну концентрацію мікропластику у глобальній атмосфері та швидкість їхнього потрапляння у повітря.
ЕкоПолітика раніше розповідала про нові рівні впливу мікропластику. Зокрема, вчені виявили, що він накопичується у мозку людини. У людей з деменцією кількість цих частинок у тілах в 3-5 разів вище, ніж у здорових.