Як зміниться економіка й кліматична політика України після COP26: названо перші кроки shutterstock

Як зміниться економіка й кліматична політика України після COP26: названо перші кроки

Олена Яценьо

Окреслено шляхи, як Україна реалізовуватиме національну кліматичну ціль

На Конференції сторін рамкової конвенції ООН про зміну клімату СОР26 Україна разом зі 197 країнами підписала "Кліматичний пакт Глазго", який пропонує учасникам посилити свої кліматичні обіцянки до кінця 2022 року, скоротити електрогенерацію з вугілля, підвищити фінансування переходу на відновлювані джерела енергії та чисті промисловість, транспорт і сільське господарство.

Як ухвалені в Глазго рішення вплинуть на внутрішню кліматичну політику та економіку України: від фінансів, енергетики, промисловості, транспорту до охорони здоров’я – розповіли представники та представниці української делегації.

Насамперед наголошується, що Україна представила національну кліматичну ціль: до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.

Реалізувати цю ціль допоможе низка міжнародних ініціатив, які підтримала Україна. Йдеться про такі: Глобальна ініціатива щодо скорочення викидів метану, Альянс щодо припинення використання вугілля під час виробництва електричної енергії, Декларація про стале лісо- та землекористування. Також Україна підтримала ідеї розвитку чистої енергетики, електротранспорту, перехід на сталь з майже нульовими викидами, розвиток водневої енергетики та сталого сільського господарства.

Щоб реалізувати всі ці ініціативи, потрібне серйозне фінансування – і Україна долучиться до торгівлі скороченням викидів парникових газів.

"Рішення в Глазго запустили механізми міжнародної торгівлі скороченнями викидів парникових газів. Це можуть бути контракти як на рівні підприємств, так і на рівні держав, – анонсувала заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук. – Україна розраховує, що ці механізми сприятимуть реалізації проєктів енергоефективності та модернізації в низці секторів економіки".

Водночас експерти зазначили, що без відповідних дій усередині країни, гарні заяви залишаться лише заявами.

"Україна на СОР26 зобов’язалася закрити державні вугільні електростанції до 2035 року, до 2030 року скоротити викиди метану на 30% та зупинити знеліснення. Але без відповідних дій гарні заяви не спрацюють, – сказала голова Ради Української кліматичної мережі Оксана Мар’юк. – Необхідно розробити конкретні плани реалізації задекларованих намірів. До цього процесу потрібно активно залучати громади, щоб їхні Плани дій сталого енергетичного розвитку і клімату відбивали політику держави та забезпечували досягнення поставлених кліматичних цілей".

Представниця громадськості зазначила, що держава має послідовно підтримувати енергоефективні заходи й перехід на відновлювані джерела енергії житлового сектору, стимулювати розвиток систем накопичення енергії. “Фонд енергоефективності нині працює суто з ОСББ, які складають лише 18% усього багатоквартирного житлового фонду”, — зауважила Мар’юк.

Окрім того, чинні законодавство, плани й програми мають узгоджуватися з довгостроковими стратегіями та закріплювати зобов’язання відмови від вугілля, захисту природних біосистем та досягнення вуглецевої нейтральності. Для цього також необхідно виконати умови Угоди про Асоціацію з ЄС та імплементувати Директиви ЄС про промислові викиди 2010/75/ЄС

Водночас Україна зберегла доступ до кліматичного фінансування в системі ООН та Паризької угоди на підтримку зеленої трансформації для протидії зміні клімату, але цього недостатньо, зазначила Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

"Скорочення викидів на 35 відсотків до 2030 потребує 102 млрд євро, тобто по 10 млрд євро на рік.Тож уряд буде залучати додаткове фінансування від розвинених країн на розвиток альтернативних джерел енергії. Бізнеси можуть отримувати ресурси від міжнародних фінансових установ, вже є домовленості про направлення цих ресурсів до українських банків", — додала віцепрем’єрка.

Зі свого боку радник генерального директора НАК "Нафтогаз" із питань розвитку низьковуглецевих бізнесів та зеленого курсу ЄС Олексій Рябчин зазначив, що скоротити викиди в Україні набагато легше й дешевше, ніж у розвинутих країнах. У бізнесу є шалені можливості: водневі проєкти, зменшення метану, зелена енергетика.

"Я 15 років займаюся зеленим розвитком та питаннями клімату і вперше бачу таку зацікавленість із боку влади, бізнесу та громадськості щодо протидії ризикам та реалізації можливостей. Це добрий знак, але тільки початок важкого шляху зеленої трансформації", — сказав Рябчин.

Проте державні цілі мають узгоджуватися з планами приватного сектору. Зокрема, найбільша приватна енергетична компанія України ДТЕК, яка контролює близько 90% видобутку всього українського вугілля і близько 75% українських станцій теплової генерації, має намір досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року – на 5 років пізніше за державу.

До того ж Україна оголосила про приєднання до Вугільного альянсу та закриття державних вугільних електростанцій до 2035 року, але досі не оформила це офіційно.

"Міненергетики сконтактує з Вугільним альянсом і буде коригувати домовленості відповідно до наших внутрішніх стратегій", — повідомила Стефанішина.

Перші кроки держави

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина анонсувала в Міндовкілля підрозділ підготовки до COP, який діятиме протягом року.

"Уряд працюватиме над ініціативою скорочення викидів транспорту та озеленення авіатранспорту та готуватиме законодавство для торгівлі викидами вуглецю. Розпочато переговори про фінансові ресурси, необхідні для виконання НВВ", – розповіла вона.

За словами заступниці голови Міндовкілля Ірини Ставчук, триватиме розроблення плану дій із реалізації НВВ. "Що більш чіткий план ми матимемо, то легше спілкуватися з донорами", — зазначила вона. Водночас відбувається розроблення фінансової стратегії та рамкового закону про елементи кліматичного врядування".

На думку керівниці відділу "Кліматичної політики й транспорту ГО "Екодія" Євгенії Засядько, прийнятих зобов’язань у Глазго не досить для досягнення мети.

"Конференція сторін рамкової конвенції ООН про зміну клімату СОР26 не стала проривом у домовленостях між країнами для досягнення цілей Паризької угоди. На основі зроблених заяв планета нагріється на 2.7 С, і це через неготовність лідерів країн приймати рішення на користь в першу чергу населення, а не економіки та бізнесу", – вважає вона. Цю думку про потребу більш амбітних зобов’язань висловили багато українських та міжнародних експертів і науковців.

Наступним кроком України має стати реалізація взятих зобов’язань, скорочення викидів та адаптація до зміни клімату у всіх секторах.

Як повідомляла ЕкоПолітика, недавно у Глазго (Шотландія) завершилася двотижнева кліматична конференція ООН (COP26), яка була першою з моменту укладання Паризької угоди у 2015 році. Перед закриттям саміту, 13 листопада 2021 року, затвердили спільну декларацію – Кліматичний пакт Глазго, який підписали делегації майже 200 країн.

Читайте також
Екоактивісти запропонували шляхи покращення післявоєнної відбудови України
Екоактивісти запропонували шляхи покращення післявоєнної відбудови України

Відновлення потребуватиме від $500 мільярдів до $1000 мільярдів не лише масових інвестицій, а й грантів, передачі знань і технологій тощо

Названі пріорітети "зеленої реконструкції" у післявоєнній відбудові України
Названі пріорітети "зеленої реконструкції" у післявоєнній відбудові України

Зелена реконструкція є необхідністю для забезпечення виживаності та конкурентоспроможності економіки України в майбутньому

Експертка зі США розповіла про розміри та наслідки екологічної шкоди в Україні
Експертка зі США розповіла про розміри та наслідки екологічної шкоди в Україні

Наслідки від екологічної шкоди можуть тривати десятиліттями

Експерти назвали труднощі та перспективи "зеленого" відновлення України після війни
Експерти назвали труднощі та перспективи "зеленого" відновлення України після війни

Без масштабних програм зовнішнього фінансування Україна точно не впорається із викликами "зеленого" переходу