Кабінет Міністрів України 10 червня провів засідання, цілковито присвячене темам екології та клімату. За підсумками було ухвалено широкий перелік документів, які стосуються декарбонізації, енергоефективності, відповідальності за забруднення, збереження водних ресурсів та дикої природи. Зазначимо, що більшість із них тим чи іншим чином стосується виконання зобов’язань у межах євроінтеграції.
ЕкоПолітика підготувала стислий огляд ключових затверджених документів на основі інформації від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Про Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року ми підготували окремий текст.
Національний план з енергетики та клімату (НПЕК)
Уряд ухвалив документ на період до 2030 року. Він визначає державні пріоритети у п’яти вимірах:
- декарбонізація (включно з ВДЕ);
- енергоефективність;
- енергетична безпека;
- внутрішній енергетичний ринок;
- дослідження, інновації та конкурентоспроможність.
Очікується, що НПЕК стане основою для інвестицій в українські енергетичні та кліматичні проєкти.
У Мінекономіки НПЕК називають одним із ключових для зеленої трансформації України. Оновлення документа стало частиною зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility Європейського Союзу.
Відповідальність за порушення у сфері управління відходами
Йдеться про два законопроєкти, розроблені на виконання закону "Про управління відходами". Вони посилюють кримінальну та адміністративну відповідальність, вносячи зміни до відповідних Кодексів України.
Урядовці сподіваються, що суворіші покарання сприятимуть дотриманню правил, чим допоможуть запобігати порушенням у сфері управління відходами.
Відновлення річкових екосистем
Ще один документ, який адаптує європейські практики до українських реалій, – це законопроєкт, спрямований на відновлення вільної течії річок, збереження їх водності та покращення стану водних об’єктів. Після ухвалення у Кабінеті Міністрів його ще має ухвалити Верховна Рада України.
У чому проблема?
В Україні нині понад 30% площі поверхневих вод потерпають через надмірну зарегульованість та коригування природних русел. У підсумку ми отримуємо деградацію екосистем, виснаження водних ресурсів та загалом масштабну загрозу для водної безпеки.
Здавалося б, демонтаж безхазяйних гідроспоруд міг би покращити ситуацію. Однак чинний механізм дуже тривалий і занадто ускладнений.
Як її збираються вирішити?
Законопроєкт охоплює такі питання:
- Перешкоди для вільних течій. Буде створено механізм, щоб виявляти та обліковувати гідротехнічні споруди. Також мають спростити процедуру з подальшого ухвалення рішень – використовувати споруди далі або ж зруйнувати.
- Екологічний сток. Йдеться про мінімальний обсяг води, який необхідно підтримувати у річці. Він має забезпечувати стабільність водної екосистеми, збереження водних ресурсів та підтримку належної якості води.
- Відповідальні органи. У планів управління басейнами річок мають бути конкретні відповідальні. Тож документ закріплює повноваження за певними органами влади.
Збереження біорізноманіття
Кабінет Міністрів затвердив Стратегію збереження біологічного різноманіття України на період до 2035 року, а також операційний план заходів з її реалізації у 2026–2028 роках.
У Мінекономіки цей документ називають практичним планом дій та сподіваються, що він допоможе краще захищати дику природу та залучатиме громади в ці процеси.
Головні завдання доволі абстрактні. Серед них:
- зупинення втрати видів і природних оселищ;
- відновлення деградованих екосистем;
- посилення охорони дикої природи;
- інтеграція природоохоронних підходів у різні сфери державної політики.
Як і попередні документи, стратегія також ухвалена на виконання міжнародних зобов’язань. Зокрема, вона має допомогти реалізувати глобальні цілі Куньмінсько‑Монреальської рамкової програми з біорізноманіття. Цьому документу відповідають всі 23 завдання, які містить українська стратегія.
Євростандарти моніторингу водних ресурсів
Ухвалена урядом постанова має впровадити моніторинг води на вміст забруднювачів, які містить список спостереження ЄС. Йдеться про недостатньо досліджені або взагалі нові речовини, чий вплив на довкілля достеменно не досліджений.
Пестициди, медичні препарати, стійкі сполуки підлягатимуть постійному спостереженню. Окремо постанова визначає конкретні вимоги до частоти та методів проведення аналізу.
