Війна в Україні спричинила серйозні порушення світової торгівлі деревиною та посилила занепокоєння щодо знищення лісів через незаконні рубки та збільшення лісових пожеж.
Робоча сила перенаправляється від боротьби з пожежами на лінію фронту, повідомляє Financial Times.
Міжнародні санкції проти Росії та Білорусі обмежили поставки деревини, а війна серйозно загальмувала виробництво в Україні. Тільки Росія, найбільший у світі експортер хвойних порід, виробляла близько 40 млн кубометрів на рік.
Країни-виробники та експортери деревини вживають заходи, щоб заповнити дефіцит, зокрема послаблення деяких заходів захисту навколишнього середовища для збільшення виробництва.
Після повномасштабного вторгнення в Україні скасували постанову, яка забороняє рубку в заповідних лісах навесні та на початку літа, як частину законопроєкту про підвищення обороноздатності країни під час воєнного стану, частково за рахунок збільшення експортних надходжень.
Екологічні групи побоюються, що це рішення може призвести до великомасштабних збитків у районах, де вже поширені незаконні вирубки та неправильне ведення лісового господарства.
В Міндовкілля заявили, що санкції дають Україні шанс збільшити свою частку на європейському ринку деревини замість Росії та збільшити фінансування післявоєнних зусиль з відновлення. Інші експортери, зокрема Естонія, Фінляндія та США, також прагнуть збільшити обсяги лісозаготівлі.
Так у червні Естонія оголосила про послаблення обмежень на вирубку лісу на державній землі, де знаходиться близько половини лісів країни. В результаті площа вирубаних земель збільшиться майже на чверть до 2400 гектарів. Очікується, що Фінляндія буде збільшувати обсяги збирання на 3% протягом кожного з наступних двох років.
У США Комітет Палати представників з природних ресурсів у квітні представив законопроєкт "Без деревини від тиранів", який забороняє імпорт деревини з Росії та Білорусі та дозволить еквівалентну кількість внутрішньої заготівлі, щоб компенсувати втрачений імпорт.
Війна становить більш безпосередню загрозу для лісів України, оскільки неконтрольовані лісові пожежі, зокрема спричинені війною, поширюються на ліси в прифронтових регіонах.
Зриви на ринку деревини також мають і інші наслідки. Так в лісах Центральної Європи та Аляски стався спалах ялинового жука-короїда, що пошкодив ліси. Це спричинило сплеск екстрених заготівель для видалення заражених дерев.
Потрясіння, викликані війною та зараженням жуками, а до цього порушенням ланцюга поставок під час пандемії Covid-19, підвищать ефективність європейських лісопильних заводів. Однак інтенсивна вирубка дерев цього року вперше перетворила ліси Фінляндії з поглинача вуглецю на джерело викидів.
На саміті COP26 у Глазго 2021 року понад 100 світових лідерів пообіцяли зупинити вирубку лісів до 2030 року. Але було мало вказівок щодо того, як це зобов’язання виконуватиметься.
Зростання попиту на ВДЕ також сильно вплинуло на управління лісовим господарством, адже більшість естонської деревини перетворюється на гранули та тріску для спалювання як біопаливо.
Біоенергетична галузь лобіює Європейську Комісію щодо збереження субсидій і визнання біопалива відновлюваним джерелом енергії. Але в травні екологічний комітет ЄС проголосував за перегляд директиви щодо відновлюваної енергії та скорочення допомоги для проєктів з біомаси, які були популярними серед інвесторів на ринку компенсації викидів вуглецю.
Лісова промисловість також прагне заохочувати використання деревини як будівельного матеріалу. Промислові органи стверджують, що скорочення використання бетону та сталі може допомогти знизити 10% глобальних викидів вуглецю, які утворюються будівельним сектором.
Проте, за словами Вівеки Бекеман, генеральної директорки Шведської федерації лісової промисловості, буде важко досягти сталого розвитку без збільшення обсягів заготівлі.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила Закон “Про збереження лісів”.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, українки деревообробної промисловості хочуть залучити більше торгових партнерів з ЄС.
