Верховна Рада знову провалила законопроєкт "Про промислове забруднення" shutterstock

Верховна Рада знову провалила законопроєкт "Про промислове забруднення"

Валентина Гембарська

Законопроєкт став скандальним, оскільки проти нього виступили багато галузевих організацій та представників бізнесу

Верховна Рада України у п'ятницю, 21 травня, не ухвалила у першому читанні законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності".

"За" таке рішення проголосувало 213 народних депутатів, при необхідних 226, утрималось — 30. Таким чином законопроєкт відправили на доопрацювання.

Зокрема 173 голоси дала фракція "Слуга народу", 17 — "Європейська солідарність", 1 — "Батьківщина", по 6 голосів дали фракції "Партія "За майбутнє", "Голос", "Довіра", 4 — позафракційні нардепи.

Перед голосуванням фракція "Батьківщина" заявила, що утримається. У свою чергу нардеп Антон Поляков заявив, що законопроєкт ставить промисловість на коліна і суперечить положенням Конституції України.

"Ми уже голосували за цей законопроєкт — він був провалений. Чому ви намагаєтесь знову його протягнути?" — висловився нардеп.

Член екологічного комітету Сергій Шахов додав, що документ викручує руки підприємствам, які в "білу" ведуть бізнес в Україні.

Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл і т.д.

Документ зареєстрували ще у кінці вересня 2020 року. Він передбачає впровадження системи контролю промислового забруднення в рамках проєкту "Найкращі доступні технології та методи управління для України" (НДТМ для України), який реалізується за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням уряду Німеччини.

Що він передбачає:

  • впровадження інтегрованого довкільного дозволу на викиди для підприємств-забруднювачів;
  • визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкільного дозволу;
  • вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ);
  • моніторинг викидів і контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкільний дозвіл.

Що змінилося в новій редакції:

  • "Інтегрований дозвіл" замінили на поняття "інтегрований довкільний дозвіл".
  • Подання заяви на отримання інтегрованого дозволу відбуватиметься тільки електронним шляхом.
  • Видача та будь-які зміни інтегрованого дозволу будуть платними.
  • На етапі внесення змін до інтегрованого дозволу проводитимуть громадське обговорення.
  • Визначено ієрархію встановлення нормативів гранично допустимих викидів – НДТМ.
  • Законопроєкт також поширюється на етап проведення пусконалагоджувальних робіт.
  • Фінальне рішення про видачу інтегрованого дозволу ухвалюватиме Міндовкілля.
  • Визначено додаткові умови для внесення змін та оновлення умов інтегрованого дозволу.
  • Передбачається встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів, які в режимі реального часу мають передавати до дозвільного органу інформацію про викиди: діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу у відхідних газах із кожної спалювальної установки, оксиду вуглецю у відхідних газах із кожної спалювальної установки, що працює на газоподібних видах палива, органічного вуглецю, хлороводню, фтороводню, діоксиду сірки з кожної установки для спалювання відходів та установки для сумісного спалювання відходів, концентрації газоподібного діоксиду та триоксиду сірки, що вивільняються в результаті розщеплення та кальцинування з установок задля накопичення відпрацьованої кислоти в об’єктах із сульфатним процесом, хлору з основних джерел у межах об’єктів із хлоридним процесом, пилу з основних джерел із кожної установки, що виробляє двоокис титану.

Законопроєкт став скандальним, оскільки проти нього виступили багато галузевих організацій та представників бізнесу. 19 травня парламентський комітет з питань економічного розвитку рекомендував доопрацювати законопроєкт.

Федерація роботодавців України вже наполягала на доопрацюванні законопроєкту №4167 "Про промислове забруднення".

Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков розкритикував доопрацьований законопроєкт. Водночас Українська науково-промислова асоціація "Укркокс" заявила, що ухвалення проєкту "Про промислове забруднення" в поточній редакції паралізує всю коксохімічну галузь України та скоротить виробництво сталі й чавуну.

В РНБО закликали доопрацювати проєкт закону, залучаючи до цього представника апарату Ради національної безпеки і оборони.

Як повідомляла ЕкоПолітика, 16 лютого Верховна Рада провалила голосування за цей проєкт закону. Пізніше скандальний законопроєкт "Про промзабруднення" доопрацювали. Головне нововведення — інтегрований довкільний дозвіл.

Читайте також
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"

На думку фахівців, документ потребує змін, які допоможуть створити прозорі правила для підприємств та сприятливий інвестиційний клімат

Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"
Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"

Згідно документу, підприємства мають понад 12 років на впровадження НДТМ, за умови отримання відступу у Міндовкілля