Законопроєкт "Про промзабруднення" становить загрозу для нацбезпеки України – РНБО shutterstock

Законопроєкт "Про промзабруднення" становить загрозу для нацбезпеки України – РНБО

Олекса Франко

Заступник секретаря РНБО закликав доопрацювати проєкт закону, залучивши до цього представника апарату Ради національної безпеки та оборони

Проєкт закону №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" є загрозою для економічної безпеки України.

Про це йдеться в листі заступника секретаря РНБО Олексія Соловйова на адресу голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, передає "РБК-Україна". За словами Соловйова, законопроєкт потрібно доопрацювати, залучивши до цього представника апарату Ради національної безпеки та оборони (РНБО).

У листі, що є в розпорядженні видання, сказано, що проєкт закону про промислове забруднення в нинішній редакції не враховує українських реалій і містить низку критично-негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України.

Зокрема, проєкт встановлює дуже короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (4 роки), тоді як у ЄС аналогічний перехід відбувся протягом кількох десятків років (у Польщі – 20 років, у Словаччині – 17 років).

"До того ж перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій у модернізацію, тоді як в Україні державну фінансову підтримку не передбачено. Враховуючи різні технологічні рівні українських та європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів у настільки обмежені терміни може призвести до зупинення частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України", – наголошується в листі РНБО.

Також проєкт, хоч і передбачає можливість відтермінування переходу на термін до 7 років, проте тільки за умови погодження з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів. Відповідний порядок надання відстрочки має розробити Кабінет міністрів.

"Нині процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків у нього потрібно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочку не тільки під час внесення змін до інтегрованого дозволу, але й під час отримання дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відтермінування починав рахуватися від моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка найкращих доступних технологій, яка сьогодні також розробляється. – Ред.). Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнювальні поняття "значне забруднення" та "високий рівень захисту", щоб усунути основи для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб", – зазначається в листі.

Заступник секретаря РНБО наголошує: введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють у ЄС, та повна відповідність європейським НДТМ не вимагається Угодою про асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні винятки та відхилення від НДТМ, спираючись на економічну доцільність, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їх безумовну обов’язковість для українських підприємств.

"Враховуючи вищезазначене, акцентуємо, що законопроєкт №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки й не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті має бути враховано специфіку української економіки, показано прагматичний підхід щодо переходу, надано прозоріший механізм для отримання відступу та не має бути жорсткої прив’язки до європейських норм", – резюмують у РНБО.

Нагадаємо, що раніше Європейська бізнес-асоціація закликала Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №4167, оскільки на його піде не менш як $10 млрд.

Окрім того, можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.

Зі свого боку, заступник голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереалістичні зобов’язання щодо термінів проведення екомодернізації. Натомість влада має надати підтримку промисловості, як це роблять країни ЄС, і разом із бізнесом знайти джерела фінансування екомодернізації.

Як писала ЕкоПолітика раніше, Федерація роботодавців України вже наполягала на доопрацюванні законопроєкту №4167 "Про промислове забруднення".

16 лютого Верховна Рада провалила голосування за цей проєкт закону. Пізніше скандальний законопроєкт "Про промзабруднення" доопрацювали. Головне нововведення — інтегрований довкільний дозвіл.

Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков розкритикував доопрацьований законопроєкт. Водночас Українська науково-промислова асоціація "Укркокс" заявила, що ухвалення проєкту "Про промислове забруднення" в поточній редакції паралізує всю коксохімічну галузь України та скоротить виробництво сталі й чавуну.

Читайте також
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"

На думку фахівців, документ потребує змін, які допоможуть створити прозорі правила для підприємств та сприятливий інвестиційний клімат

Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"
Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"

Згідно документу, підприємства мають понад 12 років на впровадження НДТМ, за умови отримання відступу у Міндовкілля