Проєкт закону №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" є загрозою для економічної безпеки України.
Про це йдеться в листі заступника секретаря РНБО Олексія Соловйова на адресу голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, передає "РБК-Україна". За словами Соловйова, законопроєкт потрібно доопрацювати, залучивши до цього представника апарату Ради національної безпеки та оборони (РНБО).
У листі, що є в розпорядженні видання, сказано, що проєкт закону про промислове забруднення в нинішній редакції не враховує українських реалій і містить низку критично-негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України.
Зокрема, проєкт встановлює дуже короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (4 роки), тоді як у ЄС аналогічний перехід відбувся протягом кількох десятків років (у Польщі – 20 років, у Словаччині – 17 років).
"До того ж перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій у модернізацію, тоді як в Україні державну фінансову підтримку не передбачено. Враховуючи різні технологічні рівні українських та європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів у настільки обмежені терміни може призвести до зупинення частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України", – наголошується в листі РНБО.
Також проєкт, хоч і передбачає можливість відтермінування переходу на термін до 7 років, проте тільки за умови погодження з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів. Відповідний порядок надання відстрочки має розробити Кабінет міністрів.
"Нині процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків у нього потрібно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочку не тільки під час внесення змін до інтегрованого дозволу, але й під час отримання дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відтермінування починав рахуватися від моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка найкращих доступних технологій, яка сьогодні також розробляється. – Ред.). Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнювальні поняття "значне забруднення" та "високий рівень захисту", щоб усунути основи для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб", – зазначається в листі.
Заступник секретаря РНБО наголошує: введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють у ЄС, та повна відповідність європейським НДТМ не вимагається Угодою про асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні винятки та відхилення від НДТМ, спираючись на економічну доцільність, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їх безумовну обов’язковість для українських підприємств.
"Враховуючи вищезазначене, акцентуємо, що законопроєкт №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки й не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті має бути враховано специфіку української економіки, показано прагматичний підхід щодо переходу, надано прозоріший механізм для отримання відступу та не має бути жорсткої прив’язки до європейських норм", – резюмують у РНБО.
Нагадаємо, що раніше Європейська бізнес-асоціація закликала Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №4167, оскільки на його піде не менш як $10 млрд.
Окрім того, можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.
Зі свого боку, заступник голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереалістичні зобов’язання щодо термінів проведення екомодернізації. Натомість влада має надати підтримку промисловості, як це роблять країни ЄС, і разом із бізнесом знайти джерела фінансування екомодернізації.
Як писала ЕкоПолітика раніше, Федерація роботодавців України вже наполягала на доопрацюванні законопроєкту №4167 "Про промислове забруднення".
16 лютого Верховна Рада провалила голосування за цей проєкт закону. Пізніше скандальний законопроєкт "Про промзабруднення" доопрацювали. Головне нововведення — інтегрований довкільний дозвіл.
Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков розкритикував доопрацьований законопроєкт. Водночас Українська науково-промислова асоціація "Укркокс" заявила, що ухвалення проєкту "Про промислове забруднення" в поточній редакції паралізує всю коксохімічну галузь України та скоротить виробництво сталі й чавуну.
