Чи знаєте ви, у скільки обійдеться купа люмінесцентних ламп, покинута в полі за містом, або гора батарейок? Ви, можливо, здивуєтеся, але громадянин, який вирішить так позбутися від небезпечних відходів, може заплатити всього 340 грн. При тому, збиток від такого порушення може скласти мільйони.
І це – не поодинокий випадок. Санкції за шкоду екології в Україні вже давно не лякають порушників. Тому в Держекоінспекції вирішили всерйоз зайнятися екологічними штрафами та збільшити їх одразу в 10 разів.
ЕкоПолітика проаналізувала наслідки такого рішення. Детальніше — в матеріалі.
Чому потрібне збільшення штрафів за шкоду екології?
Переважна більшість штрафів за порушення екологічного законодавства в нашій країні виглядають просто сміховинно, а часом навіть дорівнюють проїзду в громадському транспорті. Екс-очільник Державної екологічної інспекції та глава організації "Офіс довкілля" Єгор Фірсов наводить лише кілька цифр:
"Штраф за забруднення повітря — 85 грн. Штраф за те, що людина викине з машини недопалок становить смішні 8,5 грн. Штраф за те, що підприємство-забруднювач не допустить екоінспектора на перевірку – 765 грн…"
Суми – явно з 90-х. Інакше, такий низький рівень відшкодування пояснити складно. Якщо ж порівняти ці штрафи із шкодою екології, ситуація виглядає ще більш дивно.
За даними Державної екологічної інспекції України, за 7 місяців 2021 року довкіллю в нашій країні завдали 850,5 мільйонів гривень збитків. Натомість адміністративні стягнення склали всього 7,2 мільйона гривень – в 118 разів менше.
"Низькі штрафи є основною причиною масових порушень природоохоронного законодавства. Підприємства продовжують забруднювати довкілля, адже дешевше сплатити штраф, ніж вкласти кошти у модернізацію свого обладнання", — говорить голова Держекоінспекції Андрій Мальований.
Щоб переломити цю ситуацію, фахівці Держекоінспекції та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів вже працюють над законопроектом, що має збільшити рівень штрафних санкцій у сфері охорони навколишнього середовища.
Якими будуть нові штрафи?
Зміни планують внести приблизно до 50 статей Кодексу про адміністративні правопорушення. Наразі проект закону ще в роботі, але деякі цифри вже визначені. До прикладу:
– за порушення правил водокористування (стаття 60 КУпАП) штраф складе 1700-3400 грн (зараз 85-136 грн);
– за порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України (стаття 90 КУпАП) штраф становитиме 2210–3400 грн (зараз 340-510 грн).
"Високі штрафи – один із основних важелів протидії порушенням. Громадянин чи посадовець обережніше ставитиметься до довкілля, знаючи, що йому загрожує велика відповідальність. Так, скажімо, у Німеччині боротьба з екологічними порушеннями значно ефективніша, ніж в Україні, саме тому, що порушники змушені платити високі штрафи. Наприклад, санкція за викидання сміття вздовж дороги там сягає 500 євро. Натомість український штраф за подібне порушення – максимум 1300 грн", — стверджує Мальований.
shutterstock
Чи почнуть порушувати менше?
Високі штрафи мають працювати як запобіжник порушенням, але вплинуть вони не на всіх. Тому, на думку Фірсова, до проблеми потрібно підійти комплексно:
"Збільшення штрафів для населення буде мати істотний вплив, якщо його комбінувати з просвітницькою кампанією. Посилення екологічного контролю над підприємством стане ефективним за умови підвищення штрафу за недопуск і збільшення розміру збитків, які можна нарахувати, а також за можливості призупинити діяльність підприємства".
В українських реаліях поруч з високими штрафами виникає ще один ризик. Не виключено, що набути широкого поширення може корупційна практика. Чому б порушникам не заплатити, приміром, вдвічі менше, ніж пропонується змінами до закону, але в кишеню інспекторів? Що їх зупинятиме?
Уже зараз чиновників екологічної інспекції регулярно ловлять на хабарах. До прикладу, у січні цього року на Житомирщині при отриманні $600 затримали в. о. начальника Держекоінспекції регіону. Чиновник прикривав незаконну вирубку дуба. Того ж місяця затримали і двох інспекторів в Луцьку. За $1000 вони обіцяли зменшити штрафні санкції за понаднормативні викиди. У липні на хабарі в $1500 затримали працівника Держекоінспекції Одеси, який вимагав гроші за не закриття магазину. Після збільшення штрафів за порушення екологічного законодавства такі випадки можуть почастішати, а суми – зрости.
Голова Держекоінспекції ймовірності хабарів не відкидає, але запевняє, з протидією корупції давно працюють:
"Щоб ефективно протидіяти корупції у Держекоінспекції, необхідно мотивувати інспекторів високою заробітною платнею, а також забезпечити контроль за їхніми діями. Результативну протидію корупційним ризикам дозволить забезпечити ухвалення законопроєкту №3091 "Про державний екологічний контроль". Нещодавно цей документ був прийнятий у першому читанні і зараз триває його доопрацювання до другого читання. Цей законопроект піднімає зарплати інспекторів. Вони стартуватимуть з 13 тис. грн (зараз – 5,5 тис. грн)", — каже Мальований.
Окрім того, до кінця року у екологічних інспекторів можуть з’явитися і нагрудні камери, як у поліцейських. Купувати обладнання вже розпочали. Щоправда, як показує досвід поліції, такий "запобіжник" працює не завжди…
Необхідність збільшення штрафів за порушення екологічного законодавства давно назріла. Хто ж буде ловити порушників, якщо папір та чорнило для складання протоколу обійдеться мало не дорожче, ніж штраф? Навіщо підприємству вкладатися в модернізацію, якщо трохи більше як за 700 грн воно може легко уникнути перевірки? Через відсутність системи покарання в сфері охорони довкілля роками панує повна вседозволеність. І щоб переломити ситуацію тепер – лише штрафів може виявитися замало.
