В Україні розповіли, як провалилась світова мета зібрати $100 млрд кліматичних фінансів

В Україні розповіли, як провалилась світова мета зібрати $100 млрд кліматичних фінансів Екодія
Валентина Бокій

Україна стала першою країною, що на регулярній основі обговорює з Євросоюзом питання скорочення викидів ПГ в рамках Green Deal

У 2009 році розвинуті країни пообіцяли, що до 2020 року спільно зберуть $100 млрд на програми скорочення викидів парникових газів і адаптацію до кліматичних змін для країн, що розвиваються. Станом на 2021 рік цього рівня досягти не вдалося.

Про це розповіла в інтерв’ю порталу UA Energy заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук За її словами, під час Міжнародної кліматичної Конференції ООН COP26, яка пройшла наприкінці 2021 року у шотландському місті Глазго, були представлені фінансові звіти про те, скільки фінансів було виділено.

"Країни домовились про те, що вони мають все ж досягти цієї цілі у найближчі роки — і це реально. Крім того, було багато політичних заяв про збільшення фінансування, щоб за кілька років прийняти нову глобальну мету по акумуляції коштів на скорочення викидів ПГ та на адаптацію вразливих країн до кліматичних змін. Звісно, не варто розраховувати, що $100 млрд зможуть повністю покрити заплановані заходи. Міжнародні фінанси працюють таким чином, щоб стимулювати, або бути додатковим елементом, надаючи або дешеві кредити, або програми технічної підтримки співпраці до просування певних реформ. Ці кошти надаються у вигляді різних інструментів та різними підходами. Для комерційного сектору, це у першу чергу кредитні, а не грантові кошти", — пояснила Ставчук.

Чиновниця додала, що геополітичні партнери України у питаннях зміни клімату (Європейський Союз, Великобританія, США) розуміють, що наші кліматичні цілі амбітні.

"На всіх зустрічах, і до і після Глазго, наші партнери говорять, що готові нас підтримувати в контексті реформ, а також в плані двосторонньої підтримки та дешевих кредитних програм фінансування декарбонізації. Тобто іде двостороння співпраця і досягаються домовленості, що допоможуть нам реалізувати необхідні заходи", — заявила вона.

Ставчук запевнила, що після Глазго була зустріч у Великобританії, де обговорювалася підтримка України, зокрема щодо декарбонізації.

“Триває активний діалог з ЄС. Ми стали першою країною, що на регулярній основі обговорює з Євросоюзом питання скорочення викидів ПГ в рамках Європейського Зеленого Курсу і відповідну секторальну підтримку. У вересні 2021 року було започатковано фінансову платформу з ЄС для координації донорів і фінансової підтримки. Тому рано робити висновки про те, що у нас не дуже з фінансуванням, бо Глазго не те місце, де це має відбуватися. Там у політиків був інший фокус, але ті двосторонні зустрічі, які були й до Глазго, і після, говорять про те, що у нас є конкретні діалоги та конкретні процеси обговорення стосовно підтримки України на цьому шляху", — заключила заступниця міністра.

Як повідомляла ЕкоПолітика, у кінці грудня 2021 року Єврокомісія внесла пропозицію про три нові джерела бюджетних надходжень. Протягом 2026-2030 років очікується доотримування €17 млрд на рік. Ці кошти покриватимуть позики післякризового плану економічного розвитку Next Generation EU та наповнюватимуть Соціальний кліматичний фонд.

Читайте також
У США скасовують обмеження на парникові викиди з вугільних і газових ТЕС
У США скасовують обмеження на парникові викиди з вугільних і газових ТЕС

Саме енергетика відповідальна за понад чверть викидів Штатів

Європарламент розширив дію CBAM на похідні товари та закрив лазівки для обходу правил
Європарламент розширив дію CBAM на похідні товари та закрив лазівки для обходу правил

Водночас експортери з ЄС, які найбільше потерпають через СВАМ, вже з 2027 року можуть розраховувати на підтримку з Тимчасового фонду декарбонізації

Закон для галочки: Україна ризикує створити СТВ, яку не визнають у ЄС
Закон для галочки: Україна ризикує створити СТВ, яку не визнають у ЄС

Можновладці поспішають законодавчо оформити конструкцію ринку вуглецевих квот, забуваючи про те, що її конфігурацію та правила мають акцептувати європейські партнери

Серпень-2026 став найспекотнішим місяцем за останні 100 000 років — Copernicus
Серпень-2026 став найспекотнішим місяцем за останні 100 000 років — Copernicus

Науковці послідовно звинувачують зростання викидів парникових газів, які затримують тепло в атмосфері