Кабмін затвердив оновлений НВВ2: мета 35% викидів

Кабмін затвердив оновлений НВВ2: мета 35% викидів

Олена Яценьо

У тексті проєкту оновленого національно визначеного внеску з’явилися доопрацювання

Кабінет міністрів України схвалив оновлений Національно-визначений внесок України до Паризької кліматичної угоди, який передбачає зменшення викидів парникових газів до 35% від рівня 1990 року.

Відповідне рішення було ухвалено під час позачергового засідання уряду в п'ятницю, 30 липня.

"Це надважливе рішення дасть Україні змогу, з одного боку, далі впевнено рухатися євроінтеграційним курсом, а з іншого – розвивати енергоефективну та технологічно модернізовану промисловість", – прокоментував міністр захисту довкілля Роман Абрамовський.

Згідно зі сценарієм НВВ2, до 2030 року Україна повинна на національному рівні скоротити викиди CO2 на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Відповідно, викиди парникових газів мусять становити не більш як 37-42% від рівня 1990 року. Україна ставить за мету досягнення кліматичної нейтральності не пізніше ніж 2060 року.

Згідно з пояснювальною запискою до НВВ2, йдеться скорочення викидів усіх парникових газів, що не охоплені Монреальським протоколом, – двоокису вуглецю (CO2), метану (CH4), закису азоту (N2O), гідрофторвуглецю (HFC), перфторвуглецю (PFC), гексафториду сірки (SF6), трифториду азоту (NF3).

"З 1990 року в Україні спостерігається суттєве скорочення викидів парникових газів. За даними Національного кадастру
антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990–2018 рр., загальний обсяг
викидів ПГ в Україні у 2018 році складав 341,9 млн т CO2- eкв., що становить 38,7 % від рівня 1990 року. Поточний рівень викидів ПГ зумовлений здебільшого ресурсомісткою промисловістю, що залишилася в Україні після розпаду СРСР, яка має високі питомі викиди ПГ. Крім того, такі сектори промисловості, як виробництво сталі, цементу та інших будівельних матеріалів мають значну кількість виробничих відходів, а тому потребують технологічної модернізації із залученням додаткової фінансової підтримки", — зазначають автори документа.

Документ розроблено відповідно до:

  • Закону України від 14.07.2016 № 1469-VIII "Про ратифікацію Паризької угоди";
  • розпорядження Кабінету міністрів України від 7 грудня 2016 № 932 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року";
  • розпорядження Кабінету міністрів України від 6 грудня 2017 № 878 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року" та підпункту "ж" пункту 1 статті 1 указу президента України від 8 листопада 2019 № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави".

Проєктом розпорядження передбачено схвалення другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди та подання його до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату з метою виконання міжнародних зобов’язань за Паризькою угодою.

За словами міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, секторальні цілі НВВ2 для української промисловості були узгоджені з Міністерством економіки. Водночас саме з цим міністерством, як зазначив прем'єр, відбувалися найскладніші переговори з узгодження показників.

Крім того, Міндовкілля також провело складні переговори з Міністерством енергетики та НЕК "Укренерго", у результаті яких відомство було змушене збільшити норми викидів для енергетичного сектору — передбачили 48 млн тонн викидів СО2 у 2030 році замість раніше змодельованого показника на рівні 34 млн тонн.

Передісторія проблеми

Мета кліматичної угоди, укладеної в Парижі в 2015 році, — не допустити потепління клімату більш ніж на 2 градуси за Цельсієм до кінця століття порівняно з рівнем доіндустріальної доби. Відповідно до спецдоповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), потепління на 1,5 градуса і вище може призвести до довгострокових і незворотних змін і загибелі деяких екосистем.

Якщо рівень викидів СО2 не зміниться, то до 2030 року клімат Землі може стати майже таким же спекотним і сухим, яким він був 3 млн років тому, йдеться в дослідженні в журналі Національної академії наук США (PNAS). Це може привести до сильного підйому рівня світового океану та інших змін.

У міжнародних організаціях із захисту клімату вимагають більше кроків із боку держав для захисту клімату.

"Рік кліматичних катастроф і страшні попередження від провідних учених мали призвести до більшого. Натомість уряди знову підводять людей, оскільки ігнорують науку та важкий стан", — зазначила виконавча директорка Greenpeace International Дженніфер Морґан.

У кінці 2020 року генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш назвав "драматичною" екологічну ситуацію, що склалася у світі. На його думку, світові лідери повинні оголосити у своїх країнах "надзвичайний кліматичний стан", щоб стимулювати дії щодо запобігання катастрофічного глобального потепління.

Шлях України

Україна стала однією з перших європейських країн, що ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Згідно зі сценарієм НВВ2, до 2030 року Україна повинна на національному рівні скоротити викиди CO2 на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Відповідно, викиди парникових газів мусять становити не більше 35% від рівня 1990-го року. Україна ставить за мету досягнення кліматичної нейтральності не пізніше ніж 2060 року.

"Для України досягнення кліматичних цілей в усіх секторальних політиках не тільки сприятиме зниженню викидів парникових газів, а й створить значні економічні та соціальні можливості. Йдеться про поліпшення стану довкілля, зменшення рівня забруднення повітря, води, землі, що позитивно вплине на здоров’я населення, а також декарбонізацію всіх секторів економіки для їхнього конкурентного розвитку", — заявив міністр охорони довкілля Роман Абрамовський.

Водночас у Міндовкілля визнають, що деякі трансформації в межах НВВ2 будуть "болючими".

"Я переконана, що низка запланованих трансформацій і заходів є вкрай важливою для посилення нашої економіки та поліпшення якості життя людей, як-от зменшення забруднення повітря, кращі й тепліші будівлі, зручний громадський транспорт і ще багато соціально та економічно важливих трансформацій, подекуди й болючих", — прокоментувала заступниця міністра довкілля Ірина Ставчук.

Зі свого боку, Абрамовський додав, що далі планують реформувати систему екологічних фінансів і створити Український кліматичний фонд. Гроші, які в нього надходитимуть, будуть спрямовуватися суто на природоохоронні заходи та декарбонізацію.

Нагадаємо, що 1 квітня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів презентувало проєкт розпорядження Кабінету Міністрів "Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди" і запустило процедуру консультацій із громадськістю.

Раніше ЕкоПолітика проаналізувала документ та основні цілі виконання кліматичного плану за секторами.

Читайте також
Кабмін почав формувати дорожню карту заходів у сфері зміни клімату
Кабмін почав формувати дорожню карту заходів у сфері зміни клімату

Урядовці домовилися найближчим часом сформувати пакет пропозицій до проєкту

Амбітний план України зі скорочення викидів має підкріпити "дорожня карта", — бізнес
Амбітний план України зі скорочення викидів має підкріпити "дорожня карта", — бізнес

Уряд має встановити чіткі орієнтири щодо необхідних бюджетів і джерел фінансування для досягнення НВВ2

Для виконання НВВ2 Україні потрібно 102 млрд євро інвестицій – Любченко
Для виконання НВВ2 Україні потрібно 102 млрд євро інвестицій – Любченко

В уряді планують затвердити параметри підтримки від міжнародних партнерів до конференції ООН, яка відбудеться в Глазго в листопаді 2021 року

EBA назвала три необхідних кроки для виконання Україною плану дій зі зменшення викидів
EBA назвала три необхідних кроки для виконання Україною плану дій зі зменшення викидів

Йдеться про чіткий план розвитку ВДЕ, розроблення секторальних планів зі скорочення викидів і цільове використання коштів екоподатку