Українські експортери зіштовхнуться із серйозними проблемами при адаптації до нових вимог ЄС щодо механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ).
Таку експертну думку озвучив Станіслав Зінченко, директор GMK Center.
Цей механізм має запрацювати на повну потужність досить скоро – у 2026 р. Він передбачає сплату імпортерами за викиди CO2, пов'язані з виробництвом імпортованої продукції. Як ЕкоПолітика писала раніше, понад 2,7 тис. український компаній підпадають під дію СВАМ при експорті товарів.
Проте найпотужніший удар отримають українські металургійні компанії. Нові вимоги просто поставлять їх на коліна. Додаткові фінансові витрати на купівлю СВАМ-сертифікатів обчислюватимуться мільярдами. Станіслав Зінченко, керівник незалежної консалтингової компанії, яка працює з металургійними підприємствами, називає цифру в $1,4 млрд.
Що пропонує український бізнес, аби уникнути виснаження і без того вкрай ослабленої війною української економіки?
- Активізувати перемовинидля узгодження підходу щодо СВАМ і проведення відповідних консультацій з Європейською Комісією. Кабмін створив робочу групу ще у 2020 р., але жодного засідання у її рамках так і не було. А постійні перемовини та озвучення офіційних позицій щодо СВАМ зараз вкрай необхідні.
- Провести перемовини з ЄС щодо застосування декларативного підходу до товарів, які імпортуються з України та підпадають під дію СВАМ. Тобто українські виробники подаватимуть звітність, але не купуватимуть CBAM сертифікати. Це знизить фінансове навантаження на бізнес та допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, яке постраждало в результаті воєнних дій.
- Європейська Бізнес Асоціація вже представила власні пропозиції щодо запровадження Української системи торгівлі викидами (СТВ) і її узгодження з EU ETS. Пропонується замінити вуглецевий податок в Україні і спрямувати кошти від продажу вуглецевих дозволів на підтримку заходів зниження вуглецеємності виробництв компаній, які сплачують за ці дозволи.
- Український уряд спільно з європейськими інституціями має розробити механізми, що дозволять українським підприємствам отримувати фінансування за програмами декарбонізації від європейських фондів.
Отже, адаптація до європейських екологічних вимог має бути поступовою, виваженою та продуманою, а її оптимальний результат – досягнення взаємовигідних рішень, які б відповідали кліматичній політиці ЄС та українським прагненням до євроінтеграції.
Раніше ЕкоПолітика вже публікувала прогнози аналітиків стосовно ризиків, які несе для України СВАМ.
Також ми розміщували коментар віцепрем'єрки Ольги Стефанішиної стосовно порядку впровадження СВАМ в Україні.
