Українцям розповіли, як спинити пилові бурі й опустелювання

Українцям розповіли, як спинити пилові бурі й опустелювання

Олена Яценьо

Громадська організація "Еколтава" реалізувала пілотний проєкт #ВідродженняЛісосмуг

Для захисту від суховіїв і пилових бур, а також запобігання ерозії ґрунтів і підвищення врожаїв важливу роль відіграють лісосмуги. Проте нині багато з них винищено.

Як відродити лісосмуги й, відповідно, уникнути пилових бур та опустелювання, – розповіли в матеріалі Української кліматичної мережі.

Наголошується, що з урахуванням зміни клімату та потреби адаптації площі під лісосмугами в Україні повинні зростати.

"Лісосмуги – рукотворні лісові насадження, що чудово інтегрувалися в екосистеми та часто є єдиним осередком дикої природи серед українських агроландшафтів, лісосмуги є елементом екомережі, і це затверджено в Законі України про екомережу",– зазначила співзасновниця та виконавча директорка благодійного фонду Peli can live Яна Боброва.

З метою популяризації ролі лісосмуг і важливості їх збереження та відновлення фонд Pelicanlive у грудні 2019 року створив проєкт #ЛісосмугиЖиття.

У співпраці з фондом Peli can live та командою проєкту #ЛісосмугиЖиття громадська організація "Еколтава" реалізувала пілотний проєкт #ВідродженняЛісосмуг.

Для участі в ньому за конкурсом обрали дві громади в Полтавській області: Градижську та Новоселівську.

"Суть проєкту полягає в тому, щоб провести дослідження стану лісосмуг, розробити план відновлення та вже разом із громадою почати реалізацію плану, – розповів керівник проєкту й експерт ГО "Еколтава" Максим Макуха. – Ми зібрали старі мапи часів СРСР, де були нанесено лісосмуги. Лісосмуги раніше висаджували централізовано, і були вони підпорядковані колгоспам. Потім сільськогосподарські землі розділили на паї, а лісосмуги лишилися фактично нічиї. З 2014 року швидкість знищення лісосмуг зросла, адже ціни на газ зросли, і їх почали активно рубати на дрова, а землі під ними розорювати. Скільки саме – невідомо, адже остання повна інвентаризація лісосмуг відбулася аж 1976 року. За допомогою GIS-технології ми провели наше дослідження, фактично наклали шари і порівняли теперішній стан лісосмуг на території громад (сучасні супутникові знімки) з тим, що було (землевпорядна документація і карти радянських часів)".

У результаті з'ясувалося, що в Градижській громаді було знищено близько 10 % площ лісосмуг, а в Новоселівській – 5 %.

Як висаджувати лісосмуги

У співпраці з національним природним парком "Пирятинський", Пирятинською громадою Полтавської області та за фінансової підтримки Winner Group Ukraine благодійний фонд Peli can live відновив 2,2 гектара лісосмуги поруч із ділянкою парку, що належить до Смарагдової мережі. Так, поблизу села Харківці навесні 2021 року висадили саджанці груш, яблунь, абрикос, вишень, слив, а також кущі калини, глоду, свидини й шипшини та 9000 жолудів.

Представники громади готували лісосмугу під висадку: розчищали, робили лунки для саджанців, подрібнювали гілки, що знайшли в лісосмузі, щоб отримати мульчу та забезпечили полив.

"Зазвичай ми намагаємося максимально зберегти старі дерева, адже вони створюють свій мікроклімат, доки виростуть молоді дерева, – розповіла Яна Боброва. – Оскільки лісосмуга, яку ми відновлювали, була зрубана під корінь, то навесні ми висаджували жолуді навколо дубових пнів, що залишилися. Пні дали прихисток і живлення для молодих дубків, що проросли із жолудів. У крайні ряди обирали дикі плодові дерева та кущі, щоб також створити базу живлення для пташок і білок".

Отримавши практичний досвід, громада вже самостійно продовжила проєкт з відновлення нових ділянок лісосмуги.

Де брати саджанці

Їх можна купувати, але не завжди на це є кошти у громад.

"Можна пошукати 1-3 річні паростки у лісі, та, можливо, жителі громади мають на своїх ділянках паростки, якими можуть поділитися, особливо це стосується плодово-ягідних дерев і кущів", – зазначила Боброва.

Експертка наголосила на важливості залучення професіоналів до планування лісосмуг, адже лісосмуги мають виконувати свої полезахисні функції.

“На асортимент дерев у склад лісосмуги можуть впливати різні фактори від її географічного розміщення до складу ґрунту, – сказала вона. – Обидві наші лісосмуги заздалегідь спланувала наукова консультантка проєкту “Лісосмуги Життя”, доцентка кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБІП Ганна Лобченко”.

Керівник проєкту “Відродження лісосмуг” Максим Макуха зазначив, що перший і головний етап відродження лісосмуг – інвентаризація їх для визначення їхньої площі та надання їм належного статусу землекористування.

"Відновлення кожної лісосмуги потребує залучення громади насамперед, бо саме ОТГ має право взяти лісосмугу на баланс чи передати в оренду фермеру", – пояснив Макуха.

Хоча правила утримання лісосмуг і затверджені, але вони не прості у виконанні громадами, тож фермери не поспішають брати на себе цей обов’язок.

Зазначається, що громади спиняє те, що послуги землевпорядкування недешеві, близько 7 тис. грн/га, тож іноді лісосмуги відновлюють без оформлення паперів. Іноді провести інвентаризацію допомагають благодійні фонди та підприємства, як було з Пирятинською громадою, де інвентаризація 2,2 га лісосмуги пройде за кошти Arzinger law firm.

Нагадаємо, що на розораних землях заповідника в Херсонській області пронеслися пилові бурі.

Раніше ЕкоПолітика розповідала, яка ситуація із землями в Україні та як розв'язують проблему опустелювання.

Додамо, що в селі Разіне, яке розташоване в Покровському районі Донецької області, чоловік почав вирощувати дике поле.

Читайте також
Аграрії з Півдня України зможуть скоротити використання води на 40%, щоб подолати посуху
Аграрії з Півдня України зможуть скоротити використання води на 40%, щоб подолати посуху

Використання органічного сорбенту може збільшити врожайність на 10-30%

Під Вінницею побудують енергоефективну екоферму
Під Вінницею побудують енергоефективну екоферму

Завдяки екофермі зʼявиться 50 нових робочих місць

На Волині ферма розширить виробництво добрив зі сміття за гроші ЄС
На Волині ферма розширить виробництво добрив зі сміття за гроші ЄС

Виробництво масштабують протягом 2024 року

Агрохолдинг "Астарта" планує зменшити викиди парникових газів на 44% до 2030 року
Агрохолдинг "Астарта" планує зменшити викиди парникових газів на 44% до 2030 року

Компанія планує підвищити енергоефективність виробництва та використання альтернативної енергії