День боротьби з опустелюванням і посухою: яка ситуація в Україні та як розв'язують проблему shutterstock

День боротьби з опустелюванням і посухою: яка ситуація в Україні та як розв'язують проблему

Олекса Франко

За свідченням учених, через зміни клімату Україна нині переходить у зону надвисоких температур

Щороку 17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою.

Деградація земель та опустелювання – одні з найбільших загроз для сталого розвитку всіх країн світу та України зокрема. Яка ситуація із землями в Україні та як розв'язують проблему опустелювання – розповіли в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.

Проблема деградації земель в Україні

Серед деградаційних процесів, які характерні для нашої країни, можна назвати ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Такі явища, як суховії, посухи та пилові бурі, є більш звичними для степової зони України. А оскільки південні області України майже повністю розташовані в межах степової зони, то боротьба з опустелюванням для цього регіону має велике значення.

Зокрема, за даними Міндовкілля, спостерігається така сумна статистика:

  • розораність земель України є однією з найвищих у світі та сягає трохи більш ніж 54 % території. Це призводить до значного розвитку деградаційних процесів;
  • 13 млн га сільськогосподарських угідь зазнають згубного впливу водної ерозії;
  • понад 6 млн га земель систематично піддаються вітровій ерозії;
  • до 20 млн га охоплені пиловими бурями.

За свідченням учених, через зміни клімату Україна нині переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. Уже в найближчі 30-40 років країні загрожує опустелювання великих територій.

Які способи розв'язання проблеми

Найбільш ефективними заходами в боротьбі з опустелюванням, на думку фахівців, мають стати:

  • збільшення лісистості;
  • розроблення проєктів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;
  • встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;
  • заходи зі збереження та відтворення родючості ґрунтів;
  • відновлення трав'яного покриву в місцях перевипасу худоби;
  • раціональний підхід до землеробства й тваринництва;
  • створення конструкцій, що затримують опади;
  • просвітницька робота з населенням.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський наголосив, що для України боротьба з опустелюванням і деградацією земель є одним із пріоритетних напрямів державної екологічної політики.

Зокрема, для розв'язання цієї проблеми:

  • затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням до 2025 року;
  • створено Координаційну раду з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

"Наша держава приєдналася до процесу встановлення та реалізації добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель. Така робота проводиться у рамках впровадження Цілей Сталого Розвитку та Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням", – прокоментував очільник Міндовкілля.


Зі свого боку, міністр аграрної політики Роман Лещенко назвав два механізми для боротьби з посухою:

  • ухвалення закону про агрострахування, у межах якого держава бере на себе супровідний ризик страхувати посіви, а в разі, якщо посіви губляться, держава бере участь у компенсації вартості цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансове підґрунтя;
  • національний проєкт зрошення та меліорації на півдні України.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський на форумі "Україна 30. Екологія" оголосив, що вже підписав указ про старт екопроєкту "Зелена країна". Амбітна мета полягає в тому, щоб за 10 років збільшити площу українських лісів на 1 мільйон гектарів.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, саме дефіцит води американське видання The New York Times називає головним ризиком для України внаслідок кліматичних змін. Відповідну інтерактивну мапу, яка показує найбільші загрози для кожної з країн у 2040-му, NYT опублікувала в кінці січня цього року.

Також на розораних землях заповідника в Херсонській області пронеслися піщані бурі.

Читайте також
Зміна клімату може збільшити щорічну загальну інфляцію на 1,18%
Зміна клімату може збільшити щорічну загальну інфляцію на 1,18%

Екстремальна літня спека 2022 року збільшила інфляцію продуктів харчування в Європі приблизно на 0,6%

Міндовкілля оприлюднило проєкт кліматичної стратегії України до 2035 року
Міндовкілля оприлюднило проєкт кліматичної стратегії України до 2035 року

Зауваження та пропозиції можна надсилати до 26 лютого

Нафтова промисловість знала про небезпеку для клімату з 1954 року – дослідження
Нафтова промисловість знала про небезпеку для клімату з 1954 року – дослідження

Зараз рівень CO2 в атмосфері становить 422 частки на мільйон, що на третину вище за перший показник 1958 року